Під щитом «метелика»

Вона схожа на метелика: «крильця» — права і ліва частки, маленький перешийок, який з'єднує їх між собою. Щитовидна залоза є своєрідним «генератором енергії» людського організму, хоча її вага — лише 20 грамів. Вона виробляє гормони, які беруть участь в утворенні енергії, необхідної для роботи всіх органів і систем. Нормальне функціонування щитовидної залози особливо важливе для жінок, яким протягом життя доводиться переживати кілька гормональних перебудов (статеве дозрівання, вагітність, пологи, менопауза), в період яких щитовидна залоза вразлива й чутлива до шкідливого впливу стресів, інфекцій, зниженого імунітету, дефіциту йоду. Як зберегти щитовидну здоровою? Чи справді сонце шкодить залозі? Чи всім необхідно приймати йод? Запитань стільки, що зорієнтуватися без допомоги фахівця непросто. Все про здоров’я щитовидки розповідає ендокринолог Марта Ткач.

— У переддень сезону від­пусток багатьох хвилює питан­ня: чи шкодить сонце щито­видній залозі?

— Не варто відмовляти собі у задоволенні поніжитися на соне­чку, але робити це слід обереж­но. Агресивне сонце шкідливе й здоровим людям, адже в на­шій шкірі є величезна кількість імунних клітин, які «стежать» за нормальним імунітетом. А під впливом ультрафіолету і просто сильного перегріву вони по­шкоджуються, і все це призво­дить до різних захворювань, на­віть онкологічних. Якщо функція щитовидної залози збільшена, приймати сонячні ванни необ­хідно дуже обережно. Під впли­вом ультрафіолетових променів «щитовидка» починає виробляти надлишок гормонів, що призво­дить до дисбалансу в організмі. Дуже часто доводиться чути ви­слів «проблемна щитовидка», і багато хто сприймає це як гото­вий діагноз. Насправді це не так. Фахівці розрізняють не менш ніж два десятки захворювань щито­видної залози.

— Чи можна їхати у відпустку на південні курорти, якщо діа­гностовано порушення функції щитовидної залози?

— У такій ситуації різка зміна клімату абсолютно протипоказа­на. Відпустку доведеться відклас­ти доти, поки ваш лікар не підбе­ре необхідну терапію. Зазвичай процес добору схеми лікування з подальшим контролем ефек­тивності займає від кількох тиж­нів до кількох місяців. При цьому абсолютно не важливо, куди ви збираєтеся їхати: південна спе­ка і північні морози однаково не­сприятливі для здоров’я, розба­лансованого порушенням функції щитовидної залози. Щитовидна залоза регулює швидкість обмі­ну речовин і забезпечує постійну температуру тіла, тому за пору­шення функції органа будь-яка суттєва зміна клімату буде по­гано впливати на самопочуття. Однак після того, як відновиться нормальний гормональний фон, можна вирушати на відпочинок. Якщо відпочинок поза домом все ж необхідний і хочеться змінити обстановку — пошукайте місце­вий курорт — у нашому регіоні є чимало чудових місць для відпо­чинку й оздоровлення.

— Якщо у щитовидній залозі виявлені вузлики — як на них вплине перебування на сонці?

— Вузлики — це вже пухлини, в кращому випадку — доброякіс­ні (якщо це просто зоб, який ви­ник внаслідок йододефіциту, або кіста). Це привід серйозно об­стежити проблемну залозу аж до проведення біопсії. Вузловий зоб таблетками практично не ліку­ється, і часто потрібне хірургічне втручання. Звісно, перебування на сонці у таких випадках дуже обмежене.

— За проблем зі щитовид­ною залозою, чи не зашкодять процедури на SPA-курортах, відвідування сауни або лазні?

— Особливих обмежень на теплові та SPA-процедури для хворих з проблемами щитовид­ної залози немає. Якщо ви до­бре переносите ці процедури і почуваєтеся комфортно — насо­лоджуйтеся ними на здоров’я. Але пам’ятайте: всюди необхідна міра! Надмірна інсоляція є одним з факторів, що провокують аутоімунні захворювання, за яких клі­тини починають руйнувати власні тканини організму, в тому числі тканини щитовидної залози. На­несенням сонцезахисного крему можна врятувати тіло від опіків, але не зупинити ультрафіолетові промені, які, як відомо, проника­ють дуже глибоко. Крем і хусточка на шиї не допоможуть, оскільки щитовидка страждає від опромі­нення всього тіла, а не тільки шиї. Аутоімунні проблеми — це одна з найбільших медичних загадок: досі ніхто точно не знає, що саме запускає процес їх розвитку. До речі, серед провокаторів лідиру­ють стрес і вірусні інфекції. Якщо є діагноз «вузловий зоб», неваж­ливо, якого ступеня, то будь-які фізіотерапевтичні процедури повинні бути узгоджені з лікарем — як правило, ендокринологом. Небажаний масаж шийно-ко­мірцевої ділянки. Також повинна бути обмежена інсоляція, тобто час перебування на сонці. По­трібно обережно ставитися до лазні, сауни, прийому ванн: вода повинна бути не дуже гарячою і бажано, щоб її рівень доходив до плечей, не дістаючи шиї. Якщо ж є ще і захворювання серця — то вода повинна доходити макси­мум до середини грудей.

— Чи є певна дієта за не­дуг щитовидної залози? Які продукти «любить» наша щи­товидка? І чи можемо гово­рити про профілактику захво­рювань щитовидної залози?

— Можу повторити лише за­гальну рекомендацію: харчува­тися повноцінно і різноманітно. Якщо хтось буде вам розпо­відати або ви десь прочитає­те про чудодійні властивості будь-якого продукту, що зціляє щитовидну залозу, то знайте: серйозними науковими дослі­дженнями такі ефекти їжі ніяк не доведені. У той же час, якщо ви живете далеко від моря, то, швидше за все, відчуваєте де­фіцит йоду, і кращий засіб запо­внити його — використовувати в харчуванні йодовану сіль. Її ко­ристь доведена наукою.

Щодо профілактики захворю­вань щитовидної залози, то раз на рік всім рекомендується ро­бити УЗД щитовидки. Якщо ендо­кринолог вважатиме за потрібне, також контролюється рівень ти­реотропного гормону (ТТГ) — за аналізом крові. Не зайвими бу­дуть й загальнозміцнювальні за­ходи: сон, повноцінне харчуван­ня, фізкультура.

— Щодо йоду. Чи усім слід приймати препарати йоду, бі­одобавки, які містять йод? Чи, все ж, надмірне бажання «до­годити» щитовидці може на­шкодити?

— Згідно з останніми рекомен­даціями Європейської асоціа­ції ендокринологів, додатковий прийом йоду за аутоімунних ти­реоїдитів (один з різновидів за­хворювання щитовидки. — Ред.) показаний далеко не всім, а по­винен бути узгоджений з лікарем і призначається за індивідуаль­ними показаннями залежно від стадії захворювання, особливос­тей її перебігу тощо.

За такого захворювання є пе­ріоди, коли щитовидна залоза працює гіперактивно, виділяє підвищену кількість активних ре­човин. У таких ситуаціях будь-яке додаткове самостійне викорис­тання йоду — нанесення йодних сіток та інші методи не просто не рекомендуються, а можуть бути прямо протипоказані. Якщо є схильність до захворювань щи­товидної залози, за допомогою крапель йоду можна спровоку­вати початок або загострення хвороби. Майте на увазі: в одній краплі міститься більш ніж 2-до­бова норма йоду.

Коли потрібно звертатися до ендокринолога:

• часта втомлюваність і слабкість;
• тремтіння кінцівок;
• порушення менструального циклу;
• прискорене серцебиття, відчуття жару і тремтіння всередині;
• підвищена пітливість, непереноси­мість холоду або тепла;
• безпричинні різке зниження або на­бір ваги;
• депресивні стани, погіршення кон­центрації уваги, порушення сну;
• спрага, сухість у роті, часті сечови­пускання, особливо вночі, свербіж шкі­ри;
• дискомфортні відчуття в ділянці шиї, зміна розмірів або форми шиї, «комок» в горлі, підвищена нервозність, дратівли­вість, плаксивість;
• підвищення артеріального тиску;
• зниження гостроти зору, поява «му­шок» або «пелени» перед очима;
• набряклість повік або всього облич­чя, набряки на ногах;
• випадання волосся;
• якщо у жінки настала менопауза — з метою профілактичного огляду.

Після досягнення 45−50 років — всім людям незалежно від статі і самопочут­тя — для профілактичного огляду. Надалі з метою контролю вікових змін слід відвідувати лікаря-ендокринолога хоча б один раз на рік.