Передплатити Підтримати

«Якщо українці не приїдуть, полуницю доведеться переорати»

За нашими сезонними працівниками зі сусідніх держав готові висилати чартери

Пандемія коронавірусу змусила країни позакривати кордони на невизначений термін. Однак, позачинявши кордони, Європа виявила нову загрозу — вона геть безрука! Фермери б’ють на сполох — без сезонних працівників зі Східної Європи не можуть повноцінно провести польові роботи. Тож за деякий час на певні продукти харчування ціни можуть злетіти, а деякі, наприклад, свіжі ягоди, можуть виявитись дефіцитом.

Аби пандемія не призвела до продуктової кризи, Ні­меччина уже дала дозвіл на те, щоб до кінця квітня в кра­їну прибули 40 тисяч сезонних працівників для фермерських господарств та ще 40 тисяч — до кінця травня. Відповідно до умов, іноземці можуть при­бувати в Німеччину лише лі­таками. Після прибуття мають відбути 14-денний карантин, а працюватимуть у засобах за­хисту. Фінляндія також заявила, що шукає можливості доправи­ти чартерними літаками пів­тори тисяч сезонників, у тому числі з України.

А до Великої Британії уже навіть при­був літак з заробітчанами з Румунії. На Туманному Альбіоні, де не поспішали вводити жорсткий карантин, сподіваю­чись втримати епідемію під контролем, уже відчули дефіцит робочих рук. Там ти­сячі іноземців були залучені не лише на польових роботах, а й на переробних під­приємствах. Тож уже зараз переробники змушені скорочувати обсяги виробни­цтва — не стільки через скорочення по­питу, як через брак робочої сили. У соцмережах почали з’являтись фото від фермерів, які просто зливають моло­ко, бо його не забрали на переробку. Королівська програма «Збери для Бри­танії», яка закликає студентів та праців­ників закладів громадського харчуван­ня, що втратили роботу через карантин, долучитись до збору урожаю овочів, не має надто великої популярності. Люди, які працювали в кафе та ресторанах, не надто охоче погоджуються на роботу на фермерському господарстві, особливо, якщо для цього їм треба поїхати з міста. Така ж ситуація практично в усіх країнах Європи. Жителі великих міст отримують компенсації через збитки від карантину, тож воліють перебути його вдома.

«Поляки теж не охоче погоджують­ся працювати на землі, адже сподіва­ються найближчим часом повернутись до звичної роботи. Ми ж зараз працює­мо переважно з тими українцями, які пе­ребувають у Польщі, але через карантин втратили свою попередню роботу. На­самперед, це покоївки й водії, — каже ме­неджер агенції з працевлаштування укра­їнців у Польщі. — Фермери сподіваються, що за тиждень-два вирішиться проблема з „доставкою“ українських сезонних пра­цівників. Адже уже за тиждень-два піде рання полуниця, почнуть висівати огірки у відкритий ґрунт. Деякі наші клієнти уже дозволили безкоштовно жити у своїх мо­дульних будиночках при плантаціях укра­їнцям, які погодились у них працювати, коли сезон стартує. Навіть якщо термін візи закінчився чи добігає кінця, укра­їнцям дозволили залишитись у Поль­щі не лише до кінця карантину, а й на 30 днів після його офіційного завершення. Наскільки нам відомо, польська влада хоче дозволити сезонним працівникам в’їжджати на територію Польщі, але на­разі є питання транспорту. Поки що зби­раємо дані людей, які готові їхати на се­зон до Польщі».

Пані Ольга зі села Твіржа, що непо­далік кордону з Польщею, щороку пра­цює в одного й того ж господаря. Каже, від нього вже телефонували, чи готова буде вона й цього року приїхати, якщо знайде таку можливість. Фактично, на­тякав, чи погодиться приїхати нелегаль­но, якщо легального способу не буде… «Я відмовилась. Навіть якщо пускати­муть, не поїду. Приїдеш, сиди там два тижні на карантині, там у кімнаті нас жило по четверо-п'ятеро. Не знати, чи ті люди здорові. Потім повернешся сюди — зно­ву запруть на ізоляцію. Я за той час ліпше свої городи обробляти буду», — каже жін­ка. Хоча й додає: якби господар був го­товий доплачувати за час перебування на ізоляції, то, ймовірно, поїхала б.

Тим часом міністр сільського госпо­дарства Польщі Ян Кшиштоф Арданов­ський пропонує, аби іноземці могли працювати, навіть перебуваючи на ізо­ляції. «Я пропоную, як і в Німеччині, ви­знати, що сезонні працівники, які при­їжджають з-за кордону, повинні пройти 14-денний карантин, — але матимуть змогу працювати на фермах, на які при­їжджають, хоч і з певною соціальною ізоляцією», — заявив міністр. За його словами, щороку в Польщі працюють кількасот тисяч сезонних працівників. Однак точну кількість порахувати склад­но, бо часто іноземці, зокрема україн­ці, отримують дозвіл на роботу у Поль­щі, але їдуть працювати в інші країни Європи. Відтак зараз вони з польським МЗС працюють над тим, аби полегшити українцям перетин кордону для роботи у Польщі, але при цьому унеможливити їх пересування далі на Захід.

Тим часом самі польські фермери звинувачують владу у зволіканні з ви­рішенням проблеми зі сезонними пра­цівниками. Для господарств, де ви­рощують ягоди та городину, важливо, аби працівники почали прибувати ще до початку травня. Зокрема, Станіс­лав Сава з Підкарпатського воєводства каже, що уже задумується над тим, чи не переорати усі чотири гектари полу­ниці. Адже на сезон йому потрібні пів­сотні працівників, а їх нема… Його зна­йомий, який має ще більшу площу під полуницею, також замислюється про плуг. Адже якщо не буде кому збирати, урожай і так пропаде.

А тим часом…

За оцінкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, за час каранти­ну в Україну повернулося приблиз­но два мільйони заробітчан. Відтак в уряді планують створити програ­му, яка б забезпечила цих людей роботою і допомогла втримати в Україні. «За нашими розрахунка­ми і очікуваннями, якщо різниця між заробітною платою в Європі та Україні, становить 300−400 євро, то люди не ухвалюють рішення їха­ти на заробітки… Їм краще отриму­вати 600 умовних одиниць вдома, ніж 1000 умовних одиниць десь на заробітках», — каже Шмигаль. За його словами, тільки у сфері до­рожного будівництва уже до кінця цього року створять 170 тисяч ро­бочих місць.