Під щитом «метелика»
25 травня — Всесвітній день щитовидної залози
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/490435/shytovydka.jpg)
Вона схожа на метелика: «крильця» — права і ліва частки, маленький перешийок, який з'єднує їх між собою. Щитовидна залоза є своєрідним «генератором енергії» людського організму, хоча її вага — лише 20 грамів. Вона виробляє гормони, які беруть участь в утворенні енергії, необхідної для роботи всіх органів і систем. Нормальне функціонування щитовидної залози особливо важливе для жінок, яким протягом життя доводиться переживати кілька гормональних перебудов (статеве дозрівання, вагітність, пологи, менопауза), в період яких щитовидна залоза вразлива й чутлива до шкідливого впливу стресів, інфекцій, зниженого імунітету, дефіциту йоду. Як зберегти щитовидну здоровою? Чи справді сонце шкодить залозі? Чи всім необхідно приймати йод? Запитань стільки, що зорієнтуватися без допомоги фахівця непросто. Все про здоров’я щитовидки розповідає ендокринолог Марта Ткач.
— У переддень сезону відпусток багатьох хвилює питання: чи шкодить сонце щитовидній залозі?
— Не варто відмовляти собі у задоволенні поніжитися на сонечку, але робити це слід обережно. Агресивне сонце шкідливе й здоровим людям, адже в нашій шкірі є величезна кількість імунних клітин, які «стежать» за нормальним імунітетом. А під впливом ультрафіолету і просто сильного перегріву вони пошкоджуються, і все це призводить до різних захворювань, навіть онкологічних. Якщо функція щитовидної залози збільшена, приймати сонячні ванни необхідно дуже обережно. Під впливом ультрафіолетових променів «щитовидка» починає виробляти надлишок гормонів, що призводить до дисбалансу в організмі. Дуже часто доводиться чути вислів «проблемна щитовидка», і багато хто сприймає це як готовий діагноз. Насправді це не так. Фахівці розрізняють не менш ніж два десятки захворювань щитовидної залози.
— Чи можна їхати у відпустку на південні курорти, якщо діагностовано порушення функції щитовидної залози?
— У такій ситуації різка зміна клімату абсолютно протипоказана. Відпустку доведеться відкласти доти, поки ваш лікар не підбере необхідну терапію. Зазвичай процес добору схеми лікування з подальшим контролем ефективності займає від кількох тижнів до кількох місяців. При цьому абсолютно не важливо, куди ви збираєтеся їхати: південна спека і північні морози однаково несприятливі для здоров’я, розбалансованого порушенням функції щитовидної залози. Щитовидна залоза регулює швидкість обміну речовин і забезпечує постійну температуру тіла, тому за порушення функції органа будь-яка суттєва зміна клімату буде погано впливати на самопочуття. Однак після того, як відновиться нормальний гормональний фон, можна вирушати на відпочинок. Якщо відпочинок поза домом все ж необхідний і хочеться змінити обстановку — пошукайте місцевий курорт — у нашому регіоні є чимало чудових місць для відпочинку й оздоровлення.
— Якщо у щитовидній залозі виявлені вузлики — як на них вплине перебування на сонці?
— Вузлики — це вже пухлини, в кращому випадку — доброякісні (якщо це просто зоб, який виник внаслідок йододефіциту, або кіста). Це привід серйозно обстежити проблемну залозу аж до проведення біопсії. Вузловий зоб таблетками практично не лікується, і часто потрібне хірургічне втручання. Звісно, перебування на сонці у таких випадках дуже обмежене.
— За проблем зі щитовидною залозою, чи не зашкодять процедури на SPA-курортах, відвідування сауни або лазні?
— Особливих обмежень на теплові та SPA-процедури для хворих з проблемами щитовидної залози немає. Якщо ви добре переносите ці процедури і почуваєтеся комфортно — насолоджуйтеся ними на здоров’я. Але пам’ятайте: всюди необхідна міра! Надмірна інсоляція є одним з факторів, що провокують аутоімунні захворювання, за яких клітини починають руйнувати власні тканини організму, в тому числі тканини щитовидної залози. Нанесенням сонцезахисного крему можна врятувати тіло від опіків, але не зупинити ультрафіолетові промені, які, як відомо, проникають дуже глибоко. Крем і хусточка на шиї не допоможуть, оскільки щитовидка страждає від опромінення всього тіла, а не тільки шиї. Аутоімунні проблеми — це одна з найбільших медичних загадок: досі ніхто точно не знає, що саме запускає процес їх розвитку. До речі, серед провокаторів лідирують стрес і вірусні інфекції. Якщо є діагноз «вузловий зоб», неважливо, якого ступеня, то будь-які фізіотерапевтичні процедури повинні бути узгоджені з лікарем — як правило, ендокринологом. Небажаний масаж шийно-комірцевої ділянки. Також повинна бути обмежена інсоляція, тобто час перебування на сонці. Потрібно обережно ставитися до лазні, сауни, прийому ванн: вода повинна бути не дуже гарячою і бажано, щоб її рівень доходив до плечей, не дістаючи шиї. Якщо ж є ще і захворювання серця — то вода повинна доходити максимум до середини грудей.
— Чи є певна дієта за недуг щитовидної залози? Які продукти «любить» наша щитовидка? І чи можемо говорити про профілактику захворювань щитовидної залози?
— Можу повторити лише загальну рекомендацію: харчуватися повноцінно і різноманітно. Якщо хтось буде вам розповідати або ви десь прочитаєте про чудодійні властивості будь-якого продукту, що зціляє щитовидну залозу, то знайте: серйозними науковими дослідженнями такі ефекти їжі ніяк не доведені. У той же час, якщо ви живете далеко від моря, то, швидше за все, відчуваєте дефіцит йоду, і кращий засіб заповнити його — використовувати в харчуванні йодовану сіль. Її користь доведена наукою.
Щодо профілактики захворювань щитовидної залози, то раз на рік всім рекомендується робити УЗД щитовидки. Якщо ендокринолог вважатиме за потрібне, також контролюється рівень тиреотропного гормону (ТТГ) — за аналізом крові. Не зайвими будуть й загальнозміцнювальні заходи: сон, повноцінне харчування, фізкультура.
— Щодо йоду. Чи усім слід приймати препарати йоду, біодобавки, які містять йод? Чи, все ж, надмірне бажання «догодити» щитовидці може нашкодити?
— Згідно з останніми рекомендаціями Європейської асоціації ендокринологів, додатковий прийом йоду за аутоімунних тиреоїдитів (один з різновидів захворювання щитовидки. — Ред.) показаний далеко не всім, а повинен бути узгоджений з лікарем і призначається за індивідуальними показаннями залежно від стадії захворювання, особливостей її перебігу тощо.
За такого захворювання є періоди, коли щитовидна залоза працює гіперактивно, виділяє підвищену кількість активних речовин. У таких ситуаціях будь-яке додаткове самостійне використання йоду — нанесення йодних сіток та інші методи не просто не рекомендуються, а можуть бути прямо протипоказані. Якщо є схильність до захворювань щитовидної залози, за допомогою крапель йоду можна спровокувати початок або загострення хвороби. Майте на увазі: в одній краплі міститься більш ніж 2-добова норма йоду.
Коли потрібно звертатися до ендокринолога:
- часта втомлюваність і слабкість;
- тремтіння кінцівок;
- порушення менструального циклу;
- прискорене серцебиття, відчуття жару і тремтіння всередині;
- підвищена пітливість, непереносимість холоду або тепла;
- безпричинні різке зниження або набір ваги;
- депресивні стани, погіршення концентрації уваги, порушення сну;
- спрага, сухість у роті, часті сечовипускання, особливо вночі, свербіж шкіри;
- дискомфортні відчуття в ділянці шиї, зміна розмірів або форми шиї, «комок» в горлі, підвищена нервозність, дратівливість, плаксивість;
- підвищення артеріального тиску;
- зниження гостроти зору, поява «мушок» або «пелени» перед очима;
- набряклість повік або всього обличчя, набряки на ногах;
- випадання волосся;
- якщо у жінки настала менопауза — з метою профілактичного огляду.
Після досягнення 45−50 років — всім людям незалежно від статі і самопочуття — для профілактичного огляду. Надалі з метою контролю вікових змін слід відвідувати лікаря-ендокринолога хоча б один раз на рік.