Березовий та кленовий сік – природна «жива вода»

Збирають березовий сік в період набрякання бруньок і до розпускання березових листочків. Він не тільки чудовий освіжаючий і дієтичний, а й дуже корисний напій. Головне, не пропустити його сезон.

Це чудові природні ліки, які допомагають вирішити деякі проблеми зі здоров’ям. У народі березовий сік називають «живою водою». Природа піклується про нас, то чому ж не скористатися «дарами природи».

Березовий сік має солод­куватий смак і приємний специфічний присмак. Його вживають у натуральному вигляді або отримують з нього різні напої. Найчастіше з березового соку го­тують квас.

Хімічний склад

До складу березового соку входять ферменти та біологічні стимулятори, які зміцнюють імуні­тет: калій, кальцій і магній, необ­хідні для нормальної роботи сер­ця; дубильні речовини, які мають протизапальну дію; легко засво­ювані цукри (глюкоза і фруктоза), корисні для мозку, фітонциди, що володіють антимікробними влас­тивостями. Завдяки цьому бере­зовий сік корисний як хворим, так і цілком здоровим людям, як до­рослим, так і дітям для загального оздоровлення, особливо в період весняного авітамінозу.

Корисні та лікувальні властивості

Свіжий березовий сік вважа­ється не тільки тонізуючим і за­гальнозміцнювальним засобом, який позбавить хронічної втоми, сонливості, млявості, а ще й ді­єтичним напоєм. Він незамінний помічник за весняного авітаміно­зу.

З точки зору фітотерапії бере­зовий сік – однин з кращих при­родних засобів для поліпшення обміну речовин.

Прозорий солодкуватий напій рекомендується пити людям із захворюваннями шлунково-киш­кового тракту. Він чудово впливає на стан людей з хворобами печін­ки, запаленням дванадцятипалої кишки, виразкою і зниженою кис­лотністю, захворюваннями жов­чного міхура.

У разі захворювання сечо­статевої системи березовий сік також корисний. Регулярний при­йом дозволяє позбутися каменів у нирках і в сечовому міхурі.

Але за сечокам’яної хвороби його потрібно застосовувати з обережністю, оскільки він може викликати рух каменів і спровоку­вати напад ниркової кольки.

Хвороби суглобів і хребта, такі як радикуліт, ревматизм, артри­ти, а також ураження дихальних шляхів (бронхіт, туберкульоз) теж успішно лікують березовим со­ком.

Здавна сік застосовували як глистогінний і сечогінний засіб, його корисно пити тим, хто потер­пає від головних болів.

Крім того, березовому соку притаманна здатність очищати кров і виводити токсичні речови­ни, тож його добре використову­вати для якнайшвидшого віднов­лення за інтоксикацій.

У разі хронічного нежитю сві­жий березовий сік п’ють щоранку по 1 склянці. Тим, у кого кашель та застуда, його радять пити підігрі­тим, розбавляючи молоком і до­даючи невелику кількість борош­на чи крохмалю.

Сік берези рекомендують для протирання шкіри за екземи, піг­ментних плям і вугрової висипки, а також для її зволоження й очи­щення.

Березовий сік широко засто­совується і в косметології. Ним можна на деякий час замінити косметичну пінку і тонік, бо цей продукт чудово освіжає і очищає шкіру. Для цього просто вмивай­теся соком вранці.

Березовий сік, на жаль, дов­го не зберігається, навіть в холо­дильнику. Щоб продовжити сезон його використання, заморозьте сік в формочках для льоду. Про­тирайте таким льодом обличчя, шию і ділянку декольте. Отримай­те хороші очищення, зволоження і тонізацію.

Для тьмяної і втомленої шкіри обличчя можна зробити маску на основі березового соку. Для цього білу або блакитну глину розведіть березовим соком до консистенції густих вершків, нанесіть на об­личчя на 15-20 хвилин. Змийте маску також березовим соком. Повторюйте процедуру двічі на тиждень.

Наситити шкіру енергією і віта­мінами, а також розгладити дрібні зморшки допоможе крем-маска. Для її приготування змішайте 200 г обліпихи, 50 г паростків пшениці і 2 ст. л. березового соку.

Миття голови березовим со­ком зміцнює, пом’якшує і додає блиску волоссю, підсилює його ріст і допомагає від лупи.

Березовий сік замінить і баль­зам-кондиціонер для волосся. Після миття голови обполосніть волосся соком. Ця проста проце­дура допоможе повернути волос­сю силу і блиск.

Як вживати і зберігати сік

Пити сік слід свіжим по 1 склян­ці 3-4 рази на день за півгодини до їди. Або замість питної води. На соку також можна варити ком­поти, киселі, каву, готувати чай і каші.

Натуральний березовий сік може зберігатися дуже мало. У скляній банці в холодильнику сік можна зберігати не довше ніж 2-3 дні. Але якщо законсервувати сік або приготувати з нього квас, то він простоїть ще кілька місяців.

Протипоказання

Вживання березового соку протипоказано за його індивіду­альної непереносимості, а також у разі алергії на березовий пилок.

Кленовий сік

Не такий популярний у нас, як березовий, але це зовсім не при­меншує його користь та лікувальні властивості.

Кленовий сік, на відміну від березового, має легкий золотис­тий колір і є значно солодшим. З’являється раніше за березовий. Сік починають “брати” за два-три тижні до початку цвітіння клена (у березні-квітні), коли почнуть на­бухати квіткові бруньки. Це при­близно за тиждень-два до початку березового сокоруху.

Найбільш розвинений видо­буток кленового соку в Канаді, де клен цукровий дуже поширений, і навіть став національним сим­волом. Із зібраного соку готують популярний кленовий сироп, який консистенцією нагадує свіжий мед різних відтінків бурштинового кольору. На різних стадіях уварю­вання сиропу отримують кленові мед, масло і цукор.

Хімічний склад

Кленовий сік містить залізо, кальцій, цинк, магній, калій, фос­фор, натрій. Вітаміни В, РР, Е, С. Він складається на 90% з води. У його складі також присутні саха­роза та олігосахариди, вміст цу­кру коливається від 1% до 10%, залежно від умов і місць, де росте дерево.

У складі соку присутні дек­строза, органічні кислоти та по­ліненасичені кислоти, каротино­їди, ліпіди, альдегіди, дубильні речовини.

Корисні та лікувальні властивості

Головна користь кленового соку полягає у тому, що він дає потужний заряд вітамінів і міне­ралів організму людини в період весняного авітамінозу.

Крім загальнозміцнювального впливу, кленовий сік застосову­ється як сечогінний засіб за пато­логій і захворювань та інших не­дугів сечовидільної системи.

М’яка жовчогінна дія соку до­поможе в комплексній терапії за хвороб жовчного міхура і печінко­вих захворювань.

Його застосовують як профі­лактичний і терапевтичний засіб для запобігання тромбоутворен­ню в судинах, атеросклерозу і па­тологіям серцевої діяльності.

Присутність в кленовому соці антиоксидантів і вітаміну С ро­бить його чудовим профілактич­ним і лікувальним засобом від інфекційних та онкологічних за­хворювань.

Він має антисептичні власти­вості, ним можна обробляти не­глибокі шкірні ушкодження.

Сік клена є чудовим засобом для очищення кровоносних судин від токсинів.

Цей напій застосовується як засіб, що сповільнює розвиток нейродегенеративних патологій – хвороб Альцгеймера і Паркін­сона.

Кленовий сироп слід вживати в помірних кількостях через до­сить високий вміст глюкози.

Читайте також: За добу клен може «наплакати» три відра своїх «сліз»...