Квас врятує у спеку

Яких тільки квасів не готу­вали у давнину: з травами та ягодами, медом, березовим, вишневим, буряковим соком. Додавали хрін, імбир, яблука. Чимало рецептів були надовго забуті, й можна було скуштува­ти лише звичний хлібний квас. Сучасні автори напою при­вносять до нього нові особли­ві нотки.

Заварний. Цей квас на­родився завдяки рецепту за­варного хліба. Для його ви­робництва використовують традиційну технологію подвій­ного бродіння: спиртового (на дріжджах) та молочнокислого (як у кефірі). Проте автори на­пою змінили закваску та ско­ригували технологічні режими, що дало можливість привнести до нього нові відтінки. Завар­ний квас виготовляють із со­лоду та змішаної закваски, яка складається зі спеціально піді­браних культур дріжджів та мо­лочнокислих бактерій. Він по­єднує хлібні ноти та делікатну квасну кислинку. Робиш ков­ток — і відчуваєш смак та аро­мат свіжого хліба з печі.

Гострий. Білий квас із хро­ном — щось дуже особливе. За­вдяки своєму гострому сма­ку він ідеально підходить для окрошки. Втім, його можна пити і просто так: такий квас чудово втамовує спрагу у спе­ку. Ще один гострий квас — з імбиром. Його вирізняє при­ємна пекуча нотка.

Пряний. Якщо додати у квас пікантну композицію із кмину та коріандру, він стане запашним, як буханець боро­динського хліба. Недаремно цей напій так і називають: бо­родинським. Буває квас і з ін­шими прянощами: корицею, мускатним горіхом. Він охоло­джує, але зігріває душу.

Трав’яний. Ще більше сві­жості і прохолоди подарує квас із додаванням базиліку чи екс­тракту м’яти. Крім втамування спраги, він ще й стимулює апе­тит. Приємним ароматом по­радує і квас на інших травах: ромашці, звіробої, полині.

Фруктово-ягідний. Тут роздолля фантазії та політ для творчості. У категорії пред­ставлений квас із соком смо­родини та вишні, із журав­линою, печеними яблуками, грушами, горобиною… Аро­матний напій зарядить вітамі­нами та мінералами, наповнить цілющою силою.

Класичний квас із житніх сухарів

400 г житнього хліба, 4 л питної води + додатково 150 мл, 20 г свіжих дріжджів, 1 ст. ложка борошна, 100 г цукру, 50 г свіжого ко­реня хрону, 2 ст. ложки меду, 50 г родзинок.

Житній хліб нарізати неве­ликими кубиками і розкласти на деку. Підсушити у духовці, нагрітій до 170°C, 10−15 хв.

Питну воду для квасу налити у велику каструлю і довести до кипіння. Житні сухарі розклас­ти у дві 3-літрові банки. Обе­режно залити окропом, по 2 л у кожну банку.

Закрити банки із сухарями у воді кришками та залишити за кімнатної температури на 3−4 год. Дріжджі розчинити у 100 мл теплої води. Додати бо­рошно і перемішати. Залишити на 1 год.

Хлібний настій для квасу процідити через два шари мар­лі у каструлю або чисту банку. Додати дріжджову масу та цу­кор. Накрити рушником і зали­шити у теплому місці на 24−48 год у теплому місці.

Хрін натерти на дрібній тертці. Родзинки промити хо­лодною водою. Додати у май­же готовий квас хрін, родзинки та мед, перемішати. Залиши­ти на 10−12 год у теплому місці.

Процідити квас через фільтр для кави або бавовняну ткани­ну у банку. Закрити і поставити у холодильник.

Осад, що залишився на дні великої ємності із квасом (по суті - закваска), можна вико­ристати для приготування но­вої порції напою. Просто зро­бити свіжий хлібний настій і далі за рецептом, замінюючи тією масою дріжджі із борош­ном.