Ще раз про повернення Криму
Пан Зеленський підхопив кремлівський міф, що Крим буде звільнено не раніше, ніж Путін піде з посади. Цей міф поширюється російськими пропагандистами в Україні, щоб запобігти впровадженню плану зі звільнення Криму.
Насправді, якщо в Україні не будуть цілеспрямовано створювати умови для звільнення Криму, то його не буде звільнено ні за Путіна, ні після нього.
Перша і необхідна умова для втілення плану — це чітке розуміння, для чого був захоплений Крим, і хто саме у Кремлі має від цього вигоду.
Крим було захоплено через наявність у його територіальних водах великих запасів природного газу. Цей висновок підтвердив
цього року держсекретар США Майк Помпео. Хто не згідний з держсекретарем, може далі не читати і переходити на сайти «руского міра».
Головним вигодонабувачем захоплення родовищ газу є дохідна частина бюджету РФ. Через те, що доходи від продажу газу на європейському ринку становлять значну частину надходжень до бюджету РФ. Тому не має значення, чи очолює Кремль людина на прізвище Путін, Сєчін, Міллер чи навіть Ходорковський. Поки не з'являться умови, що зроблять для Росії вигіднішим віддати награбоване, ніж його утримувати, Росія Крим не віддасть. Можливості її збройних сил у порівнянні з можливостями збройних сил України дозволяють це стверджувати з впевненістю. Разом з тим прислів'я каже, що війна — це провадження політики іншими засобами. Але це не сама політика.
Тому завдання українського уряду полягає у тому, щоби створити такі економічні умови, за яких Кремлю вигідніше віддати вкрадене, ніж його утримувати. Для цього немає потреби чекати, коли Путін піде. За певних обставин Путін так само швидко поверне Крим, як це зробив би будь-який інший російський президент.
То за яких умов Росії буде вигідніше повернути Крим, ніж його утримувати? За таких, коли прибутки Росії від продажу газу до Європи збільшаться у разі повернення Криму, завдяки більшому обсягу продажу газу або завдяки збільшенню продажної ціни кубічного метра газу.
Чи може Україна створити такі умови? Як би це не звучало прикрим для зрадофілів, відповідь є позитивною. Безперечно може і зобов'язана це зробити на захист своїх національних інтересів.
Отже, для втілення такого плану слід швидко:
1. Перетворити Україну з імпортера на експортера газу до Європи.
Наразі Україна змушена закуповувати щорік до 10 мільярдів кубів газу, незважаючи на те, що тільки два родовища — Юзівське та Олеське здатні давати, відповідно, 10 та 5 мільярдів кубів газу на рік і перетворити Україну з імпортера на експортера газу до Європи. Ці родовища містять нетрадиційний сланцевий газ, і тому їх не можуть розробляти вітчизняні компанії, як через відсутність технологій, так і через великі капітальні витрати. Тому слід запросити велику світову компанію з технологічними і фінансовими можливостями для швидкого початку видобування газу. Найбільш бажаним партнером є американські компанії, бо вони не бояться російських загроз. Серед американських компаній найбільш зацікавленою може бути якраз найбільша компанія Ексон, яка вже видобуває газ неподалік від Одеси на родовищі Нептун. Цей газ призначений для європейського ринку і його обсяги будуть становити до 6 мільярдів кубів на рік.
2. З метою перетворити Україну на експортера газу надати компаніям Ексон та Шеврон ліцензії на видобуток газу на Юзівському та Олеському родовищах.
Це не тільки вигідно дохідній частині бюджету України, який діставатиме 60 відсотків прибутку, не вкладаючи жодної копійки, а стане вирішальним кроком до звільнення Криму.
3. З метою постачання газу до Європи з 1 січня 2020 року надати Ексон та Шеврон доступ до магістральних газогонів України і цим припинити монополію Росії на транзит газу територією України.
Україна у будь-якому разі має це має зробити відповідно до третьої енергетичної хартії ЄС. Тобто надавати доступ до магістральних газогонів всім видобувникам газу, а не тільки Газпрому.
4. Довести експорт газу неросійського походження до 20 мільярдів кубів на рік.
Це можливо, якщо крім Юзівського та Олеського родовищ доступ до магістральних газогонів дістануть і ті 6 мільярдів кубів, що Ексон видобуває на родовищі Нептун. Оскільки 20 мільярдів кубів експорту до Європи створять конкуренцію російському газу, то обсяги продажу російського газу впадуть. Впаде також і ціна кубічного метру. Це значно зменшить прибуток російського бюджету від газових надходжень з Європи.
5. Запропонувати Росії повернути Крим і родовища у обмін на заборону експорту газу українського походження до Європи.
Така пропозиція зацікавить Кремль, незалежно від того, чи буде там Путін, чи хтось інший. Тому що і мета захоплення Криму, і мета продажу російського газу до Європи та ж сама: заробити якомога більше коштів. Тоді у Кремлі порахують всі плюси та мінуси від української пропозиції, і з великою вірогідністю плюси переважать мінуси.
Крим повернеться до України, а доходи російського бюджету від продажу російського газу у Європі зростуть.
Україна мусить увесь план з початку до кінця впроваджувати відкрито, щоби наші американські партнери не були захоплені зненацька забороною на експорт газу українського походження, як кінцевого аргументу для повернення Криму. І саме для цього, а не тільки для запобігання різних оборудок, в нас має бути єдина ціна на газ. Тоді Ексон та Шеврон змушені будуть продавати газ всередині України, вони нічого не втратять, бо ціна в Європі і Україні буде однаковою. А навіть якщо ціна тимчасово зменшиться, то це буде додатковим стимулом для нових іноземних інвестицій у ті галузі промисловості, що виграють через нижчу ціну на газ. І тоді попит на газ знову виросте, а відповідно і ціна. Тому видобувні компанії, що вкладуть великі гроші в Україні, нічого не втратять.
Щодо Росії цей план теж має здійснюватися відкрито, щоб у них був час подумати, що вони наробили.
