Екран замість діалогу: як ґаджети впливають на мовлення дітей

Від народження і до року життя дитина вивчає світ звуків — вслухається у розмови батьків і мультяшних героїв, агукає, кри­чить, лепече. Вимовляє короткі слова по складах — «ба-ба-ба», «ма-ма-ма».

У цей період, який називається довер­бальним, дитина вчиться відрізняти голос мами від голосу свинки Пеппи, голос лю­дини — від голосу домашньої тварини. У неї формується розуміння значення слів і усно­го мовлення. Дитина виконує прохання: «зачини двері», «обійми маму», «погладь кішку».

З року до двох дитина вживає в усно­му мовленні словосполучення і нескладні слова, наприклад, назви предметів, фрук­тів або тварин, використовує міміку, жести, дієслова, наприклад, «дай», «на» в значенні «тримай» або «візьми».

У три роки словниковий запас дитини збільшується. Вона розрізняє кольори, форми, розміри предметів. У розмові може використовувати словосполучення і корот­кі фрази.

Перші три роки життя дитини — це сенси­тивний, тобто найбільш сприятливий період для формування розмовної мови. І саме в цей період дитина сильно потребує спілку­вання з батьками та однолітками. Чому?

Живе усне мовлення виконує три го­ловні функції:

• підвищує зацікавленість дитини у вза­ємодії з оточенням і зовнішнім світом;
• сприяє вивченню своїх емоцій;
• допомагає накопичувати позитивний досвід спілкування і далі розвивати усне мовлення.

Діалог із дорослим передбачає обмін репліками і емоціями. Якщо дитині не спо­добається відповідь або запитання мами, вона не зможе поставити його на паузу або вимкнути, як екранного співрозмовника. Їй доведеться впоратися зі своїми емоціями, слухати, відповідати на запитання, робити висновки — тобто пов’язувати слова мами зі своїми діями, давати оцінку своїй поведінці і відчуттям в момент розмови. Мова — це не шаблонне запам’ятовування слів, а вміння підтримувати діалог, здатність висловлю­вати свої думки, використовуючи слова з відповідним і правильним значенням.

Якщо дитина мовчки кожен день спілку­ється з екраном планшета або телефона, їй буде нецікаво гортати паперову книжку, грати в «нудні» розвивальні ігри. І складно підтримувати діалог з живим співрозмов­ником, тому що інформація, отримана від екранного друга, не розвиває, а залиша­ється набором звуків і незв’язаних образів. Звідси — затримка мовного розвитку.

За даними ЮНЕСКО, 93% сучасних ді­тей віком від 3 до 5 років щодня проводять біля екрана близько 4−4,5 години. Сумарно цей час перевищує час спілкування з бать­ками. Водночас із досліджень відомо, що кожні 30 хвилин, проведені у віртуальному світі, збільшують відставання в розвитку мови до 49%.

У залежних від ґаджетів дітей спостері­гається:

• неправильна вимова слів;
• труднощі з вираженням своїх почуттів чи бажань під час комунікації з однолітками чи дорослими;
• бідний словниковий запас;
• щоденна необхідність користуватися ґаджетом від 1 до 3 годин на день;
• плач або істерика у разі заборони ско­ристатися ґаджетом;
• погане розуміння прочитаної інфор­мації у молодшому шкільному віці;
• труднощі зі сприйняттям і запам’ятовуванням усного мовлення;
• замкнутість і закритість.

Правила розумного використання ґаджетів

Правило перше і основне — обмежуйте або зводьте до мінімуму час, проведений дитиною біля екрана телефона або план­шета. Дітям у віці 3−5 років вистачить 15−20 хвилин у день.

Правило друге — контролюйте, що ди­виться ваша дитина. Слід практикувати спільний перегляд розвивальних мультфільмів або відеороликів.

Правило третє — не заспокоюйте ди­тину ґаджетом, якщо вона, наприклад, від­мовляється їсти кашу або тихенько посиді­ти, поки мама розмовляє з начальником. Так вона вчиться вами маніпулювати і не вчиться керувати своїми емоціями.

Правило четверте — проводьте з дити­ною час. Розмовляйте з нею, разом грайте у настільні ігри, гуляйте в парку, читайте книжки, готуйте улюблені страви, приби­райте. Розвиток мовлення у дошкільника повністю залежить від батьків. За даними досліджень, близько 70% інформації про світ дитина дізнається до 5 років. У цей час вона вчиться ставити запитання, слухати співрозмовника, висловлювати свої думки, запам’ятовувати інформацію. І якщо до 5 років пасивна дитина була занурена у світ, де увагу утримувала яскрава і динамічна віртуальна реальність, її буде надзвичайно важко чимось зацікавити.

Правило п’яте — делікатно прищеплюй­те дитині розуміння того, що ґаджет — це не іграшка, а пристрій, що дозволяє отриму­вати нові знання і обмінюватися досвідом.

Захистити дитину від ґаджетів у сучас­ному світі неможливо, та й не потрібно. Але можна навчити її правильно ними користу­ватися на благо собі без шкоди для психіч­ного здоров’я і розумового розвитку.

Не перекладайте відповідальність за розвиток своєї дитини на розвивальні ігри в смартфоні, генетику або педагогів. Будьте терплячими і залученими в життя людини. яка підростає. Основа всебічного розвитку — спілкування, розвивальні ігри, читання книг, малювання тощо.