Висновки німецьких медій після виступу Венса: Америка не захистить, тож до роботи!

Якщо узагальнити висновки, які зробили авторитетні німецькі ЗМІ, то їх два. Перший — після промови Венса в Мюнхені стало ясно, що США більше не відчувають своєї відповідальності за захист Європи, а ціннісної єдності, яка роками була фундаментом трансатлантичних відносин, більше немає. Але є й інший висновок: Європі не варто посипати голову попелом, треба негайно братися до роботи!

Думку про те, що така економічна потуга, як Європа, не зможе захиститися від такої «середнього розміру» економіки, якою є рф, німецькі коментатори називають абсурдом. І вважають, що за нових безпекових обставин лідерство в Європі має взяти на себе майбутній канцлер ФРН (дострокові вибори в Бундестаг — наступної неділі, 23 лютого).

Нагадаю, свою промову в Мюнхені Венс присвятив гострій критиці європейської демократії. Мовляв, Європа відмовилася від власних цінностей, «які поділяє зі США», адже вдається до цензури, ігнорує волю виборців і переслідує християн…

Зокрема, Венс розкритикував скасування результатів першого туру президентських виборів у Румунії (Конституційний суд прийняв там це рішення, бо мав докази російського втручання у виборчу кампанію — на користь ультраправого, антиєвропейського й антиукраїнського кандидата Джорджеску). А ще Венс піддав критиці вирок шведського суду для «релігійного активіста» (корисного ідіота чи агента рф, який привселюдно спалив Коран, чим погіршив відносини Швеції з Туреччиною, а відтак затримав процес вступу Стокгольма до НАТО).

Оскільки теперішня європейська демократія Вашингтону не до вподоби, то боронити її, дав зрозуміти Венс, США більше не бажають. За словами Венса, не можна дискутувати про оборонні бюджети, «якщо не знаємо, що маємо захищати»…

«США вже не відчувають відповідальність за безпеку Європи»

«Промова Венса — як удар по голові обухом, — пише оглядач Die Zeit. — Це епохальний поворот: спільні цінності перестали бути фундаментом трансатлантичних відносин». Європейські демократії і свободу слова у Старому світі, зазначає видання, Венс зобразив «у карикатурний спосіб». Представив «уявну Європу», і це бачення Венса не має нічого спільного з реальністю.

«Американці приїхали до Мюнхена, аби показати європейцям, що ставитимуться до Європи не як до партнера, а як до незначущого придатка, — вважає Die Zeit. — Другою причиною було бажання презентувати новий альянс між рухом MAGA (Make America Great Again) і правими популістами в Європі. Венс виступив не лише як представник США, а й як амбасадор глобального руху правих популістів. Їхня мета — послабити консервативні партії Європи».

«Трамп і Венс дали зрозуміти, що вважають європейських політиків непотрібними, — відзначає оглядач Der Spiegel. — Європейці повинні нарешті прийняти правду, яка була помітною уже роками, а тепер ударила по них із повною силою: США перестали відчувати відповідальність за безпеку Європи. Найвищий час, аби європейці самі про неї подбали, навіть якщо це коштуватиме дорого».

«Чи все ще варто захищати Європу? Віцепрезидент США Венс у цьому сумнівається», — констатує Frankfurter Allgemeine Zeitung. Адже «Венс пов’язав культурну війну американських правих із допомогою союзникам».

«Ніхто вже не знає, чи НАТО ще має якусь цінність»

«Із точки безпекової політики Дональд Трамп є катастрофою, — вважає коментатор Süddeutsche Zeitung. — Менш ніж за місяць Трамп завдав серйозної шкоди Альянсу, який створювали 80 років. Ніхто вже не знає, чи НАТО ще має якусь цінність. Звісно, можна рвати на собі волосся, скаржитися, плакати й скреготати зубами, але це не змінить ситуацію».

То що ж тепер Європі робити? Максимально мобілізуватися й зробити ставку на власні сили, пропонує видання, адже «Європа не має бути безвільним додатком до Сполучених Штатів».

«Зараз Європа у шоці - через зраду й приниження з боку Трампа. Це зрозуміло, — констатує Sueddeutsche Zeitung. — Однак шок, гнів і страх не можуть бути вирішальними чинниками щодо європейського майбутнього. Так, у Білому домі тепер новий господар. Але європейці - не його заробітчани. І Трамп не може викинути їх із Європи».

Думка про те, що така економічна потуга, як Європа, не в змозі озброїтися для захисту від економіки «середнього розміру», якою є росія, є абсурдною, зазначає оглядач Süddeutsche Zeitung. У разі потреби, вважає видання, Німеччині (як найбільшій економіці Європи, — А.Є.) доведеться фінансувати європейську оборону, навіть якщо для цього треба буде залізти у борги. І саме новий федеральний канцлер Німеччини, не сумнівається коментатор SZ, за нових безпекових умов повинен узяти на себе лідерство у Європі.

«Демократія мусить захищатися від екстремістів, які хочуть її знищити»

Після дострокових виборів у Бундестаґ, які відбудуться 23 лютого, найбільші шанси очолити уряд ФРН матиме кандидат від консервативного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц (саме християнські демократи, за даними соцопитувань, одержать найбільше голосів, близько 30%). Другий результат матиме, напевно, антиєвропейська й проросійська «Альтернатива для Німеччини» (Венс днями зустрівся у Мюнхені з кандидаткою «Альтернативи» в канцлери Алісе Вайдель), але в урядовій коаліції цієї відверто проросійської політсили не буде.

Імовірно, ХДС/ХСС формуватиме уряд за участю Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) й «Зелених». Якщо СДПН на виборах фінішує третьою (після ХДС/ХСС і «Альтернативи), то саме представник соціал-демократів претендуватиме на пост глави німецького МЗС. Хто ним буде?

Формально це мав би бути теперішній глава уряду Олаф Шольц, який є кандидатом СДПН у канцлери. Однак сумнівно, що після поразки на виборах Шольц захоче йти в новий уряд… Тож шанс очолити МЗС має найпопулярніший нині німецький політик — міністр оборони Борис Пісторіус.

Саме Борис Пісторіус знайшов у собі сили швидко й рішуче відповісти на «наїзд» із боку Венса.

Міністр оборони ФРН підкреслив, що та Європа, про яку розповів у Мюнхені Венс, — зовсім не та Європа, в якій живе й веде передвиборну кампанію Пісторіус. «У європейській демократії кожна думка має голос», — запевнив пан Борис. Тому навіть «частково екстремістські партії», як от «Альтернатива для Німеччини», можуть проводити виборчу кампанію.

«Однак демократія не означає, що галаслива меншість автоматично має рацію і вирішує, що є істиною, — наголосив Пісторіус. — Демократія повинна мати можливість захистити себе від екстремістів, які хочуть її знищити. Ми усвідомлюємо не тільки те, від кого захищаємо нашу країну („тонкий“ натяк на путінську росію, — А.Є.), але й те, що саме боронимо: демократію, свободу слова, правову державу й гідність кожної людини».