Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

«Не меркели!»

Українська мова поповнюється словами,що походять від прізвищ відомих людей.

«Не меркели!»
«Не меркели!»

Суспільно-політичні події  щоденно продукують нові слова (неологізми) в українській, і не  лише, мові. Прізвища президентів, прем’єр-міністрів в устах народу набувають нових значень, зазвичай негативних. За останні роки словник української мови поповнився десятками епонімів — слів, що походять від прізвищ конкретних людей. Порохобот. Так називають активного інтернет-користувача, який завзято підтримує вектор влади і президента Петра Порошенка. Він зареєстрований у більшості популярних соцмереж і активно ними користується: пише пости, ставить лайки, коментує журналістські матеріали або блоги, аналізує ситуацію в країні.

Боти часто працюють  за гроші. Порохоботи з’явилися понад 1,5 року тому, коли рейтинг президента України Петра Порошенка почав стрімко падати.

Меркелити.  Ангела Меркель залишається в тренді вже який рік поспіль.  Упродовж цього часу досить активно вживається слово «меркелізм» як назива її політики. Прізвище німецького канцлера стало вдячним матеріалом і для опису політичних союзів: після 2012 року «Меркозі» (Меркель + Саркозі) безболісно трансформувалося в «МеркОлланд» (Меркель + Олланд). Варіації з «Мерк» досягли такої популярності, що виникло нове дієслово - merkeln. Значення   його, прямо скажемо, не дуже позитивне. Merkeln - «меркелити», «косити під Меркель» - вживається для позначення стану байдикування, ухиляння від відповідей і відкладання рішень “у довгу шухляду”. До речі, такий принцип створення нових дієслів відкриває широкі можливості для любителів політичної лінгвістики - «ОБАМити», «ЕРДОГАНити», або, скажімо, «відЧУРКІНити».

Азірівка. Мова офіційних виступів екс-прем’єр-міністра України Миколи Азарова (2010 — 28 січня 2014) і його молодої команди, наприклад, міністра соціальної політики Наталії Королевської (2012-2014) здатна  шокувати слухача. У залі Верховної Ради під час виступу Королевська могла вжити словосполучення на зразок «кабріолєт червоного цвєта і кішчачі магазини». Від прізвища екс-прем’єр-міністра України походить епонім  «азіров».

Так з іронією говорять про людину, яка погано володіє українською мовою. На початку 2013 року у мережі навіть з’явився онлайн-перекладач на азірівку, де користувачам пропонували переклади з української мови на говірку екс-прем’єр-міністра. Тітушки. Наймані молодики, які займаються бойовими видами спорту. Українська влада за часів президентства Віктора Януковича (2010 — 22 лютого 2014) використовувала тітушок для участі в масових сутичках. Вони перешкоджали діяльності опозиційних активістів, зокрема виступали проти Революції гідності. Тітушки зазвичай мають характерний зовнішній вигляд: молоді люди у спортивній формі та шкіряних куртках.

Термін походить від прізвища спортсмена з Білої Церкви Вадима Тітушка, який у травні 2013 року у Києві напав на журналістів Ольгу Сніцарчук та Владислава Соделя за винагороду у 500 грн. У Партії регіонів тітушок називали «товстолобиками».

Скримити. Серед популярних новинок німецького видавництва Langenscheidt опинилося дієслово - krimmen. Ми можемо ретранслювати його як «скримити» або «скримзити», кому як подобається. Значення неологізму пояснюється так: krimmen - «прибрати до рук», «відібрати», «спочатку подарувати, потім відібрати». Або, вживаючи теж не надто давній вираз, «віджати».

Причина народження неологізму очевидна. Що Росія зробила з Кримом? Ну ось це й зробила - скримила.

Коментар для «ВЗ»  

Ірина Фаріон, мовознавець

Дійсність стимулює творення нових слів. Світ з часом змінюється, росте і потребує нової словесної упаковки. Як сказав Гете, щоб створити нове слово, треба бути генієм. Більшість слів, такі як тітушка та інші, змете час. Вони ілюструють певну злободенну ситуацію. Але в мові залишаться тільки глибинні слова. Кожне слово, яке приходить в мову, має настоятись на часові, як добре вино. Деякі нові слова (неологізми) є непотрібним і нецікавим мотлохом. І більшою мірою це стосується чужомовної лексики. Якщо берете у своє спілкування нове слово, то його треба апробувати на доцільність бути у мові. Українська мова дуже багата на свої слова, які здатні пояснити картину світу.

Читайте також
«Думаємо українською, розмовляємо українською, перемагаємо українською!»
21.02.2025
«Думаємо українською, розмовляємо українською, перемагаємо українською!»

У цьому інтерв’ю докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, авторка понад 150 наукових праць та трьох поетичних збірок, відмінник освіти України, членкиня Національної спілки письменників України Віра Котович напередодні Міжнародного дня рідної мови ділиться своїми роздумами про важливість слова у цей складний для українців чаc