Айву їдять після термічної обробки

Смак айви, як і її корисні властивості, відрізняється від інших фруктів. Цей плід не такий гарний, як яблуко, і не такий солодкий, як груша. Але айва дуже запашна і корисна для організму, хоч і є одним з тих небагатьох фруктів, які складно їсти сирим. За це айву багато хто незаслужено ігнорує, виключаючи її зі свого раціону.

Айва є одним із останніх фруктів року. Ранні сор­ти збирають у вересні, піз­ні — у жовтні-листопаді. Ран­ні сорти айви можна відразу ж споживати. У пізньої айви зрі­лість настає через 20−40 діб піс­ля збирання. За ці дні значно покращуються смак плоду, тек­стура, колір та запах.

Айва — дуже корисний фрукт. Вона містить клітковину та важ­ливі для людського організ­му вітаміни і мінерали. Це ро­бить фрукт чудовим дієтичним продуктом. У ній хоч і є невели­ка кількість вітамінів С, групи В, міді, заліза, калію з магнієм, але в плані калорійності цей плід як­найкраще підходить тим, хто си­дить на дієті. Фрукт є лідером за вмістом антиоксидантів. Вчені довели, що антиоксиданти, що є в айві, разом із флавоноїдами захищають від хвороб хронічно­го характеру, зміцнюють серце. Айва є плодом, який рекомен­дують вживати жінкам при надії, особливо на ранніх термінах. Бо цей фрукт полегшує прояви та­кої поширеної симптоматики, як нудота та блювання. Айву ще з давніх-давен людство вико­ристовувало в народній меди­цині для лікування різних трав­них розладів. Також цей фрукт чудово справляється з непри­ємною симптоматикою печії. А якщо запекти її з медом і верш­ковим маслом, вийдуть смачні ліки від бронхіту, запалення ле­генів і кашлю.

Доведено, що айва може за­хистити людський організм від деяких видів алергічних проявів. Цей фрукт пригнічує активність певних імунних клітин. Існує на­віть медпрепарат, виготовлений з айви. Айва загалом добре до­помагає підтримувати імунітет завдяки своїм антибактеріаль­ним властивостям. На відміну від тих же яблук з грушами, айву рідко вживають сирою. Навіть достиглий плід має кислинку та терпкість. Саме тому із фрукта готують джеми, варення, чанті, компот, мармелад, цукати, соу­си до м’яса, начинку для випіч­ки.

Айву не варто їсти тим, у кого хронічні закрепи. Пушок на шкірці плоду може стати причи­ною кашлю та пошкодити горло. Не можна вживати в їжу кісточ­ки, адже вони містять шкідливі речовини.

Найпримітніше у фрукті те, що його смак розкривається лише після термічної обробки — у свіжому вигляді айва просто кам’яна, і її неможливо не лише прожувати через терпкий смак, а й навіть відкусити шматочок плоду.

Запечена айва

4 айви, 4 ст. ложки цукру, мед, ванільний цукор — за ба­жання, волоські горіхи — для подачі.

Для приготування викорис­товуйте пожовклі плоди. Якщо вони ще зелені, то викладіть їх на вікно або на балкон разом з яблуками, вони достигнуть за 2−3 дні.

На поверхні кожного пло­ду айви — щільний ворсистий шар. Змийте його водою, вико­ристовуючи жорсткий бік губки. Зріжте опуклу частину кожного фрукта і зробіть невелику ямку. На відміну від яблук, з айви ви не зможете вирізати насіння, тому запікайте плід разом із ним.

Всипте в кожне заглиблен­ня по 1 ложці цукру. За бажання можете додати і ванільний цу­кор чи ароматизатор. Розігрій­те духовку до 200 °C і запікайте айву з цукром 25−30 хв.

Найкраще трохи переготува­ти айву, щоб вона стала м’якою всередині, — перевірте це но­жем. Готову страву вийміть із духовки і дайте їй злегка охоло­нути за кімнатної температури.

Викладіть на тарілки чи блюд­ця, полийте медом чи будь- яким іншим солодким соусом, присипте ядрами волоських го­ріхів та подайте на десерт.

Маринована айва

4−5 плодів айви, 5−6 горошин духмяного перцю, 2−3 лаврові листки, 3−4 сушені гвоздики, 2 ст. лож­ки цукру, ¼ ч. ложки солі, 2 ст. ложки оцту 9%, ½ літра води.

Вибирайте сти­глу жовту айву з солодкуватим арома­том.

Ретельно про­мийте кожен плід жорстким боком губки, зчищаючи ворсистий шар на поверхні плоду. Розріж­те айву на чотири частини і виріжте насіннєві блоки. Промийте всі очищені шматочки айви і наріжте їх скибочками у казанок або ківш з антипригарним дном.

Всипте туди ж цукор, сіль, горошини дух­мяного перцю, лаврове листя і влийте оцет. Можна влити оцет наприкінці приготуван­ня, але тоді скропіть нарізані плоди лимон­ним соком — він також не дасть їм потемні­ти. Влийте гарячу воду і помістіть ємність на плиту, увімкнувши середнє нагрівання.

Варіть айвову нарізку в маринаді 15−20 хв до м’якості, але вона не має втратити свою форму. Вийміть одну фруктову скибочку і скуштуйте її на смак, за потреби підкоригуйте його, додавши сіль, цукор або ще трохи оцту.

Ошпарте банку і кришку окропом або про­стерилізуйте будь-яким зручним способом. Наповніть її скибочками айви, вийнявши лаврове листя, і залийте маринадом по вінця. Відразу ж герметично закрийте. Заготівлю остудіть за кімнатної температури і перене­сіть у місце зберігання.

Мариновану айву можна подавати як са­мостійну закуску і використовувати як начин­ку для запікання курки, індички… Її можна додати у плов, долму, при запіканні м’яса або обсмажуванні курячої печінки — айва додасть страві м’якого солодкуватого присмаку.

Більше рецептів тут