Вирок непрофесіоналізму ЗЕ-команди
Цей текст - навіть не звернення до ЗЕ, до його парламентської більшості, до їхнього уряду… Це вирок
Нині був на гуртовому ринку. Купував м'ясо до Великодня.
Біля м'ясного павільйону стояла жіночка років 80 і несміливо, сором'язливо простягала руку. Вона не піднімала очей, дивилася в землю. Люди не проходили мимо… допомагали.
Можливо, вона самотня, можливо, мінімальна пенсія…
Але вона помітила, що олія подорожчала з 39 грн до 59 грн, що цукор підскочив майже вдвічі, що хліб теж додав суттєво, що гречка майже на 50%…
Вона, мабуть, не помітила підняття облікової ставки з 6% до 7,5% і не розуміє, що це означає…
Але в тому павільйоні у неї було питання: чому вона в злиднях?
Цей текст не про популізм, не про лівацтво, не про те, що бідних матимемо завжди поруч…
Цей текст — навіть не звернення до ЗЕ, до його парламентської більшості, до їхнього уряду…
Це вирок. Вирок непрофесіоналізму ЗЕ-команди, яка не здатна запустити економіку, не здатна дерегулювати і лібералізувати економічні процеси, не здатна покласти край псевдосоціальній державі, де субсидії мають контрабандисти і власники елітного житла…
Ця жіночка усього цього скоріш за все не знає. Вона просто сором'язливо простягає руку, щоб «Христос Воскрес!» лунало не так голодно і злиденно…