«Революційна» стела у Жешуві: знести чи відновити?

Українці, які живуть або бували у Жешуві (Ряшеві), неодмінно бачили в центрі цього польського міста високу стелу. Монумент часів комуністичної Польської народної республіки (ПНР) — пам’ятник Революційному чину. Аби вберегти його від знищення, міська влада подала заявку на внесення монумента до реєстру пам’яток. У такий спосіб у ратуші відреагували на рішення ордену бернардинів, який хоче передати стелу Асоціації родин незламних вояків Підкарпаття.

Незламними вояками (поль­ською zolnierze niezlomni або ж wykleci) у Польщі називають учас­ників тамтешнього антикомуніс­тичного партизанського руху, що діяв після Другої світової війни. «Незламні» протистояли совєти­зації країни та її підпорядкуванню москві, чинили збройний опір ка­ральним органам срср і ПНР.

«Асоціація родин незламних вояків Підкарпаття здавна чітко й виразно виступає за знесен­ня пам’ятника, який є символом нашого міста», — заявили у ме­рії Жешува. Тому, мовляв, легко зрозуміти підступний задум ке­рівників ордену бернардинів, «які вирішили передати пам’ятник Асоціації»…

А речниця мера Жешува Ма­жена Клечек-Кравєц додала: «Влада міста вживатиме всіх можливих законних заходів для захисту й збереження пам’ятника Революційному чину в міському просторі. Одним із таких захо­дів є внесення монумента до ре­єстру пам’яток. Місто подало від­повідну заяву до Воєводського управління охорони пам’яток».

За кілька годин до цього реч­ник ордену бернардинів, отець Алойзи Ґарбар, повідомив, що пам’ятник Революційному чину безкоштовно передадуть вищезгаданій Асоціації. Отець Ґар­барж нагадав, що влада ПНР встановила монумент на тери­торії колишнього монастирсько­го саду, відібраного в бернарди­нів у повоєнні роки, за правління комуністів. «Асоціація родин не­зламних вояків Підкарпаття пред­ставляє тих жителів міста й ті се­редовища, які тоді боронили монастир, — зазначив речник. — Це рішення ґрунтується на спра­ведливості й повазі до людей, які долучалися до такої допомоги нашому ордену».

Із 2006 року пам’ятник Рево­люційному чину належить бер­нардинському ордену. Його мо­настир одержав від міста за символічну суму — один злотий. Оскільки технічний стан стели по­гіршується, місто хоче поверну­ти пам’ятник, аби його відновити. Але орден тягнув зі своїм рішен­ням майже три роки… А потім ви­рішив передати монумент Асоціації, яка хоче ту стелу знести.

Коментуючи рішення керів­ників ордену бернардинів, у ме­рії Жешува заявили, що воно «незрозуміле й суперечить волі жителів міста». У Ратуші посла­лися на дані соціологічного до­слідження, проведеного Же­шувським університетом: майже 80% жителів міста не хочуть, аби пам’ятник знесли. «За збережен­ня монумента виступають особи різних поглядів, із різних угрупо­вань і політичних таборів, — ствер­джують у мерії. — Пам'ятник, ство­рений за проєктом видатного скульптора професора Мар’яна Конєчного, є символом Жешува та одним із його найбільш харак­терних елементів».

Пам’ятник Революційному чину височить у центрі Жешува вже пів століття. Спорудити мо­нумент наказав перший секре­тар воєводського комітету (тоді було не Підкарпатське, а Же­шувське воєводство) Польської об'єднаної робітничої партії Вла­дислав Кручек. Роботи розпо­чалися 1967 року й тривали до 1974-го. Одна зі скульптур зо­бражає давньогрецьку богиню перемоги Ніку, інші три — робітни­ка, селянина й солдата.

Монумент уже давно є пред­метом суперечок і дискусій. Його хоче прибрати, зокрема, польський Інститут національ­ної пам’яті, посилаючись на за­кон про декомунізацію. Знести пам’ятник Революційному чину вимагали також деякі депутати від консервативної партії «Право і Справедливість» (ПіС) у Підкар­патському сеймику попередньої каденції. Своєю чергою, у квітні 2023-го міськрада ухвалила кіль­ка постанов про захист стели від знесення. «Пшепиханки» довкола неї тривають…