Передплата 2024 «Добрий господар»

Півтори тонни вареників – це, звісно ж, не HIMАRS. Але також зброя!

Як ґаздині із Конюхова на Стрийщині ЗСУ надихають?

Сьогоднішня війна в Україні особливого вибору не залишає нікому з нас - або на полі бою маємо бути, або у «поті чола» військо українське підтримуємо. Поки українські артилеристи, майстерно використовуючи американські реактивні артилерійські системи HIMАRS, наводять жах на рашистських окупантів на фронті, не менш рішуче, шиючи маскувальні сітки, готуючи гуманітарні вантажі та інше спорядження для потреб фронту, діють ті, хто вдома залишився.

«Конюхівські ґаздині» - так на Стрийщині називають свій, створений у селі Конюхів Грабовецько-Дулібівської громади кулінарний фронт. Тут, як інформує пресслужба Стрийської районної військової адміністрації, справжнім лідером серед волонтерів стала Ірина Левицька. У мирному житті – банківський працівник, тепер же – правдивий двигун усіх добрих справ, координаторка небайдужих односельців. Своє волонтерство конюхівські ґаздині почали за велінням серця. Ніхто їм нічого не підказував, не просив. Самі вирішили, що будуть шити маскувальні сітки. Місцем збору став сільський Народний дім. Хтось приносив з хати тканину, інші різали та шили. Так виник конвеєр. Через деякий час вирішили, що маскувальна сітка – це, звісно, добре, але треба ще чимось нашим воїнам підсобити. Вирішили вареники ліпити. Почалась комунікація із районним гуманітарним штабом, який вже мав налагоджену логістичну схему доставок. І справа пішла.

Продукція «Конюхівських ґаздинь» не залежується. На фронт доставляється оперативно. Вже, як виявилося, високий попит на неї сформувався. Вареники люблять скрізь. І у військових частинах, і у добровольчих формуваннях. Не дивно, що друга хвиля накотила. Громада, знову відгукнувшись, підтримала ініціативу тих, хто так швидко здобув довіру. Зі знанням справи готує смаколики для наших захисників. Фронтовики, як самі ж визнають, безмежно вдячні своїм рятівницям. Бо добрий, якісний харч – це той же боєзапас. Сказано жартома. Але ж у кожному жарті є частка жарту, а все решта, як правило, правда. Не лише для красного слівця так говориться. Наша історія красномовно це підтверджує. Станом на сьогодні ґаздині з Конюхова, як вони самі ж звітують, приготували для українських воїнів півтори тонни вареників, 900 кілограмів зразів, 180 кілограмів голубців, понад 300 кілограмів м’ясних виробів – ковбаси, кров’янки, сальтисону. 11 тисяч банок тушкованки закрили. Тут, якщо говорити про денну норму на «харчовиробницві» для потреб ЗСУ, 50 жінок ліплять та варять 300-400 кг вареників.

Багато це чи мало? Спробуйте самі це зробити – і тоді довідаєтесь. У самому ж Конюхові, як зазначає Ірина Левицька, замовлення військових виконуються за першим їхнім телефонним дзвінком. Скільки треба, стільки й ліплять вареників.

Схожі новини