Щитоподібна залоза потребує уваги

Водночас, якщо щитоподібна залоза незначно збільшилася, то патології в організмі майже немає. Але, якщо вона збільшується до великих розмірів, з’являється токсикоз — відчуття здавлювання в горлі, трахеях, людина скаржиться на те, що їй важко дихати, голос сідає, з’являються сухий кашель, напади задухи.

Іноді задуха виникає вночі. У цей час у людини синіють обличчя й слизові оболонки, трапляються напади сухого кашлю аж до судом, серце б'ється дуже часто, виникає тахікардія. Ці напади на­гадують бронхіальну астму. Іноді лікарі можуть помилитися й поставити неточний діагноз.

Буває, щитоподібна залоза здавлює і стравохід, тоді людині важко ковтати їжу. Іноді здавлюються сонні артерії. Внаслі­док цього порушується кровообіг, людина скаржиться на відчуття напруги в голові. Коли нахиляється, обличчя та шия черво­ніють.

Діагностують три види зобу: еутирео­їдний, гіпертиреоїдний і гіпотиреоїдний. Кожен вид має свої особливості. За еути­реоїдного зобу хвороба є, а щитоподібна залоза не збільшується. Аби не захворіти на ендемічний зоб, треба, щоб організм отримував достатню кількість йоду з води та їжі. Природні джерела йоду — це, зо­крема, кулінарні дріжджі, консервований лосось, молоко, морська риба. Найбільше його міститься в оселедцях, трісці і пікші, в морських водоростях та морській солі, а найдоступнішим джерелом є йодована сіль, якою ви щодня солите їжу.

Лідія Пшенична.