А Трамп знає, що українці «дуже засмутилися»?

Не були винятком і ці дні.

Знову з США багато інформації і не уся вона приємна для українців. Наприклад, Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що президент Трамп «дуже засмутився» через Зеленського, який в черговий раз відмовився прийняти ультиматум путіна. Але і український народ «дуже засмутив» президент Трамп, який кардинально змінив ставлення Сполучених Штатів до України. Тепер уже і невідомо, чи Україна ще є стратегічним партнером США, чи тепер «близький друг путін» йому миліший?

Ми ще не встигли оговтатися після телефонної розмови Трампа та путіна і усього того, що наговорив віцепрезидент США Венс на Мюнхенській конференції, як Дональд Трамп протягом декількох днів вчинив прямі нападки на Україну і її президента.

З вуст Дональда Трампа ми почули багато несправедливих і неправдивих слів про Україну та її президента. Особливо образливими були слова лідера Сполучених Штатів, що це Україна напала на росію, а не путін, як це визнав увесь світ, вже майже три роки вбиває українців і знищує колись прекрасну й квітучу мирну країну?

Зустріч делегацій росії та США в Ер-Ріяді 19 лютого обернулася стрімким зближенням між путіним і Трампом та поновленням роботи посольств двох країн. Призначаються посли до Москви та Вашингтона, сотні дипломатичних співробітників повертаються на свої місця.

Однак в історії США ще не було прикладів, коли ця країна залишала свого союзника, який відбивав військове вторгнення, і протягом кількох днів відновлювала партнерські відносини з агресором?

В це важко повірити і з цим неможливо змиритися. Україна завжди довіряла Сполученим Штатам і американському народу, який вважала дружнім до України. Ми довірились президенту Клінтону, коли за його наполяганням, віддали майже задарма третій у світі за потужністю ядерний арсенал, вартість якого сотні мільярдів доларів і який створював значною мірою український народ, і повірили, що, підписавши Будапештський меморандум, США будуть гарантувати нашу безпеку і територіальну цілісність.

Ми повірили і президенту Джо Байдену, як щирому другу України, завдяки якому американський народ надав Україні неоціненну допомогу, і наші країни стали стратегічними партнерами. Ми це ніколи не забудемо.

Ми повірили і президенту Дональду Трампу, який обіцяв у разі його обрання, закінчити цю війну за 24 години.

Але те, що зараз відбувається, нам важко зрозуміти.

Тепер стало відомо, що представники росії та США протягом останніх місяців таємно зустрічалися у Швейцарії для неофіційного обговорення російсько-української війни. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела. За інформацією одного співрозмовника, деякі радники Трампа знають про ці зустрічі. Багато інших деталей залишаються незрозумілими, зокрема, чи було запрошено на переговори Україну. Чи були спрямовані до Швейцарії переговорники своїми урядами, невідомо. Джерела Reuters відмовилися назвати їхні імена. Повідомляється, що представники москви та Вашингтона зустрічалися в період, коли Дональд Трамп уже переміг на виборах, але ще не обійняв посаду. Одна з останніх зустрічей пройшла в Женеві паралельно з Мюнхенською безпековою конференцією, що проходила в Німеччині 14−16 лютого. Ніякої інформації, що Україна була обізнана про ці таємні зустрічі, агентство не приводить.

Мені здається, важливо, щоб останні події і взаємини між Україною і США прокоментували самі американці, переважна більшість яких підтримувала справедливу боротьбу українського народу з путінською агресією. Може, вони краще знають ситуацію у Вашингтоні, тому що нам важко її коментувати. Вона постійно змінюється.

Цікавий матеріал поширила The New York Times «Поворот Трампа до путінської росії змінює політику США на покоління», автор якого Пітер Бейкер — головний кореспондент The Times у Білому домі, в якому є компетентний погляд на ситуацію американського журналіста, близького до Білого дому. Мені видається, що цей матеріал варто прочитати, який тут надається з деяким скороченням:

Понад десять років Захід знову протистояв Сходу в тому, що широко називають новою холодною війною. Але з поверненням президента Трампа на посаду Америка створює враження, що вона може змінитися на інший бік. Коли американські та російські учасники переговорів у вівторок вперше після повноцінного вторгнення Москви в Україну майже три роки тому сіли разом, пан Трамп дав сигнал, що він готовий відмовитися від союзників Америки, щоб знайти спільну справу з президентом росії путіним. Що стосується пана Трампа, росія не несе відповідальності за війну, яка спустошила її сусіда. Натомість він припускає, що Україна винна у вторгненні росії до неї. Слухати розмову пана Трампа з журналістами про конфлікт у вівторок означало почути версію реальності, яка була б невпізнаною на місцях в Україні і, безумовно, яку ніколи б не почули від будь-якого іншого американського президента будь-якої зі сторін.

За словами пана Трампа, українські лідери винні у війні через те, що вони не погодилися здати територію, і тому, за його словами, вони не заслуговують на місце за столом мирних переговорів."Вам ніколи не слід було цього починати", — сказав пан Трамп, маючи на увазі українських лідерів, які насправді цього не починали. «Ви могли б укласти угоду».

Виступаючи у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді, він продовжив: «Тепер у вас є керівництво, яке дозволило тривати війні, якої навіть не повинно було бути». Навпаки, пан Трамп не вимовив жодного слова докору на адресу путіна чи росії, яка вперше вторглася в Україну в 2014 році, вела проти неї війну низької інтенсивності протягом усіх чотирьох років першого терміну Трампа, а потім вторглася в неї в 2022 році з метою захопити всю країну.

Містер Трамп перебуває в середині виконання одного з найбільш приголомшливих поворотів американської зовнішньої політики за багато поколінь, повороту на 180 градусів, який змусить друзів і ворогів фундаментально переналаштуватися.

З моменту закінчення Другої світової війни довгий парад американських президентів бачив спочатку Радянський Союз, а потім, після короткого й ілюзорного міжцарювання, його наступницю росію, як силу, якої слід принаймні побоюватися. Містер Трамп надає всі видимості, ніби розглядає його як співавтора в майбутніх спільних підприємствах. Він чітко дає зрозуміти, що Сполучені Штати закінчили ізолювати пана путіна за його неспровоковану агресію проти слабшого сусіда та вбивство сотень тисяч людей. Натомість пан Трамп, який завжди відчував незрозумілу прихильність до пана путіна, хоче знову прийняти росію до міжнародного клубу та зробити її одним із головних друзів Америки.

«Це ганебний розворот 80-річної американської зовнішньої політики», — сказала Корі Шейк, яка є директором із вивчення зовнішньої та оборонної політики в Американському інституті підприємництва та була помічником президента Джорджа Буша з національної безпеки.

«Протягом холодної війни США відмовлялися визнати законним радянське завоювання країн Балтії, і це надихало людей, які борються за свою свободу», — продовжила вона. «Тепер ми легітимізуємо агресію для створення сфер впливу. Кожен американський президент за останні 80 років виступив би проти заяви президента Трампа».

В оточенні пана Трампа поворот є необхідним корективом багаторічної неправильної політики. Він та його союзники вважають, що ціна захисту Європи надто висока, враховуючи інші потреби. З цієї точки зору, досягнення певного типу домовленості з Москвою дозволило б Сполученим Штатам повернути додому більше військ або перекинути ресурси національної безпеки в бік Китаю, який вони вважають «найбільшою загрозою», як сказав держсекретар Марко Рубіо минулого місяця. Минулого тижня, безумовно, відбувся розворот США. Буквально через кілька днів після того, як віцепрезидент Дж. Д. Венс розкритикував європейських союзників, заявивши, що «загроза зсередини» викликає більше занепокоєння, ніж росія, пан Рубіо зустрівся з міністром закордонних справ росії Сергієм Лавровим і обговорив «неймовірні можливості, які існують для партнерства з росіянами», якщо вони зможуть просто позбутися війни в Україні. Жодного українського лідера не було в кімнаті для зустрічі, яка проходила в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, а тим більше інших європейців, хоча після цього пан Рубіо викликав кількох міністрів закордонних справ, щоб поінформувати їх.

Натомість, судячи з усього, це була зустріч двох великих держав, які розділили зони домінування, сучасний Віденський конгрес чи Ялтинська конференція.

Містер Трамп давно вважав пана путіна своїм співвітчизником, сильним і «дуже кмітливим» гравцем, чиї спроби змусити Україну піти на територіальні поступки були нічим іншим, як «геніальними». У його очах пан путін є людиною, гідною захоплення та поваги, на відміну від лідерів традиційних союзників США, таких як Німеччина, Канада чи Франція, до яких він демонструє зневагу.

Дійсно, пан Трамп витратив перший місяць свого другого терміну на те, щоб нагинати союзників, не лише залишаючи їх осторонь переговорів щодо України, але й погрожуючи їм митами, вимагаючи від них збільшення військових витрат і висуваючи претензії на частину їхніх територій. Його патрон-мільярдер Ілон Маск публічно підтримав ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини». «Наразі європейці сприймають це як те, що Трамп нормалізує відносини з росією, водночас ставлячись до своїх союзників, європейців, як до тих, кому не довіряють», — сказав Ян Бреммер, президент міжнародної консалтингової фірми Eurasia Group. «Підтримка AfD, яку німецькі лідери вважають неонацистською партією, робить Трампа схожим на противника найбільшої економіки Європи. Це надзвичайна зміна». Пан Трамп під час кампанії обіцяв, що зможе покласти край війні в Україні за 24 години, чого він не зробив, і фактично сказав, що принесе мир в Україну ще до своєї інавгурації, чого він також не зміг зробити.

Після майже 90-хвилинної телефонної розмови з паном путіним минулого тижня пан Трамп доручив пану Рубіо та двом іншим радникам, Майклу Уолцу та Стіву Віткоффу, продовжити переговори. Поступки, які зробили пан Трамп і його команда, звучать як кремлівський список бажань: росія отримує всю українську територію, яку вона незаконно захопила силою. Сполучені Штати не дадуть Україні гарантій безпеки, тим більше не допустять її до НАТО. Санкції будуть скасовані. Президент навіть запропонував знову прийняти росію до Великої Сімки великих держав після того, як її виключили через її початкове вторгнення в Україну в 2014 році. Від чого пан путін мав би відмовитися заради угоди?

Йому треба було б припинити вбивати українців, поки він забирає свою перемогу. Пан Трамп не зазначив інших поступок, на яких він би наполягав. Він також не сказав, як можна довіряти пану путіну в дотриманні угоди, враховуючи, що він порушив договір 1994 року, який гарантував суверенітет України, і дві угоди про припинення вогню, укладені в Мінську, Білорусь, у 2014 і 2015 роках.

Очевидна віра пана Трампа в його здатність укласти угоду з паном путіним вводить в оману ветеранів національної безпеки, які мали справу з росією протягом багатьох років.

Пан Трамп висловив занепокоєння з приводу вбивств і руйнувань, спричинених тим, що він назвав «безглуздою війною», порівнявши сцени з фронту з битвою під Геттісбергом із «частинами тіл по всьому полю». За його словами, Україну «знищують», і війну треба закінчити. Але він не сказав, хто знищує Україну, явно давши зрозуміти, що він звинуватив її власних лідерів і відкинув їхні наполягання брати участь у будь-яких переговорах.

«Я чую, що вони засмучені тим, що не мають місця», — сказав пан Трамп. «Ну, вони вже три роки не мають місця. І задовго до цього. Це можна було вирішити дуже легко. Звичайний напівзапеклий учасник переговорів міг би вирішити це багато років тому без, я думаю, втрати великої, дуже малої землі. Без загиблих. І без втрати міст, які просто лежать на боці». Він повторив свою заяву про те, що вторгнення не відбулося б, якби він був президентом, ігноруючи той факт, що спонсоровані росією сили вели війну в Україні всі чотири роки його першого терміну.

«Я міг укласти угоду для України, яка віддала б їм майже всю землю», — сказав він, не пояснюючи, чому не намагався домовитися про мир, коли був на посаді. Як це часто буває, пан Трамп додав свої коментарі кількома неправдивими твердженнями. Серед них він зазначив, що Сполучені Штати надали Україні втричі більше допомоги з початку війни, ніж Європа. Фактично, за даними Кільського інституту світової економіки, Європа виділила 138 мільярдів доларів у порівнянні зі 119 мільярдами доларів США. Він також очорнив президента України Володимира Зеленського, неодноразово кажучи, що «його рейтинг схвалення впав на 4 відсотки». Насправді, рейтинг схвалення пана Зеленського впав зі своїх колись стратосферних висот, але лише приблизно до 50 відсотків — дуже відрізняється від власного пана Трампа.

Пан Трамп також погодився з думкою росії про те, що Україна має провести нові вибори, щоб взяти участь у переговорах. «Так, я б сказав, що коли вони хочуть місце за столом, ви можете сказати, що люди повинні — хіба народ України не повинен сказати, ніби, знаєте, минуло багато часу з того часу, як у нас були вибори?» сказав він. «Це не справа росії. Це те, що надходить від мене і з багатьох інших країн також». Які інші країни він не сказав. Він також нічого не сказав про необхідність виборів у росії, де будь-яке голосування контролюється кремлем та його союзниками. Зауваження пана Трампа не були за сценарієм і були відповіддю на запитання журналістів. Але вони відобразили, як він бачить ситуацію, і передбачили наступні кілька місяців. Вони також надіслали свіжий удар по Європі, яка починає миритися з тим, що її головний союзник у новій холодній війні більше не сприймає себе так. «Це один з найганебніших коментарів президента за все моє життя», — написав у мережі Ієн Бонд, заступник директора Центру європейських реформ у Лондоні. «Трамп стає на бік агресора, звинувачуючи жертву. У кремлі, мабуть, стрибають від радості».

Такі коментарі американського журналіста, який близький до Білого дому.

Що нам робити?

Не поспішати з висновками. Берегти єдність українського народу. Припинити будь-які політичні розборки. Це повинен зробити президент України.
У нас єдина Надія на Збройні Сили України і на наших вірних союзників. путін все буде робити, щоб дестабілізувати внутрішньо політичну ситуацію в Україні та зруйнувати єдність українського народу і європейських країн.