Про кілька дивних фобій

Звичайний страх минає, а фобія, як правило, — ні. Фобія — страх, який неможливо контролювати. Він стійкий, непропорційний реальній загрозі. З’ясуємо, які дивні фобії має чи не кожна людина, і складемо список тих, з якими найчастіше стикаються спеціалісти під час розмов з пацієнтами.

Ксантофобія. Виявляється, що кольорів також можна дуже бо­ятися. Ксантофобія — страх жов­того кольору. Вчені пояснюють цю фобію тим, що жовтий колір міг бути пов’язаний з певним трагіч­ним життєвим досвідом. Часто це спричиняють якісь трагічні події. Так, у Китаї жовтими були шарфи імперських солдатів. Через нега­тивний досвід люди почали стави­тися погано й до всього жовтого, що ніяк не було пов’язаним з ар­мією та політикою. Для людей з ксантофобією справжнім випро­буванням виявляється вживання лимонів, бананів, сиру, лимонаду, яєць.

Хілофобія. Ліс та дерева ви­кликають паніку у людей, які ма­ють хілофобію. Частина слова «hylo» запозичена з грецької й означає «ліс». Цей страх поясню­ється тим, що у дитячих казках, розповідях, фільмах ліс виступає як місце, де відбуваються страшні речі. Потрібно відрізняти хілофо­бію від звичайного страху заблу­кати у лісі. У людей, які стражда­ють від хілофобії, проявляються й інші симптоми: сухість у роті, під­вищене потовиділення, судоми.

Турофобія. Одна з найпоши­реніших фобій, з якою звертають­ся до спеціалістів — турофобія. Є люди, які страждають від панічно­го страху перед сирними продук­тами. Нелюбов до сиру зрозуміла, але страх його — ні, адже, здава­лося б, що може бути страшного в тертому сирі, наприклад? Однак на світі є люди, які навіть втрача­ють свідомість від запаху або ви­гляду сиру.

Омфалофобія. Якщо ви паніч­но боїтесь торкатися свого пупка, бо раптом щось з ним станеться, то це прояви омфалофобії. Тим, хто страждає від омфалофобії, нестерпно навіть бачити відкри­тий пупок. Смішного в цьому ні­чого немає, адже навіть селебреті страждають від цієї фобії. Хлоя Кардаш’ян та Дженні Фрост на­магаються давно позбутися ом­фалофобії.

Омброфобія. Панічно боїтесь дощу? Можливо, у вас омброфо­бія. Як би дивно це не звучало, але так, омброфобія — страх по­трапити під дощ. Психологи по­яснюють причину цієї фобії таким чином: ті, хто страждає від омбро­фобії, бояться не просто потрапи­ти під дощ, а під кислотний дощ. Про нього іноді попереджають синоптики, коли розповідають про небезпечні викиди в атмос­феру та їхні наслідки. Виникнен­ня фобії пов’язане з негативним життєвим досвідом через дощ.

Номофобія. Одна з найсу­часніших фобій, визнаних медич­ним товариством. Слово «номо­фобія» — калька з англійського Nomophobia, що означає No mobile phone phobia. Люди, які страждають від цієї фобії, бояться залишитися без телефона. У них спостерігається дратівливість, неможливість зосередитися, від­чуття дискомфорту, печалі, роз­губленості.Проведені досліджен­ня показали, що чоловіки більше страждають від номофобії, ніж жінки. А 65% американців вза­галі сплять з телефоном. Також статистика стверджує, що кожна п’ята людина швидше згодна ви­йти без взуття, ніж без телефона.

Уранофобія. Ірраціональний страх неба переслідує людей з уранофобією. Їм доводиться чи не найважче, адже кожен їх ви­хід на вулицю — це катування. Ця фобія може виникати від раптово побаченого літака або новин про метеоритний дощ. Після подій 11 вересня 2001 року у США багато людей зверталися по допомогу до спеціалістів саме через страх дивитися в небо. Певний внесок у розвиток цієї фобії вносять й гол­лівудські блокбастери, які розпо­відають про вторгнення іноплане­тян та падіння Місяця. А ці стрічки дивляться вразливі діти.

Пентерафобія. Саме так на­зивають страх перед тещею або свекрухою. Страх перед тією, яку ми нерідко називаємо «другою мамою», — фобія, яка трапляється досить часто. Цю фобію провоку­ють самі тещі та свекрухи своїми діями. Це відбувається, коли їхні діти виростають та створюють власну сім'ю. Бажання брати ак­тивну участь в житті своїх дітей, оберігати їх від небезпеки, вчити піклуватися про них усіх членів нової сім'ї - це своєрідна манія багатьох батьків, адже дорослі­шання дитини — завжди стрес для матері. Вона почувається непо­трібною, забутою, маючи доросле дитя.

Тріскайдекофобія та тетра­фобія. Одна з найчастіших фобій, яка переслідує забобонних лю­дей. Число 13 у багатьох народів пов’язане з чимось поганим. Одне тільки згадування п’ятниці 13-го навіює містичні думки, пов’язані з нечистою силою. Люди бояться 13-го числа починати нові спра­ви, у деяких будинках може бути пропущений 13 поверх, і ви не знайдете 13 квартири. Насправді ж все залежить від культурної осо­бливості народу. Якщо у європей­ських країнах та Америці бояться числа 13, то в Азії так само став­ляться до числа 4 — числа смерті. А це вже тетрафобія.

Атихіфобія. Страх невдач здатний вкрай негативно позна­читися на житті людини, на її діях і намірах, а також перетворитися на необґрунтовану фобію, яка ста­не нездоланним бар'єром перед досягненням мети. Для таких лю­дей поняття невдача і конкуренція взаємопов'язані, тому вони нічого не роблять в галузі, здатній ви­кликати проблему. Результатом цього стає втрата впевненості, що тягне депресію, а можливо, і більш негативні наслідки.

За матеріалами статті Альони Гук підготував Руслан Сергієнко.