Передплатити Підтримати

Отець Іван ударив раба Божого Романа залізним кропилом по чолі…

Громада підозрює священика у грошових оборудках.

Стрийський район

Останнім часом в Україні з’являється дедалі більше новин про хуліганів у рясах, які неґречно поводяться з парафіянами. І ось маємо новий інцидент, трапився він у селі Жулині за участі місцевого священика…

Жулин — невеличке село неподалік Стрия. Ось уже кілька років тут триває конфлікт довкола місцевого священика Івана Сивака. Парафіяни хочуть замінити цього настоятеля. Підозрюють його у розкраданні церковних грошей, оборудках довкола церковного майна.

Жулинцям увірвався терпець. Вони вдалися до організованих протестів, коли священик встановив непомірну для багатьох «таксу» за свої послуги: 400 грн. — за похоронну службу, 500 грн. — за вінчання молодят. Місцевих жителів обурювало і те, що пан отець під час похорону привласнював собі пожертви для близьких покійника. Священику дорікають за те, що упродовж 14 років парохування встиг нажити три мікроавтобуси. Людей цікавить: як їх можна було придбати, маючи трохи більше ніж півтори тисячі гривень зарплатні? І як за цю скромну платню можна було звести у передмісті Стрия двоповерховий котедж? Жулинці помітили, що цей будинок почав рости, мов на дріжджах, саме тоді, коли у парафії за людські гроші будували дзвіницю, паркан та гріб Господній. Жителі села звинувачують настоятеля свого храму ще й у крадіжці 500 листів оцинкованої бляхи…

Обурені селяни викликали священика на сільські збори і вирішили прогнати його. Одначе на негативну думку громади отець Іван не зважив. На недільну службу запросив до старого костела підмогу — гостей зі Львова та місцевих прибічників. Після Богослужіння опоненти священика почали запитувати отця Івана, куди подів срібний хрест з бані костелу. Після ухильних відповідей селяни зрозуміли, що їх обікрали.

— І тут почалося казна-що, — розповідає колишній церковний дяк Іван Федунів. — Коли я відкрито сказав священику, що він — брехун і аферист, той вилив мені в очі свячену воду. Поки я витирав окуляри, наш настоятель зацідив моєму другу Роману Ковалю в голову... залізним кропилом!

Від удару пана Романа залило кров’ю, а священик зі своїми помічниками зачинився у церкві. Постраждалого відвезли знімати побої. Через таке безчинство жулинці написали колективну заяву у міліцію на свого священика. Поки правоохоронці розбираються, хто що кому заподіяв, отець знайшов винних. Виявляється, 300-річні ікони та дахівку крав не він, а сам чорт! Ба більше, священик переконує: у душі жулинців вселився нечистий, який спонукає прогнати всечесного отця з парафії…

Коментарі для «ВЗ»

О. Іван СИВАК, священик жулинської церкви

Я вже 14 років на цій парафії, є обласним капеланом вояків УПА, які поправляють здоров’я у моршинському санаторії «Говерла». Закидів на свою адресу у якихось неправомірних діях не сприймаю, розглядаю їх до певної міри як політичний шантаж.

Того дня до нас у колишній костел приїхала молитовна група з львівської церкви Андрія з чудотворною іконою Матінки Божої. Цей костел колись був страшенно занедбаний, перетворений на склад, ми витягали з нього міндобрива. І церква була у дуже убогому стані. Переді мною священика вигнали з парафії — подібно до того, як пробують вигнати зараз мене… За 14 років силами побожних людей у нас багато було зроблено. А ті, що церкву переді мною розкрадали, тепер переслідують такі самі цілі…

Той чоловік, який каже, що я його вдарив, переривав Службу Божу, розповідь про чудотворну ікону, вривається у вівтар і кричить: «Злодій! Злодій вкрав купол!». Коли цей чоловік побіг до ківота, я почав кропити його святою водою, щоб відійшов з вівтаря. Молодий провізор, член парафіяльної ради заступився за мене, а той почав його душити рукою і вдарив коліном у пах. Я кроплю його свяченою водою, щоб відпустив. Нападник другою рукою бере мене за ризи, роздирає навпіл — так що мені аж кров на карку з’явилася від того ривка. Коли я кропив його во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, то ненароком кропилом зачепив його, була невелика подряпина на чолі. А вони сфабрикували якусь кров…

Відколи я є священиком, ніколи не казав людині, скільки має дати за церковні послуги. Цього немає і близько. Певні люди підігрівають цю ситуацію, ллють бруд на мою особу.

Як тільки наш єпископ приїде із Синоду, буде вислано комісію з єпархії. Вона компетентно розбереться, хто правий у цій ситуації, а хто — ні…

Михайло ЮРКІВ, сільський голова Жулина

Як і у багатьох односельців, у мене виникає чимало запитань до нашого священика — зокрема, чому Служба Божа відбувається у костелі, а не у діючій церкві Святої Великомучениці Параскеви. Та й діти наші на 1 вересня ходили чомусь у костел, а не в церкву…

Щодо звинувачень людей у якихось фінансових махінаціях священика. Отець мав би прозвітувати перед громадою з цього питання, адже у статуті церковної громади вказано, що він несе повну відповідальність за фінансово-економічну діяльність. Якби був такий звіт, то, напевно, і підозр не виникало би, і напруження у селі такого не було би…