«Не меркели!»

Суспільно-політичні події  щоденно продукують нові слова (неологізми) в українській, і не  лише, мові. Прізвища президентів, прем’єр-міністрів в устах народу набувають нових значень, зазвичай негативних. За останні роки словник української мови поповнився десятками епонімів — слів, що походять від прізвищ конкретних людей. Порохобот. Так називають активного інтернет-користувача, який завзято підтримує вектор влади і президента Петра Порошенка. Він зареєстрований у більшості популярних соцмереж і активно ними користується: пише пости, ставить лайки, коментує журналістські матеріали або блоги, аналізує ситуацію в країні.

Боти часто працюють  за гроші. Порохоботи з’явилися понад 1,5 року тому, коли рейтинг президента України Петра Порошенка почав стрімко падати.

Меркелити.  Ангела Меркель залишається в тренді вже який рік поспіль.  Упродовж цього часу досить активно вживається слово «меркелізм» як назива її політики. Прізвище німецького канцлера стало вдячним матеріалом і для опису політичних союзів: після 2012 року «Меркозі» (Меркель + Саркозі) безболісно трансформувалося в «МеркОлланд» (Меркель + Олланд). Варіації з «Мерк» досягли такої популярності, що виникло нове дієслово - merkeln. Значення   його, прямо скажемо, не дуже позитивне. Merkeln - «меркелити», «косити під Меркель» - вживається для позначення стану байдикування, ухиляння від відповідей і відкладання рішень “у довгу шухляду”. До речі, такий принцип створення нових дієслів відкриває широкі можливості для любителів політичної лінгвістики - «ОБАМити», «ЕРДОГАНити», або, скажімо, «відЧУРКІНити».

Азірівка. Мова офіційних виступів екс-прем’єр-міністра України Миколи Азарова (2010 — 28 січня 2014) і його молодої команди, наприклад, міністра соціальної політики Наталії Королевської (2012-2014) здатна  шокувати слухача. У залі Верховної Ради під час виступу Королевська могла вжити словосполучення на зразок «кабріолєт червоного цвєта і кішчачі магазини». Від прізвища екс-прем’єр-міністра України походить епонім  «азіров».

Так з іронією говорять про людину, яка погано володіє українською мовою. На початку 2013 року у мережі навіть з’явився онлайн-перекладач на азірівку, де користувачам пропонували переклади з української мови на говірку екс-прем’єр-міністра. Тітушки. Наймані молодики, які займаються бойовими видами спорту. Українська влада за часів президентства Віктора Януковича (2010 — 22 лютого 2014) використовувала тітушок для участі в масових сутичках. Вони перешкоджали діяльності опозиційних активістів, зокрема виступали проти Революції гідності. Тітушки зазвичай мають характерний зовнішній вигляд: молоді люди у спортивній формі та шкіряних куртках.

Термін походить від прізвища спортсмена з Білої Церкви Вадима Тітушка, який у травні 2013 року у Києві напав на журналістів Ольгу Сніцарчук та Владислава Соделя за винагороду у 500 грн. У Партії регіонів тітушок називали «товстолобиками».

Скримити. Серед популярних новинок німецького видавництва Langenscheidt опинилося дієслово - krimmen. Ми можемо ретранслювати його як «скримити» або «скримзити», кому як подобається. Значення неологізму пояснюється так: krimmen - «прибрати до рук», «відібрати», «спочатку подарувати, потім відібрати». Або, вживаючи теж не надто давній вираз, «віджати».

Причина народження неологізму очевидна. Що Росія зробила з Кримом? Ну ось це й зробила - скримила.

Коментар для «ВЗ»  

Ірина Фаріон, мовознавець

Дійсність стимулює творення нових слів. Світ з часом змінюється, росте і потребує нової словесної упаковки. Як сказав Гете, щоб створити нове слово, треба бути генієм. Більшість слів, такі як тітушка та інші, змете час. Вони ілюструють певну злободенну ситуацію. Але в мові залишаться тільки глибинні слова. Кожне слово, яке приходить в мову, має настоятись на часові, як добре вино. Деякі нові слова (неологізми) є непотрібним і нецікавим мотлохом. І більшою мірою це стосується чужомовної лексики. Якщо берете у своє спілкування нове слово, то його треба апробувати на доцільність бути у мові. Українська мова дуже багата на свої слова, які здатні пояснити картину світу.