Чому в Україні так дорого позичати гроші в банку?
Якщо вам знадобилися гроші на житло, нове авто або розвиток малого бізнесу, ви зазвичай прямуєте до банку. І там дізнаєтесь, що менше ніж за 20% річних кредиту не отримаєте. Чому українці мають платити по кредитах на житло 20% річних, а американці отримують ту саму послугу за 4% річних?
Економіст мав би сказати: тому, що гроші — це теж товар, і ціна цього товару залежить від співвідношення попиту й пропозиції. Виходить, попит в Україні більший, ніж в Америці? Зовсім ні!
Облишмо наразі регулятора банківської діяльності - Нацбанк України, який до певної міри може впливати на цю ставку, і звернімося до практики кредитування. Суть бізнесу комерційних банків полягає у тому, щоб залучити гроші під менший відсоток і надати іншому клієнту під більший відсоток. Причому не має значення, чи банк залучив під 2% і надав за 4%, чи залучив під 20% і надав за 22%. В обох випадках заробіток банку - 2%. Це в теорії. На практиці банкам вигідніший другий варіант, бо додатковий заробіток виникає в разі реалізації заставного майна. Чим вищий відсоток, тим вища вірогідність, що позичальник не зможе виплатити увесь кредит вчасно - і заставне майно відійде банку.
Припустимо, ви позичили в банку 500 тисяч гривень на купівлю квартири, і ця квартира стала заставою під цей кредит. Кредит вам дали під 20% річних, отже, вам треба виплачувати у перший рік 100 тисяч тільки по відсотках. Ви їх виплатили і... втратили роботу, або ваш бізнес став неприбутковим, і ви неспроможні далі виплачувати цей кредит. Банк забирає у вас квартиру, що була заставою під кредит, і продає її, скажімо, за 450 тисяч. Отже, банк отримав 100 тисяч від вас і 450 тисяч від продажу застави, разом 550 тисяч. Тобто заробив 550 тисяч на позичених вам 500 тисячах. А ви втратили квартиру і ще 100 тисяч, які сплатили банку. Якби відсоток був 7, а не 20, вам би треба було сплачувати не 100 тисяч на рік, а 35 тисяч. І цілком можливо, що ви б знайшли можливість виплачувати такі гроші й на другий рік.
Такий заробіток банку є законним згідно з умовами кредитного контракту, але шахрайським по суті. Бо статистика свідчить, що за ставкою до 7% річних у вас є всі шанси виплатити кредит. Якщо ж кредит перевищує 7%, більша вірогідність того, що ваша квартира-застава відійде банку. Як на кожній пачці сигарет написано, що вони шкідливі для вашого здоров’я, так і на кожному контракті позики мало би бути попередження: кредит під 20% річних вкрай небезпечний для вашого гаманця, і як наслідок, для здоров’я. Принаймні ваша нервової система точно постраждає.
Високі ставки по кредитах виникають тому, що у промислових компаній є потреба в оборотних коштах, які вони в умовах України можуть отримати тільки в банку. (Лише обмежена кількість фінансово-промислових угруповань мають доступ до західних ринків капіталу). В Європі й США компанії, крім банківського кредиту, можуть діставати кошти ще й через продаж боргових зобов’язань, або частки права власності на ринку цінних паперів. Такий ринок теоретично в Україні існує, але через його недосконалість й корумпованість, яка проявляється у торгівлі на підставі внутрішньої інформації, він не створює конкуренції банкам. Тому банки, по суті, є монополістами на ринку капіталу. А будь-яка монополія пов’язана з високими цінами. У даному випадку це ціна грошей шо сягає 25-30%.
Якщо до цього додати, що певна кількість банків має функцію пилососа, який висмоктує залучені кошти для передачі обмеженій кількості своїх компаній під неприпустимо малу заставу, то маємо картину функціонування олігархічного капіталізму в усій його красі.
