Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Вождь Червоношкірих : рімейк 21 століття

У знаному оповіданні О'Генрі двоє приятелів вирішили викрасти 10-річного хлопчика з метою дістати за нього викуп від багатого татечка

Скінчилося це тим, що приятелям довелося ще й приплатити цьому татечкові, щоби він погодився забрати свого синочка назад до хати.

кремлівські злодії не читали класичних оповідань, тим більше, американських, і тому приречені повторити долю горезвісних викрадачів.

Врешті-решт вони ще заплатять не одну копійчину, щоби Україна погодилася забрати назад зруйнований Донбас.

Цей Донбас вони взяли як розмінну монету з метою виміняти його на вкрадений Крим. Ця ідея спала на думку кремлівським мрійникам, тому що, як писав О'Генрі, “тої миті розум їм потьмарився”. Їм здавалося, що українська теплоенергетика настільки є залежною від вугілля Донбасу, що, встановивши контроль над його поставками на теплові станції України, вони викрутять руки українському урядові. І тому український уряд погодиться визнати втрату Криму в обмін на повернення Донбасу. І знову ж таки, висловлюючись словами О'Генрі, «їм здавалося, що це певна гра».

Оскільки їх тоді цікавив контроль суто над вугіллям, вони навіть залишили найбільші металургійні заводи їхньому власникові. Тому і не стали захоплювати Маріуполь. Бо вважали, що і без металургійних заводів Маріуполя, вони контролюють Ахметова можливістю конфіскувати інші його активи в захопленій частині Донбасу, а саме: в Краснодоні та Харцизьку.

Крим вони вкрали через бажання привласнити величезні поклади газу на дні Чорного моря. Серед фахівців нафтогазової галузі у цьому не було жодних сумнівів вже у 2014 році. Але кремль удавав та всіляко приглушував у засобах масової інформації навіть натяки на таку очевидну і зрозумілу мотивацію “робітників ножа та сокири, романтиків з великої дороги”. Натомість пітерська шпана вигадала захист російськомовних, як “благородне” медійне прикриття найбільшому пограбуванню 21 століття.

Перебіг подій показав, що змусити український уряд відмовитися від своїх прав на кримські газоносні площі не виходило: фахівці довели, що маневруванням всіма ядерними потужностями можна замінити майже всю теплову енергетику, яка залежала від поставок донбаського вугілля. А введення на Хмельницькій АЕС двох енергоблоків японо-американської компанії “Вестінгауз” до кінця поточного десятиліття, зробить донбаське вугілля паливом минулого. Отже, донбаське вугілля поступово перетворювалося з потужного важеля впливу на головний біль для окупантів щодо його продажу за межами України. Або як би висловилися фінансові співвітчизники О'Генрі: з “asset” воно перетворилося на “liability”.

Коли ж кремлівські крадії зрозуміли, що прорахувалися, вони не відмовилися від награбованих площ та родовищ Криму, а почали підвищувати ставки загрозами захопити увесь Донбас, у тому числі маріупольські заводи Азовсталь та Ілліча. Цим вони шантажували власника заводів Ріната Ахметова з метою приєднати його до тиску на український уряд щодо кримського питання. Але у листопаді 2021 року усвідомили, що і з цього нічого не вийшло. І знову ж таки, замість мирного вирішення питання кримських газових родовищ, яке було цілком можливим і навіть відповідало вищим інтересам експорту російського газу до Європи, вони обрали війну.

Бо суть їхня не змінилася. Вони переселилися з пітерських кабінетів до московських, але так і не стали державними мужами, а залишилися пітерською шпаною. Після пів року кривавої ганебної війни проти набагато слабшого в озброєннях сусіда, вони не залишили українському народу іншого виходу, ніж чинити героїчний спротив аж до повного виведення російських військ з усіх окупованих територій. Контрнаступ ЗСУ на півдні нашої держави має за мету відкидання окупаційних військ за кримський міст. Ні в кого з наших друзів або вороженьків не має бути сумнівів з цього приводу. Після звільнення Мелітополя та Нової Каховки, ЗСУ без паузи звільнять Джанкой та Первомайське. Контроль над цими пунктами дозволить не руйнувати Кримській міст, а залишити його для організованого відходу російських військ з Криму на російську територію.

Вихід російських військ з Криму не загрожує владі пітерської шпани, оскільки не впливає на надходження коштів до російського бюджету. А от відмова Європи від закупівлі російської нафти та газу безперечно призведе до зміни влади у кремлі. Але це не те, що нас має цікавити у першу чергу. Хай воно цікавить російські еліти.

Звільнення Криму покаже всю безглуздість захоплення Донбасу для росії. Донбас тоді стає надзвичайно важкою валізою без ручки.

Не потрібно буде вести ніяких бойових дій для його звільнення, бо росії не залишиться нічого кращого, ніж виманити собі зняття якоїсь кількості західних санкцій за мирну передачу українському урядові окупованих територій Луганської та Донецької областей.

Тато Вождя Червоношкірих великодушно погодився узяти назад малого розбишаку. Український уряд теж має добре серце.

Схожі новини