Передплата 2024 «Добра кухня»

Байден і Україна. Ілюзії, від яких треба відмовитися

Інаугурація Байдена відбулася сьогодні, і в наших широтах шириться маса дивних тверджень, які поширюються, окрім інших, тими людьми, які мають приймати стратегічні рішення

Власне цей допис — написаний на основі аналітичної доповіді, яку підготував Український інститут Майбутнього (лінк в першому коменті).

Отже, від яких ілюзій потрібно позбавитися?

Можна все порішати на особистих контактах.

Зараз існує міф про певну кількість людей, які ніби-то можуть відкривати ногою двері до Білого дому і все вирішувати. Справді, існують точкові теми, які триматимуться на контролі в овальному кабінеті (не допустити, щоб посадили когось, до прикладу), але в США працюють інституції, і як тільки від України почне бігати десяток гінців, кожен з яких називатиметься людиною Зеленського — це стане крахом нашої політики. У Вашингтоні люблять конкретику і хочуть мати справи зі зрозумілими людьми, які мають повноваження. Зараз, в офісі Президента це просто не розуміють, і це несе величезні загрози для нас.
Байден займе наджорстку позицію щодо Росії.

Головна загроза для США — Китай, який різко підсилився, очоливши процес по створенню зони вільної торгівлі в південно-східній Азії. І Росія тут виступає природнім союзником США щі стримування Китаю. Вашингтон буде пробувати шукати шляхи відновлення діалогу з РФ, так само як і Росія їх шукатиме. Адже в Москві теж прекрасно розуміють, яку загрозу несе Китай для РФ. І тут треба буде робити надзусилля нашим дипломатам, щоб правильно грати на цьому фронті.

Найшвидший шлях до США — прямий діалог з Вашингтоном

Україна для США — периферійна зона. Головні зусилля в нашому регіоні, які продовжуватимуть будувати США — це ініціативи Тримор"я. Ми маємо нарешті почати грати там свої ігри. І треба розуміти, що окрім налагодження прямих контактів (при існуванні чіткої політики комунікації на найвищому рівні) найкоротша дорога до Вашингтона лежить через Варшаву, Бухарест та Прагу. Регіональні союзи відіграватимуть ключову роль у світовій системі безпеки в найближчі роки.

Потрібно не чіпати Ситника, і всі вважатимуть, що ми боремося з корупцією

При Байдені, Вашингтон буде приділяти більше уваги демонстрації демократичних устремлінь. На жаль, ми страждаємо від примітивних рішень. І одне з таких рішень — спроба звести всю боротьбу за демократію до корупційної складової, яка в останні місяці звелася до збереження Артема Ситника на посаді. З однієї сторони це нелогічно, а з іншої — це ставить офіс президента в незручне становище: адже, де-факто, Зеленський, а разом з ним і країна, стає заручником історії про найкорумпованішу країну Європи. Якщо не вийти з цього звуженого «зачарованого кола», ми не зможемо ані боротися з корупцією, ані претендувати на похвалу від «цивілізованого світу» за просування реформ. Навіть, якщо ці реформи робитимуться.

Нам потрібно запропонувати якийсь один вагомий проєкт, і ми матимемо спокій

В офісі президента зараз мізкують над тим, який проєкт запропонувати США, щоб ми відразу стали цікавими. Насправді це шлях Віктора Януковича, який в перші дні свого президенства запропонував США віддати 90 кг збагаченого урану. І справді, це дозволило понад два роки мати відносний спокій на цьому фронті. Але після вивезення останнього кілограма, США відразу згадали про Тимошенко й інші антидемократичні історії. У нас немає зараз урану і у нас немає такого одного чи двох проєктів.

Джерело

Схожі новини