Хитрощі мозку, які змушують нас товстіти

1. Низька самооцінка. Зайва строгість до себе затьмарює жит­тя і впливає на об'єм талії. Пред­ставники індустрії схуднення за­робляють на тому, що змушують людей погано почуватися і занад­то критично ставитися до свого тіла. Внаслідок цього людина, що попалася на цю хитрість, витрачає гроші на таблетки, продукти для зниження ваги, купує плани хар­чування, які не працюють. Люди з низькою самооцінкою звинува­чують у невдачах не шарлатанів, а себе. Розростаються ще більше, опускають руки і перестають об­межувати себе в їжі. А потім знову купують продукти «для схуднен­ня», бо після суворих харчових обмежень набирають більше, ніж скинули. Найпростіший шлях стати менш суворим до себе — робота з психологом. Спеціаліст «полагодить» мозок, і це зробить життя простішим. Є і план Б: при­вести себе в форму іншими спо­собами, наприклад, почати раху­вати калорії. Правда, є нюанс. Не впевнена в собі людина ніколи не буде задоволена досягнутим, а це загрожує анорексією.

2. Емоційне переїдання. Їжа дарує відчуття комфорту, осо­бливо, якщо вона жирна або со­лодка. Тому багатьом властиво в будь-якій незрозумілій ситуації шукати, що пожувати. Причому дослідження показують, що жінки частіше заїдають стрес, а чоло­віки намагаються замінити їжею нудьгу. У підсумку ви переїдаєте, і зайві калорії, яких зажадав мо­зок, а не тіло, трансформуються в жир. Якщо вам властиве емоційне переїдання, почніть вести харчо­вий щоденник. Причому записуй­те в нього не тільки те, що ви з'їли, а й чому. Наприклад, в обід ви приготували бутерброд, бо були голодні. А на полуденок з'їли шо­коладку, бо хотіли відволіктися від роботи. Коли ви побачите істинні мотиви і виявите закономірнос­ті, стежити за харчуванням буде простіше.

3. Депресія. Дослідження вказують на прямий зв’язок між депресією і набором ваги. Вста­новлено, що цей розлад, — один з факторів, за яким можна пе­редбачити ожиріння у людини в майбутньому. Спостерігається і зворотний зв’язок: у людей з ожи­рінням вище ризик депресії. Де­пресія — це не просто проблеми з настроєм, а серйозна хвороба, тому з нею потрібно звернутися до психіатра.

4. Занадто суворий підхід до схуднення. Ви почали раху­вати калорії, ходите в спортзал і ввели для себе армійську дис­ципліну. Але саме такий суворий підхід може не принести бажаних результатів. Якщо ви їсте занадто мало або тренування надто ви­снажливі, мозок буде перешко­джати скиданню ваги. По-перше, організм не в курсі, що ви створи­ли йому суворі умови спеціально. Тому він перемикається на режим виживання. Дослідження показу­ють, що клітини мозку вміють за­побігати спалюванню жиру в умо­вах жорсткого дефіциту калорій. На думку вчених, цей механізм був вироблений в давнину, коли їжа в організм надходила нерегу­лярно, і він повинен був сам гра­мотно розподіляти запаси енергії між прийомами їжі. Крім того, стрес призводить до вироблен­ня кортизолу, який перешкоджає скиданню кілограмів.

По-друге, суворі обмеження призводять до одержимості їжею, що змушує вас об'їдатися, як тіль­ки ви припиняєте стежити за хар­чуванням. Не женіться за швид­кими результатами. Вибирайте збалансоване харчування і трену­вання, які роблять вас сильнішим і радіснішим, а не перетворюють на вичавлений лимон.

5. Неправильний підхід до їжі. Володарі підтягнутих тіл, які заробляють через соцмережі продажем програм для схуднен­ня, часто закликають перестати сприймати їжу як задоволення і ставитися до неї як до пального. Проблема в тому, що ви не ма­шина. І смакові рецептори дані вам не випадково. Якщо вам го­ворять, наприклад, їсти більше курячих грудок, але ви їх терпіти не можете, залишається тіль­ки гадати, як швидко ця харчова стратегія зайде в глухий кут. На­багато простіше дотримуватися здорового харчування, зважаючи на гастрономічні пристрасті. Але вибудовувати меню доведеться самостійно. Хоча б тому, що ніхто не знає ваших уподобань краще, ніж ви самі.

6. Сприйняття їжі як вина­городи. Їжа — нагорода, перед­бачена самою природою. При­йом їжі викликає вироблення дофаміну, який активує центри задоволення в мозку. Якщо за­охочувати себе їжею за успіхи і звершення, задоволення стає ще сильнішим. У результаті фор­мується тісний зв’язок між їжею і приємними відчуттями, що зму­шує їсти, навіть якщо апетиту не­має. Наприклад, в дитинстві ви їли торт тільки на свята. І зараз тістечко — найпростіший спосіб підняти настрій і зробити день особливим. Підійдіть до питан­ня усвідомлено і перед кожним прийомом їжі запитуйте себе, голодні ви чи вами рухають інші мотиви? Придумайте іншу сис­тему заохочення.

Микола Воля.