«Вічно нейтральна» Фінляндія вступила в НАТО
У москві хотіли менше Альянсу біля російських кордонів. А одержали — більше
Дводенна зустріч глав МЗС країн-членів НАТО розпочалася у Брюсселі 4 квітня. Це історична дата, адже саме 4 квітня виповнилося 74 роки з дня створення Організації Північноатлантичного договору: 1949 року представники 12 держав домовилися у Вашингтоні про військово-політичний союз. Свій день народження НАТО зустрів у чудовій формі: до Альянсу приєднався його 31-й член, яким стала Фінляндія. 4 квітня прапор цієї північної країни урочисто підняли на флагштоку перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. «Це історичний, великий день для нашого Альянсу, — заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. — Завдяки вступу до НАТО Фінляндія стане безпечнішою, і безпечнішою буде відтепер також Швеція».
Президент Фінляндії Саулі Ніїністо підписав закон про ратифікацію Північноатлантичного договору 23 березня. А ще раніше акт про вступ Суомі до НАТО ухвалив фінський парламент — заздалегідь, не чекаючи ратифікацій з боку парламентів Туреччини та Угорщини (двох останніх країн-членів Альянсу, які на тоді ще не ратифікували вступ Фінляндії до НАТО).
Як невдовзі з’ясувалося, оптимізм, який випромінювали парламент і президент Фінляндії, був не зайвим. Уже 27 березня вступ Фінляндії до НАТО ратифікував парламент Угорщини. Нагадаємо, хоча відповідні документи були надані угорським парламентаріям ще у середині 2022 року, дебати щодо вступу Фінляндії і Швеції до НАТО стартували в парламенті Угорщини лише… 1 березня 2023-го. І спочатку не обіцяли позитивного результату.
У березні парламент Угорщини навіть скерував спецделегацію до Фінляндії і Швеції, влада яких, на думку Будапешта, безпідставно критикувала угорський «гібридний режим виборчої автократії» (визначення Європарламенту). Утім, у другій половині березня Будапешт оголосив, що наприкінці місяця парламент Угорщини нарешті проголосує за заявку Фінляндії (при цьому голосування щодо заявки на вступ Швеції відкладено на невизначений термін).
А парламент Туреччини ратифікував вступ Фінляндії до НАТО, який Анкара блокувала з травня минулого року, 30 березня.
Фінляндія та Швеція, що десятиліттями дотримувалися політики нейтралітету, подали заявку на вступ до НАТО одночасно — у травні 2022 року. У такий спосіб Гельсінкі й Стокгольм відреагували на повномасштабне вторгнення рф в Україну. Одначе план спільного вступу Швеції і Фінляндії розвалився, коли президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який блокував обох кандидатів, дав добро щодо Гельсінкі, — і водночас зберіг претензії до Швеції. Анкара вимагає від Стокгольма видати їй курдських бойовиків, які перебувають на території Швеції, бо вважає їх терористами. Як стверджує Ердоган, Швеція досі не виконала зобов’язань, що витікають з тристоронньої декларації саміту НАТО в Мадриді (2022) — щодо протидії тероризму.
«Це той розвиток ситуації, якого ми не хотіли, — прокоментував згоду Туреччини на вступ Фінляндії до НАТО без Швеції глава шведської дипломатії Тобіас Більстрьом — Але ми до цього готові». Більстрьом запевнив. що уряд Швеції продовжить робити усе можливе, аби домовитися з Угорщиною і Швецією. «Питання не в тому, чи буде Швеція членом НАТО, а в тому, коли це буде», — зазначив глава шведського МЗС.
Імовірно, Туреччина ратифікує заявку Швеції після своїх парламентських виборів, які пройдуть у травні. А щойно стане зрозуміло, що Стамбул «здався», відразу «підтягнеться» й Будапешт… Генсек НАТО не виключає, що Швеція може стати повноправним членом НАТО ще до липневого саміту Альянсу.
А тим часом…
На парламентських виборах у Фінляндії найбільше голосів, 20,8%, одержала правоцентристська Національна коаліційна партія, що матиме 48 депутатів. На другому місці - націоналісти з партії «Справжні фіни» (20,1%, 46 мандатів), на третьому — Соціал-демократична партія прем'єр-міністерки Санни Марін (19,9%, 43). Поразка влади на виборах — ознака демократії, завдяки якій Фінляндію без проблем узяли до НАТО… Найкращі шанси очолити новий уряд має лідер Національної коаліційної партії Петтері Орто (заявив, що Гельсінкі продовжить підтримку Києва). Марін каже, що соціал-демократи можуть сформувати уряд разом із «коаліціянтами», але не робитимуть цього разом зі «Справжніми фінами».
