Передплатити

Допоки Росія воюватиме у Казахстані, атаки на нас не буде

Нам треба протриматися до настання весни


Вражає швидкість подій. Ще позавчора було тихо, вчора – повстання, сьогодні – інтервенція Москви, окупація і національно-визвольні змагання. Live fast, die young – це Казахстан, baby.

Свого часу американська аналітична корпорація RAND підрахувала, що для контролю над Казахстаном Москві потрібно буде ввести туди приблизно 13 тисяч солдатів.

Думаю, це та цифра, котра забезпечить не тотальний контроль, а радше живучість режиму як такого. Тобто – контроль за столицею, ключовими логістичними вузлами, видобутком вуглеводів та урану. А також, можливо, за потужностями по майнингу криптовалют, котрих у Казахстані, за різними оцінками, зосереджено до 20% від світового хешрейту.

Що ж, як кажуть, плюс – не мінус. Це трохи менше, ніж одна десята від військ, котрі зосереджено на кордоні з Україною. А головне – штаби спецслужб і збройних сил будуть зайняті іншим. Кожен день інтенсивних подій у Казахстані – це день, на котрий відтерміновується можливий наступ. Це день, на який довше живемо ми. Нам треба протриматися до настання весни, коли морози відступлять, і земля стане важкою для танків.

Більш важливо те, що події у Казахстані повністю зламали той інформаційний порядок денний, котрий намагалася будувати РФ навколо України. Нагнітання напруги і концентрація уваги лідерів світу навколо абсолютно фальшивих проблем типу "експансії НАТО" та "агресивної України" розбилися об реальність – об бунт мас у нібито стабільному Казахстані. Україна тимчасово відійшла на другі ролі, і у цьому випадку це прекрасно, нами деякий час не шантажуватимуть Захід.

Китай завбачливо зайняв нейтральну позицію, війська не збирається слати.

Характерно, що в рамках ОДКБ нині ухвалено рішення про направлення в Казахстан саме миротворчого контингенту – попри те, що Токаєв говорив про тероризм. Це виглядає не надто логічно – бо на миротворчу місію слід отримати згоду обох сторін конфлікту – а яка тут друга сторона? Попри те, що це нині здається неважливим – ну, карателі й карателі, приїхали, щоб на щитках тримати режим – але це буде дуже важливий нюанс. По суті, ці "миротворці" там повністю нелегітимні, що матиме наслідки не зараз, а пізніше.

Між тим у зручному місці – біля Каспію – місцеві жителі ухвалили рішення не пускати іноземне військо залізницею та повітрям. Якщо створять територію у Казахстані, вільну від окупації, то це буде прекрасно – можна буде боротися довго. Через Каспійське море там зв'язок з Туреччиною (через Азербайджан) і Грузією. Очевидно, що РФ не готова до масованої інтервенції, тому є час окопатися в ключових регіонах.

Якщо місцеві там нормально зариються, то без загальновійськової операції з авіацією або хоча б артилерією "миротворцям" їх не зрушити. І тут ми повертаємося до питання легітимності. Ну, припустимою, РФ знайде серед своїх військових достатньо злочинців. А чи підуть на військові злочини білоруси і вірмени? Нині РФ шле десантників – чи буде слати відбитих головорізів з своєї так званої ПВК, котрі прославилися мародерством і катуваннями місцевого населення у Сирії?

В будь-якому разі, територія – це дуже важливо, тоді в усіх зацікавлених сторін буде змога слати туди людей і матеріальну допомогу. В тому числі і у наших громадських організацій. Допоки РФ активно воюватиме у Казахстані, атаки на нас зі Сходу не буде.

Джерело