«Золота» гречка

На вихідних пішла у магазин по гречку. У невеличкому маркеті глянула на цінник – 86,99 гривні за 900 грамів. Золота ця гречка чи що? Запитую у продавчині, чому така висока ціна. Відповідає: “Цей виробник і до війни продавав гречку доволі дорого”. Мені стало цікаво, які ціни в інших магазинах. У “Сільпо” замість гречки лише цінник – 76,99 грн. “Гречку розкупили, як тільки ми її виставили, – пояснила дівчина, яка поруч розкладала товар. – Адміністрація супермаркету на ціну впливу не має”.

На ринку я обійшла кіль­ка магазинів, гречка була не всюди. На одній з па­чок помітила цінник – 95 грн. У сусідньому магазинчику греч­ка коштувала 100 грн за пачку. Здається, абсолютний рекорд. Продавчиня, коли побачила моє здивування, лише хитро посміхнулася.

Але я таки знайшла гречку, трохи дешевшу, в одній із ме­реж супермаркетів. Ціна крупи – 68,60 гривні. “Покупці кажуть, що у нашому магазині греча­на крупа найдешевша!” – гор­до каже продавчиня. Я її купила. І пошкодувала – гречане зерно удвічі менше. Несмачне…

Чи є на Львівщині дефіцит гречаної крупи? Чи вплинуло на вартість крупи подорожчан­ня пального? Я запитала про це у директорки департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації Тетяни Гетьман.

– Ціна за гречку доходить до 100 грн. Маємо дефіцит цієї крупи, що така висока вартість?

– Зростання ціни пов’язано з тим, що Україна завжди бага­то гречки імпортувала. Україну ми забезпечували своїм вироб­ництвом гречки лише частково. Коли є проблеми з логістикою, відповідно, пропозиція імпор­ту зменшилася, і це вплинуло на ціни. У серпні почнемо збирати власний врожай гречки, ситуа­ція мала би вирівнятися.

– Деякі магазини не тор­гують гречкою, очевидно, щоб не відлякувати покуп­ців високою ціною... Якою є об’єктивна ціна на гречку?

– Об’єктивна ціна – та, яка сформувалася на ринку. Якщо вам буде дорого купувати гречку за 100 грн, і таких, як ви, буде багато, відповідно, ціна буде знижуватися. Підприєм­ці працюють за законами рин­ку. Ціни диктує баланс попиту і пропозиції. Якщо попит за­лишається на високому або на стабільному рівні, а пропози­ція знижується, це призводить до підвищення ціни. Зростан­ня ціни завжди тягне за собою зниження попиту. У певній точ­ці відбувається зниження по­питу, і це стабілізує ціну... Але наразі сказати важко, як воно буде. Бо не знаємо, як ми бу­демо забезпечені поставками ззовні. Зараз Казахстан і Китай експортують гречку до Украї­ни, але менше. Через пробле­ми, які виникли з міжнародною логістикою.

– А наші посіви гречки нас врятують?

– Саме так! На Львівщині за­сіяли 3 тисячі 300 гектарів греч­ки, і це на 300 гектарів більше, ніж торік. Очікуємо врожай на рівні 3800-4000 тонн цієї культу­ри. Але тут є ще один важливий момент. На Львівщині немає ло­кальної переробки гречки. Пе­реробні підприємства розта­шовані в інших регіонах. Наша сировина з Львівщини виїжджа­ла завжди до Тернополя, Хмель­ницького, і там перероблялася. Сказати, ось це ми виростили, і воно піде на потреби Львівської області, не можемо. Воно піде на переробні підприємства, які потім продаватимуть цю гречку по всій Україні.

– Чи є потреба збудувати на Львівщині переробне під­приємство?

– Певна кількість перероб­них підприємств у різних регіонах була сформована давно. Так склалося історично. Вони закривали потреби всієї Укра­їни і навіть трішки експортува­ли. І цього було достатньо. Тому будувати ще одне підприєм­ство вважалося економічно не­доцільним. Навіть якщо маєте гроші на інвестицію в таке пе­реробне підприємство, немає гарантії, що воно залишиться таким же затребуваним на на­ступний рік... Але не пережи­вайте. Україна переможе, все вирівняється, і все буде так, як раніше! І навіть краще.