Передплатити Підтримати

«Пані, маю маску. Десь там…»

Як базари адаптувалися до нових правил карантину та скільки коштує «продуктовий кошик»

У розпал інфекції коронавірусу український уряд ухвалює нові «обмеження», які викликають неоднозначне ставлення. Міністерство охорони здоров’я дозволило місцевій владі відкрити під час карантину … продуктові ринки, проте наказало суворо дотримуватись певних обмежень. Так, на двадцяти квадратних метрах торговельної площі базару — не більше одного покупця, а відстань у черзі — півтора метра. Продавці і покупці мають бути в масках і рукавичках, користуватися санітайзерами. Для ринків «вихідного дня» відстань між місцями торгівлі має становити не менше трьох метрів.

І «вишенька на торті» — хворі з підозрою на коронавірус, які перебува­ють на самоізоляції, можуть відвідувати аптеки, магазини, ринки…

Журналіст «ВЗ» вирушила на Привок­зальний ринок, аби дізнатися, яка там ситуація із дотриманням карантинних правил, і заодно поцікавитися, що подо­рожчало «під шумок» пандемії.

…Біля всіх входів на ринок чергу­ють охоронці (в масках та рукавичках. — Авт.), які пропускають людей. «Хто не має масок — одягаємо! — закликає охоронець. — Бо інакше на базар не впущу. Такі правила — у країні карантин! Стаємо в чергу, я сам вас пропускатиму по одному, якщо з ринку хтось буде ви­ходити». Мені довелося стояти в черзі хвилину-дві. Традиційно я мала маску і рукавиці.

Перше враження — торг йде мляво. Продавці сумують, ви­ставляють товар, ввічливо за­кликають клієнтів щось купити. Більшість продавців мають мас­ки і рукавиці. Але не всі правиль­но носять засоби індивідуально­го захисту. Хтось опустив маску на підборіддя, при цьому відкрив­ши рот, щоб покурити, хтось за­чепив її на гумці… за одне вухо. У м’ясному відділі базару, де товар відгороджений від клієнтів плів­кою, деякі продавці зібралися в купку на ранкову нараду. «Чому ви без масок?» — запитую. Одна з продавчинь відповіла: «Пані, маю маску. Десь там (показала рукою на двері підсобного при­міщення, де зберігають м’ясо. — Авт.). Може, моя маска в кишені? Не знаю! Але скажу вам: здорові люди в масках не ходять»…

На деяких прилавках м’ясного відділу побачила антисепти­ки. Але їх неохоче хтось вико­ристовував. Не бракувало пра­цівників, які рубають м’ясо на шматки, що працювали без од­норазових рукавичок. І навіть без масок… Продавець одного прилавка, в якого завжди купую телятину, запропонував мені ан­тибактеріальну серветку. Дякую і беру, щоб добряче витерти руки. Каже, кожен третій приходить і намагається помацати шмат шинки… Нарікає, що на людей не діє зауваження: «Так не можна робити», особливо в карантин. Обурюються, йдуть геть.

Біля прилавків, де торгують вудженими шинками і ковбаса­ми, чисто, товар відгородже­ний захисною плівкою. Продав­ці закликають щось купити, але при цьому їхня рука тягнеться до ножа, щоб врізати шмато­чок ковбаси на дегустацію. «А хіба гігієнічно дегустувати?» — уточнюю. «А як ви купите добру шинку чи шпондер? — дивується продавчиня. — Хочете, дам вам додаткову рукавичку, щоб взя­ти дегустаційний шматок у руки. Хочете, можете не пробувати, а просто понюхайте і купіть».

Ще один неприємний нюанс — не всі продавчині м’ясного від­ділу мають рукавиці, а коли на­зивають ціну, торкаються товару не кінчиком ножа, а… пальцями. На моє зауваження реагують позитивно: «Вибачте, не буду. Звичка, пані, зрозумійте мене». Колись на таке слушне заува­ження клієнтів продавці відпові­дали грубою лайкою…

Санітарна культура покуп­ців під час карантину — окрема тема. Частина з тих, які прихо­дять на ринок, одразу знімають маски… На питання, чому ігно­рують правила карантину, відпо­відають: «Не ваша справа! Кра­ще на себе подивіться». Також покупці не дотримуються дис­танції. Біля деяких продуктових яток ледь не вилізають одне од­ному на голову…

Цікавлюся цінами на продук­ти. Українці шоковані карантин­ною дорожнечею. У супермар­кетах кілограм імбиру коштує аж 600 гривень (до карантину — 100), часник — 170 гривень за кіло, а лимони — 114.

Знайти імбир на Привокзаль­ному ринку — ще та спецопера­ція. «Пані, не закуповуємо імбир, бо він на вагу золота. Не вигід­но брати товар, який потім буде припадати пилом на прилавку», — відповіла продавчиня Олена. Але на одному прилавку я таки знайшла імбир. За цю пряність до чаю правили 350 гривень. У дефіциті також гречка. «Немає, — відповів продавець круп Андрій. — Ви вже третя, яка з самого ран­ку запитуєте за гречку. Її розгрі­бають одразу, як привожу. Ко­штує 45 гривень за кілограм. А що робити, якщо її закупівель­на ціна 38 гривень? Інші крупи не подорожчали. Кілограмову упа­ковку рису можна купити за 25−30 гривень, горох — 22 гривні».

Розчарували ціни і на часник. За головку просять… 20 гри­вень. Овочі «борщового набору» подорожчали не суттєво. Карто­пля впала в ціні — 14 гривень за кілограм (до карантину кошту­вала 16−18 гривень). А ось ци­буля подорожчала щонаймен­ше на п’ять гривень і коштує 23 гривні за кіло. За моркву і буряк просять плюс-мінус 12 гривень. Кілограм капусти — 20. Якщо хо­чете до борщу молоду капусту, готуйтеся викласти з гаманця 40 гривень за кіло. Серед свіжих овочів — помідори — 50−65 гри­вень, огірки — 25.

Карантин та Великдень на по­розі не вплинули на ціни на свіже м’ясо. Теляча шинка — 140−150 гривень за кіло, свиняча шин­кова вирізка — 85−100 гривень, сало — 45, шпондер — 75. Про­давці кажуть, м’ясо не дорожчає лише тому, що через карантин майже ніхто його не купує.

Фрукти тримають стабільну цінову планку. Апельсини і бана­ни — 40 гривень за кіло, манда­рини — 35−50 гривень (залежно від сорту), гранат — 65, яблука — 20−25, лимони — 50 (у супермар­кетах та у продуктових кіосках — 95−110 грн), ківі — 50.

А тим часом…

Два ринки міста Лева оштра­фовано за порушення правил ка­рантину — «Привокзальний» та «Тополя» (вул Мазепи). Серед по­рушень — на ринках було більше покупців, ніж дозволено у прави­лах карантину. Поліцейські скла­ли протоколи про адміністратив­не правопорушення за ст. 44−3 (Порушення правил щодо каран­тину людей) КУпАП. Власникам базарів загрожує штраф від двох до десяти тисяч неоподатковува­них мінімумів доходів громадян, а це — від 34 до 170 тис. грн.

Фото авторки