Захворювання щитоподібної залози: симптоми можуть бути непомітними, а наслідки — серйозними

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), серед ендокринних порушень захворювання щитоподібної залози посідають друге місце після цукрового діабету. Від патології щитоподібної залози страждає понад 200 млн людей у світі. За останні роки абсолютний приріст нововиявлених захворювань в економічно розвинених країнах становив 52% серед жінок і 17% серед чоловіків. Збільшується кількість хворих на доброякісні вузлові утворення та злоякісні пухлини.

В Україні за останні 5 років кіль­кість захворювань щитоподібної залози збільшилась у п’ять разів (показник залежить від зовнішнього середовища, йодного дефіциту, спо­собу життя, стресу, харчування, супутніх захворювань тощо).

Ендокриноло­гиня Лікарні Свя­того Луки Першого медичного об'єднання Львова Со­ломія Мачинська розповідає про причини, симптоми та профілактику цього за­хворювання.

— Її роль надзвичайно велика — це роль захисника, яку вона виконує, впливаючи на серцево-судинну, нерво­ву, імунну системи та обмін речовин.

— За якими ранніми симптома­ми можна розпізнати цю недугу?

— Симптоми можуть бути непоміт­ними і проявлятися дискомфортом під час ковтання, відчуттям стискання в шиї, змінами у голосі.

— Це ви перелічили ранні симп­томи. А які ж симптоми є дзвіноч­ками про те, що вже слід бігти до ендокринолога і в жодному разі не ігнорувати?

— Так. Є й такі. Якщо ви помітили у себе пришвидшене серцебиття, коливання артеріального тиску, ви­падання волосся, ламкість нігтів, су­хість шкіри, набряк шкіри, дратівли­вість, сонливість, надмірну масу тіла або, навпаки, втрати її без належних на це причин, порушення менстру­ального циклу, надмірне оволосіння — негайно прямуйте до ендокринолога для подальшого дообстеження.

— Які сучасні методи діагности­ки цієї недуги?

— Сьогодні ми маємо ефектив­ні методи діагностування, а саме: УЗД щитоподібної залози, аналіз крові на гормональну панель та, за потреби, біопсію щитоподібної за­лози. Це допоможе вчасно виявити новоутворення, гіперфункцію щито­подібної залози (тиреотоксикоз або гіпертиреоз) — коли орган виробляє забагато гормонів, або гіпофункцію щитоподібної залози (гіпотиреоз) — дефіцит йодовмісних гормонів.

Однією із найбільш поширених серед цих недуг є зоб — збільшення щитоподібної залози.

— Яка профілактика допоможе запобігти цьому захворюванню?

— Профілактика включає, насам­перед, вживання йодованої солі та регулярний огляд ендокринолога.

Рекомендуємо щорічно здавати кров на визначення тиреотропного гормону та проводити ультразвукову діагностику. Не варто займатися са­молікуванням та самообстеженням, оскільки кожен випадок — індивіду­альний. Адже правильна постановка діагнозу дасть змогу призначити ко­ректне лікування. Ці прості правила допоможуть зберегти здоров’я щи­топодібної залози.

Ендокринологиня закликає не зво­лікати, не відкладати своє здоров’я на завтра, а розпочати турбуватися про нього вже сьогодні.

Довідка «ДЗ»

Серед продуктів харчування най­більше йоду міститься у морепро­дуктах (концентрація йоду в 1 кг мор­ських водоростей — 800−1 000 мкг).

Біла риба, овочі (картопля, редис­ка, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель, шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, ялови­чина та волоські горіхи також містять велику кількість йоду.

В Україні такі норми фізіологічних потреб йоду для певних вікових груп:

• діти і підлітки — 90−150 мкг;
• дорослі чоловіки та жінки — 150 мкг;
• жінки під час вагітності та у пері­од лактації - 200 мкг.

Записала Анна Врублевська.