Україна рятує США від путіна, як колись Англія від Гітлера

Спробуймо задати собі коротке запитання, а що було б якби гітлер захопив срср? На той час срср був надзвичайно потужною авторитарною країною, якою управляв не гірший тиран, ніж гітлер.

І станом на початок 1940 року стало очевидним, що, у разі захоплення гітлером срср — шлях до світової гегемонії для нього буде відкритий. США, з їхніми 80 погано озброєних, без досвіду військових дій, дивізій і не дуже потужні ВМС, які були на той час — не здатні були протистояти гітлеру і союзникам, не тільки на суші, а й на морі. Гітлер і його вище військово-політичне керівництво це розуміли, поки США не усвідомили, яка для них існує загроза, і не мобілізували американський народ та промисловість, форпост світової демократії можна було б достатньо легко захопити.
Тобто об'єктивний і неупереджений аналіз співвідношення сил і засобів між гітлерівською Німеччиною, на яку працювала економіка майже усієї Європи, та США вказує на те, що шансів вистояти проти агресії гітлера і його союзників у США на початку 1940 року не було.

Але, на щастя, гітлер планував по-іншому. Перш, ніж напасти на срср, він хотів захопити Велику Британію, останню потужну державу, яка залишалась ще непідкореною у Європі. Для захоплення цієї острівної держави гітлер зосередив колосальні військові ресурси. Майже усе було готово для вторгнення. До цього його значною мірою підштовхувала і практично капітулянтська позиція Чемберлена, прем'єр-міністра Великої Британії, який не хотів воювати з гітлером і був схильний до будь-яких компромісів, навіть до капітуляції, аби тільки не війна, а також потужна п’ята колона на чолі з Мослі.

Гітлер на той час, крім багатомільйонної армії і потужних військово-повітряних сил і військово-морських сил, особливо підводного флоту, мав в своєму розпорядженні надзвичайно потужну розвідку, яка багато у чому впливала на формування планів.

Адже гітлер на початку 1940 року тривалий час вагався — в яку сторону скерувати свої війська: проти срср — на Схід, чи проти Великої Британії - на Захід.

Якби в першій половині 1940 року гітлер захопив Велику Британію, то вже літом цього ж року він здійснив би агресію і проти срср. Зараз вже точно відомо, що протистояти гітлеру влітку 1940 року срср не мав шансів. Після перемоги над Великою Британією і срср не було б ніяких проблем захопити і США.

Такий міг бути фінал гітлерівськоі агресії проти світу з трагічними наслідками для держав і народів. Історія людства мала б зовсім інший розвиток, який зараз навіть важко спрогнозувати.

Але усього цього не сталося!

Головна причина, чому гітлеру не вдалося захопити світ, полягає в тому, що він не зміг перемогти Велику Британію.

Але чому він не наважився на вторгнення на острів, чому обмежився масованими бомбардуваннями і знищенням з повітря англійських міст?
З цього приводу є багато гіпотез, припущень, аналітичних і експертних висновків. Є багато документів, які по різному називають головну причину, яка зупинила гітлера від прямого вторгнення у Велику Британію. Не так давно була опублікована книга мемуарів відомого гітлерівського терориста Отто Скорцені. Немає ніякої потреби переповідати мемуари цього есесівського офіцера, але є деякі його «одкровення», які значно доповнюють наші знання про історію Другої світової війни.

«Супердиверсант» III Рейху, «майстер нацистського терору» за час війни прославився однією успішною операцією, а диверсантом став, злякавшись назавжди залишитися під березовим хрестом, вбитим у землю «варварської країни». До самої смерті Скорцені зазнавав нічних панічних атак, коли йому снилися бої взимку 1941 року. Напиваючись у вузькому колі друзів-нацистів, колишній оберштурмбанфюрер, п’яно схлипуючи, порушував одне й те саме запитання: «Чому ми тоді не перемогли?»".

На це запитання «людина зі шрамом» відповіла у книзі спогадів «Невідома війна». У ній він розклав по поличках, чому, як він вважає, німці програли. Але мене зацікавила не ця частина його мемуарів, а зовсім інша. А саме: про військову розвідку — Абвер, а також, чому гітлер так і не наважився вторгнутись на територію Великої Британії в 1940 році.

Військову розвідку III Рейху, як відомо, очолював адмірал Канаріс. Зараз вже є багато доказів того, що в той час він був агентом британської розвідки, і ця обставина відіграла, можливо, вирішальне значення: гітлер скасував вторгнення своєї армії на острів і перейшов до повітряної війни. Але він не знав тоді, що керівник Абверу є британським шпигуном і довіряв його інформації. «Абвер» адмірала Канаріса перед війною, напевне, навмисно не розкрив реальний потенціал і готовність до війни також Радянського Союзу, навмисно його принижуючи. Скорцені теж підозрював, що Канаріс був завербований англійцями. Влітку 1940 року адмірал зумів переконати фюрера не проводити операцію «Морський лев» — план з висадки десанту на англійське узбережжя. Він сказав, що німцям протистоятимуть потужні сили британців, яких буде важко перемогти в результаті десантної операції, оскільки проти німців буде розгорнуто 19 боєздатних дивізій британців і ще 20 дивізій у резерві, тоді як у англійців під рукою була лише одна — 3-я дивізія генерала Монтгомері, яка незадовго до цього втекла з Дюнкерка. Тобто насправді ті військові сили, які Велика Британія могла задіяти проти десанту німців, були абсолютно недостатні для стримання агресії. Таким чином, як зазначає Скорцені, якби не недостовірна інформація адмірала Канаріса, гітлерівські війська могли б успішно захопити Англію, і характер Другої світової війни та її наслідки могли бути абсолютно протилежні тим, які насправді маємо. Але мужній британський народ і видатний лідер нації Вінстон Черчилль не тільки відстояли незалежність Великої Британії, але і врятували США, оскільки у разі поразки срср, наступною жертвою гітлера були б США. Однак, попри це, 32 президенту США Франкліну Рузвельту було дуже важко переконати американський народ допомогти у цій війні Великій Британії, а потім і срср. Попри те, що Рузвельту хоч і важко, але вдалося переконати виборців у необхідності допомагати жертвам агресії, водночас США не вдалося уникнути участі у Другій світовій війни, в результаті чого понад один мільйон молодих американців загинув або отримав поранення.

От і тепер 46-й президент США Джо Байден докладає неймовірних зусиль, щоб переконати частину Конгресу США невідкладно надати військову і фінансову допомогу жертвам терористичного нападу армії путіна на Україну і ХАМАСу на Ізраїль. В США фактично повторюється та ж ситуація, що була в 1940 році.

Частина американського Конгресу вважає, що краще витратити ці кошти, які президент Джо Байден пропонує скерувати Україні та Ізраїлю, на потреби американських виборців.

Але при цьому частина конгресменів, які виступають проти надання допомоги, не кажуть своїм виборцям правди. А вона полягає у тому, що у разі, зокрема, якщо путін переможе Україну, то вже дуже швидко тисячі молодих американців змінять свою цивільну одежу на військову, простяться зі своїми сім'ями і візьмуть у руки зброю, щоб зупинити ворога — путінську армію, захищаючи своїх європейських союзників. Тобто США стане учасником повномасштабної війни, яка поки що відбувається на 1200 км фронті в Україні, де кожного дня гинуть українці, захищаючи східні рубежі НАТО.

Президент США Джо Байден, звертаючись до американців, наголошує, що підтримка Сполученими Штатами України утримує американських військових від участі у війні у разі, якщо російська агресія пошириться далі.

«З досвіду двох світових воєн минулого століття ми знаємо, що коли агресія в Європі залишається без відповіді, криза не згасає сама по собі. Вона безпосередньо втягує Америку. Ось чому наша підтримка України сьогодні - це інвестиція в нашу власну безпеку. Це запобігає ширшому конфлікту завтра. Ми утримуємо американські війська від цієї війни, підтримуючи хоробрих українців, які захищають свою свободу і батьківщину. Ми надаємо їм зброю і економічну допомогу, щоб зупинити прагнення путіна до завоювання, перш ніж конфлікт пошириться далі», сказав Президент США.

Це наше велике щастя, що президентом США у даному історичному періоді є Джо Байден.

Можна не сумніватись у тому, що йому, як і Франкліну Рузвельту в 1940 році, вдасться переконати і Конгрес США, і американський народ у тому, що допомога Україні - це безпека кожної сім'ї в США, кожного американця! Поки українці мужньо відстоюють свою незалежність і свободу у боротьбі з путінською агресією, американці можуть жити звичайним життям.

Велика Британія у 1940 році своїми героїчними зусиллями стала на захист незалежності своєї держави від агресії гітлера і захистила США від вторгнення, так як і Україна в 2022 році зупинила агресію путінських агресорів на східних рубежах НАТО, врятувавши США від безпосередньої війни з путіним.

От такі історичні паралелі.