«Ми — їхній голос»: у Львові родини зниклих безвісти та полонених військових вийшли на акцію-нагадування
Сімʼї захисників, які зникли безвісти або потрапили у російський полон під час оборони України на фронті, вкотре організували мирну акцію, аби нагадати громадськості про те, що важливо не мовчати про полонених і зниклих, а нагадувати про потребу їхнього звільнення
/wz.lviv.ua/images/news/_cover/528451/img2115.jpeg)
Акція відбулася у центрі міста.
/wz.lviv.ua/images/news/2025/02/IMG_2072.jpeg)
Серед родичів та близьких, які прийшли за своїх рідних-воїнів — сімʼї та близькі військовослужбовців 42 ОМБр, 46 бригади, полку Азов та інших.
Деякі рік і більше не знають, де їхні рідні. Дехто — чекає захисників із полону.
/wz.lviv.ua/images/news/2025/02/IMG_2118.jpeg)
/wz.lviv.ua/images/news/2025/02/IMG_2113.jpeg)
«Мій чоловік зник безвісти поблизу Бахмута понад рік тому. Він — військовослужбовець 42 окремої механізованої бригади. І з того часу нам нічого невідомо про його долю. Куди б не зверталися — тиша. Але ми мовчати не можемо, бо віримо, що навіть такими акціями наближаємо повернення своїх рідних. Дочекаємося вдома живими кожного!», — зазначила учасниця акції Олександра.
/wz.lviv.ua/images/news/2025/02/IMG_2120.jpeg)
«У кожного з нас є дата у житті, яка назавжди залишила слід у нашому серці. На жаль, цей слід дуже болючий. Він наповнений жалем і печаллю. Цей слід розриває серце на малесенькі кусочки, а біль яку він приносить ти не в силі зупинити…і ти живеш з цим болем дні, місяці, роки… 22 — це число, яке принесло нестерпну біль у нашу родину.
22.12.2023 року зник безвісти мій батько, військовослужбовець 42 ОМБр.
Сьогодні вже рік і 2 місяці пошуків, розчарувань та смутку…
Та разом з цим живе віра в те, що ми знайдемо наших рідних Героїв! Живе любов, яка спонукає робити все можливе для того, щоб повернули наших рідних додому!
А ми, рідні військовослужбовців, які зникли безвісти, живемо надією, яка допомагає нам у цей складний період!
Надія в наших серцях ніколи не згасне! Ми — голос наших Героїв! І ми обов’язково знайдемо їх", — наголосила учасниця акції Вікторія.
/wz.lviv.ua/images/news/2025/02/IMG_2121.jpeg)
Такі заходи-нагадування про полонених і зниклих безвісти відбуваються щовихідних у різних містах України. Рідні закликають якнайшвидше повернути воїнів додому.
/wz.lviv.ua/images/news/2025/02/IMG_2117.jpeg)