У скільки обійдеться програш Трампом України у протистоянні з путіним?

Розмов про закінчення війни багато — рішень немає. І які вони будуть — ніхто не знає. Саме це і викликає головну тривогу, оскільки усі розмови щодо війни відбуваються у форматі Вашингтон — москва, а Україна поки що не задіяна у цьому процесі.

Всиляє якусь оптимістичну надію на те, що візит президента В. Зеленського, який щойно відбудеться, дасть деякі роз’яснення. У мене немає сумніву у тому, що президент В. Зеленський не підпише якийсь документ, що заморозить війну і погодиться з лінією розмежування, згідно з якою значна частина української території може відійти росії.

І немає значення, як це буде називатися і як би нас не переконували у важливості і необхідності такого рішення. Але, якщо російські війська будуть контролювати захоплені українські території, після укладеної угоди, — це однозначно буде капітуляція України.

Впевнений, що не сприйме президент України і такий мирний план Трампа, який буде передбачати гарантії нашої безпеки у вигляді чергового папірця, який у нас вже є і має назву — «Будапештський меморандум», на якому також стоїть підпис президента Сполучених Штатів Б. Клінтона.

Дональд Трамп розпочав свій другий президентський термін менш як місяць тому. Але те, що він разом зі своїм спонсором Ілоном Маском встиг зробити за цей час, викликає у його прихильників реакції в діапазоні від захоплення до занепокоєння, а у противників — від обурення до жаху.

Але нас цікавить перш за все, що буде з обіцянками Дональда Трампа закінчити війну? Чи зможе він протистояти путіну?

На мій погляд, поєднання інтересів США щодо рідкоземельних природних копалин і газу, які є в Україні з інтересами України є досить перспективною темою. Особливо, якщо президент США скаже путіну, що незаконно захоплені території України, на яких ці природні ресурси — є територією стратегічних інтересів Сполучених Штатів, і путін зобов’язаний їх негайно звільнити!

Це буде реальним кроком до звільнення нашої землі. Нічого президенту України не заважає вже зараз укласти з президентом США відповідний договір — природні ресурси на гарантії безпеки, який повинен бути ратифікований Верховною Радою і Конгресом США.
Водночас не можна забувати, що президент США Дональд Трамп — бізнесмен і звик приймати рішення з калькулятором у руках. Чи усвідомлює американський народ і влада США, якою буде для них вартість програшу Дональдом Трампом України у протистоянні путіну. Нещодавно з’явився матеріал, який дає відповідь на це питання і є дуже важливим для розуміння того, що для Сполучених Штатів є війна в Україні і якою буде ціна для американців, як платників податків, програшу Дональдом Трампом України.
Після розчарувань США у В'єтнамі, Іраку та Афганістані, які дорого коштували, пропагування «реалізму» зовнішньої політики часто є скороченням скромних оцінок того, чого може досягти могутність США у світі, менш пластичному, ніж колись вважали багато політиків. Ці три втручання включали спроби змусити демократичні інститути пустити коріння на негостинному соціальному ґрунті. Втручання США в Україну — проксі-війна з росією є війною — але іншою. І ціна програшу навіть, можливо, особливо, проксі-війни може бути високою, пише у The Washington Post Джордж Ф. Вілл «Підраховуючи витрати, якщо США вирішать програти в Україні».

Коли держсекретар Марко Рубіо каже, що ми повинні бути «реалістичними» щодо України, можна сподіватися, що він не турбується про пиху США. Більша небезпека полягає в надмірному песимізмі щодо того, чого можна досягти, і занадто оптимістичному розрахунку низької ціни вибору поразки. Перед тим, як стати віцепрезидентом, Джей Ді Венс сказав: «Мені насправді байдуже, що станеться з Україною». Річард Мур, голова Служби зовнішньої розвідки Британії MI6, каже, що ціна відмови від підтримки України «була б незрівнянно вищою», ніж ціна її підтримки. Елейн МакКаскер, Фредерік В. Каган і Річард Сімс у своїй доповіді Американського інституту підприємництва «Долари та розум: інтерес Америки до української перемоги» пояснюють. За їхніми оцінками, якщо путін переможе і загрожуватиме Східній і Центральній Європі, знадобиться збільшення витрат на оборону на 808 мільярдів доларів на п’ять років. Це в сім разів більше, ніж вартість, за їхніми оцінками, для запобігання розвалу української армії у 2026 році — вартість складається здебільшого з грошей, витрачених у Сполучених Штатах на виробництво зброї. У звіті AEI прогнозуються бюджетні наслідки поразки України: понад 900 000 російських військ на новому фронті довжиною 2600 миль між НАТО та росією. Це вимагало б протистояння США та інших сил НАТО. Росія могла призвати випробуваних у боях українців до своєї армії. Десятиліттями НАТО не формувало сили для ведення звичайної війни в Європі. До вартості швидкого нарощування потужностей оборонно-промислової бази США додайте ще 266 000 військовослужбовців. У звіті не оцінюється вартість біженської та гуманітарної кризи, яка може бути спричинена тим, що росія продемонструвала для окупованої України: вбивства, грабежі, масові зґвалтування, варварські тортури, викрадення дітей. (Див. звіт Єльської школи громадського здоров’я про «депортацію, перевиховання та примусове усиновлення дітей з України» росією після окупації Криму в 2014 році).

путінська росія навряд чи є непереборною силою. Андрій Колесніков з Фінського інституту міжнародних відносин, пишучи в Foreign Affairs, зазначає, що для контролю над інфляцією — яка зараз перевищує 9 відсотків і зростає — центральний банк росії має базову відсоткову ставку в 21 відсоток. Швидкий крах дружнього до росії режиму Асада в Сирії та ворожість режиму Ердогана в Туреччині (він закликав повернути Крим Україні) підкреслює марність путіна після чверті століття перебування при владі. До 1 мільйона росіян, багато молодих і талановитих, покинули країну путіна. Починаючи з 24 лютого 2022 року, вона зазнала 700 000 убитих і поранених, і все це за поточну окупацію близько 20 відсотків території України. Як повідомляв The Post, «червоні лінії» путіна «постійно перетинаються»: його застереження щодо надання Україні сучасних винищувачів, основних бойових танків і ракет великої дальності затримали поставки, але не запобігли їм. Програш у війні, в якій вмирають ставленики, сказав би путіну, що поріг болю Заходу є презирливо низьким. Його небезпечна зневага вже очевидна, коли він веде ледь приховану війну по всій Європі: вбивства, підпали, ймовірні атаки на підводні кабелі та інші диверсії. Всі війни закінчуються. Це буде або з переговорами, або з розвалом України, що передвіщає нову війну. Майкл Макфол, колишній посол у росії (2012−2014), який зараз працює в Стенфорді та Гуверівському інституті, правильно каже (у Foreign Affairs), що путін буде серйозно вести переговори лише тоді, коли його сили не матимуть можливості захопити більше території. Макфол вважає, що для того, щоб переговори досягли більшого, ніж інтервал між агресіями путіна, Україні потрібне «надійне стримування, яке може запропонувати лише НАТО.

Членство в НАТО може бути недосяжним. Більшої військової мускулатури для України немає. Допомога, достатня для того, щоб створити тривалий глухий кут і нестерпні витрати для режиму путіна, є способом для Сполучених Штатів і їхніх союзників по НАТО уникати розуму і дурниці. Успіх, яким він може бути в Україні, буде незадовільним, але набагато меншим, ніж невдача. А поразка в Україні - це вибір", — завершує автор.

Тобто, якщо президент Д. Трамп програє Україну путіну у їх протистоянні, то вартість цього програшу для американських платників податків, за оцінкою американського експерта буде більша у 7 (сім) разів вища, ніж вартість тієї допомоги, яку надають США для оборони України.

Але не можна забувати про путіна. Він підступний і небезпечний. Ще ніколи світ не мав такої загрози для свого існування, як зараз. І головною його загрозою є кремль.

У зв’язку з цим достатньо цікавим і актуальним є матеріал, який підготував путінський ідеолог Караганов. Він стверджує, що «зараз разом із колегами готуємо масштабне дослідження та ситуаційний аналіз, присвячений виробленню рекомендацій щодо російської політики на західному напрямку».

Пропоную тільки декілька його «рекомендацій».

Зокрема, «будь-яка війна між росією та НАТО/ЄС неминуче набуде ядерного характеру або перейде на ядерний рівень, якщо Захід продовжить воювати проти нас в Україні. Ця вказівка необхідна, в тому числі і для обмеження перегонів озброєнь, що розгортається. Заготовляти величезні арсенали звичайної зброї безглуздо, якщо армії, оснащені ним, та й самі країни, які надіслали ці армії, неминуче будуть зметені ядерним смерчем».

А це, що стосується його рекомендацій щодо майбутніх переговорів: «потрібно ще кілька місяців наступати, перемелюючи супротивника. Але чим швидше, тим краще необхідно оголосити, що наше терпіння, готовність жертвувати заради перемоги над цією сволотою своїми чоловіками скоро вичерпається, і ми оголосимо ціну — за кожного вбитого російського солдата загине тисяча європейців, якщо вони не припинять потурати своїм правителям, які ведуть війну проти росії. Потрібно прямо сказати європейцям: ваші еліти зроблять із вас наступну порцію гарматного м’яса, а ми у разі переходу війни на ядерний рівень не зможемо берегти мирне населення Європи, як це намагаємося робити в Україні. Ми попередимо про удари, як обіцяв путін, але ядерна зброя має ще менш вибірковий характер, ніж звичайні озброєння. Зрозуміло, що при цьому євроеліти мають бути поставлені перед фактом: вони, їхні місця перебування стануть першими цілями для ударів ядерної відплати. Відсидітися не вдасться.

А американцям потрібно просто сказати, що, якщо вони продовжать підкидати дрова в топку українського конфлікту, ми перейдемо через кілька кроків ядерний Рубікон, ударимо по їхніх союзників, а якщо буде неядерна відповідь, як погрожували, буде ядерний удар по їх базах у Європі та по всьому світу. Якщо ж вони зважаться на ядерну відповідь, то отримають ядерний удар по своїй території".
Можливо, дехто вважає це божевільною маячнею — можливо, це так, але цю божевільну маячню готують для путіна, і не можна виключати, що він з цим буде ознайомлений.

Що тут можна сказати? Для нас важливо пам’ятати, що Україна і український народ є реальністю тільки завдяки потужності і героїзму наших Збройних Сил України! Це наші головні гарантії безпеки. Це наша головна гарантія — надійна і реальна.

Все найкраще, що може бути віддане для ЗСУ — повинно бути віддано, усі наявні і можливі ресурси для наших захисників. Максимальні почесті і повага до українських воїнів, які в тяжких умовах, в холодних окопах бережуть і відстоюють нашу незалежність.

Все, що держава може сьогодні віддати сім'ям загиблих героїв — повинно бути віддано.

Ворожа агентура і диверсанти намагаються зруйнувати єдність українського народу, цього не можна допустити.