Порічка – ягода довголіття та здоров’я

Червона смородина (порічка) цінується ще з XVI століття за її цілющі властивості. Вже тоді вона вважалася джерелом довголіття і здоров’я, подарованим нам природою. Народні зцілителі досі використовують її природні властивості. Наприклад, знаючи про високий вміст у смородині пектину, рекомендують її вживання для виведення з організму шлаків і токсичних речовин. Народні медики вважають, що вона запобігає виникненню запальних процесів, вони застосовують її для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту і гальмування росту новоутворень в організмі.

Готують з червоної смородини найрізноманітніші страви, її консервують і заморожують, з неї роблять різні десерти, варення, компоти, желе, сиропи і соки, алкогольні та безалкогольні напої, морси, кваси, соуси, навіть супи і салати.

Хімічний склад

Червона смородина, її плоди містять мі­неральну сіль, вітаміни (Р, С, А), пектинові і дубильні елементи, майже 4% різних кис­лот і 10% цукру. Але, незважаючи на все це багатство, за вмістом вітаміну С вона від­стає від чорної смородини. Зате у порічках вміст елементів заліза, необхідного для судин, калію – вищий. Калій має благотвор­ний вплив на серце і виводить зайву вологу з організму. Червона смородина також міс­тить вітаміни груп В2 і В1, каротин і дубильні елементи.

Порічки ще багаті на кумарини (речо­вини, що вважаються ліками для зниження згортання крові). Ягоди мають протипух­линні і болезаспокійливі властивості, а та­кож пектини, які можуть бути альтернати­вою аптечним препаратам. Йоду в червоній смородині приблизно стільки, як у хурмі або фейхоа.

Корисні та лікувальні властивості

Ягодам червоної смородини притаманні найцінніші поживні та лікувальні властивос­ті. Наприклад, порічки у багато разів по­кращують роботу кишківника, активізують виведення зайвих солей. Вони – чудовий протизапальний засіб, а також кровоспин­ний, жовчогінний, проносний і жарознижу­вальний. Завдяки високому вмісту пекти­нів, які допомагають виводити холестерин, добре чистять людський організм.

Плоди підвищують апетит, сприяють по­ліпшенню засвоювання білка тваринного походження, покращують кишкову перис­тальтику. Порічки застосовують у випадках алергії і як проносний засіб.

Зібрані плоди довго зберігати не реко­мендується, а ось заморожені ягоди збері­гають свої корисні властивості дуже довго.

Сік має загальнозміцнювальні, освіжа­ючі, жарознижувальні властивості. У спе­ку ним легко можна втамувати спрагу. Він може допомогти зняти нудоту, підвищити кишкову перистальтику, вивести з сечею зайві солі. Порічковий сік – чудовий проти­запальний, проносний, кровоспинний та жовчогінний засіб.

Сік радять пити у випадках спазмів і ко­льок. Він виводить сечокислі солі, а зна­чить, позбавляє й каменів.

Плоди і сік порічок стимулюють роботу всього шлунково-кишкового тракту.

Листя також має лікувальні власти­вості. Вживаючи настій листя, можна позбутися гіповітамінозу, нормалізувати надмірну кислотність травного соку.

З давніх часів листя використовують для лікування циститу. Причому можна викорис­товувати як сушене, так і свіжозібране листя.

Листя порічок – чудовий сечогінний за­сіб. Треба взяти приблизно 20 грамів лис­тя, запарити склянкою перевареної води, потім настояти і повністю охолодити. Таку настоянку рекомендують приймати тричі на добу по 2 ст. ложки.

Протипоказання

Незважаючи на всю корисність порічко­вих ягід, соку та листя, існують і протипо­казання до застосування. Головне проти­показання – виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, гепатити, гастрити, слабка здатність згортання крові і захворювання на гемофілію.

Галина Вербицька