"Зовнішня політика ФРН уже не має жодного плану"...

У четвер, 17 березня, президент України Володимир Зеленський виступив перед депутатами німецького Бундестагу. Хтось скаже - а про що з ними взагалі було говорити? Адже саме Німеччина протягом десятиліть була головним економічним партнером рф у ЄС, зокрема, купувала (і далі купує) найбільше російських енергоносіїв. І водночас саме Німеччина була головним гальмом євроатлантичної інтеграції України. І саме ФРН, поряд із Францією, на останньому саміті ЄС зробила усе, аби не дозволити вступ України до ЄС за пришвидшеною процедурою... Може, на німецькому напрямку для нас уже "усе пропало"? Ні. Там важко - але не безнадійно. Після нападу рф на Україну німецькі громадська думка (швидше) й політична еліта (повільніше) нарешті почали розуміти, що багаторічна політика Берліна щодо москви була великою помилкою... Тож виступити перед Бундестагом Володимиру Зеленський мусив.

"Німці мають визнати, що були непослідовні"

Зокрема, про фатальні хиби у політиці Німеччини щодо рф і України розповів нещодавно в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung віцеканцлер, міністр економіки Німеччини Роберт Габек.

"Було помилкою тримати відкриті двері для України, але говорити: вам туди не можна. Це дратує, - визнав Габек. - З одного боку, Україну заохочували працювати в напрямку демократії та свободи й дивитися на Захід, а з іншого – не дозволяли приєднатися. Ми обіцяли захист від рф, але не хотіли бачити Україну партнером НАТО. Ми засудили анексію Криму, але побудували "Північний потік-2". Хотіли, щоб Україна захищала себе – і таким чином, безпеку Європи – але не за допомогою нашої зброї. Ми повинні визнати, що були непослідовні".

Як для зазвичай поміркованих німецьких політиків, які воліють висловлюватися вкрай обережно (як у нас кажуть, "робити з г...на цукерку"), заява Роберта Габека є майже революційною. (Навіть враховуючи, що він представляє "Зелених", найбільш критичну щодо кремля політичну силу ФРН). Така заява є прямим наслідком дискусії, що відразу після нападу рф на Україну розгорнулася у німецьких ЗМІ. Від популярної Bild до серйозного Der Spiegel, німецькі ЗМІ одностайні: багаторічна німецька політика щодо рф зазнала повного краху.

"Не часто можна спостерігати наживо, як руйнується доктрина зовнішньої політики. Але у ніч на 24 лютого цей час настав, - визнав, зокрема, у виданні Der Spiegel публіцист Тобіас Рапп. - Останніми десятиліттями німці вважали, що безпеки та миру в Європі можна досягти лише у співпраці з росією, а не у конфронтації з нею. Це було одним з основних постулатів зовнішньої політики ФРН, але тепер цьому кінець... Федеративна Республіка майже безпорадна на початку війни, розв’язаної російським президентом". Як констатував Рапп, "засадничо німецька зовнішня політика вже не має жодного плану", бо "те, у що вірили роками (а останнім часом просто відчайдушно), виявилося помилкою".

"Німецьке почуття провини стосувалося лише росії"…

"Політика Німеччини щодо рф, - пояснює Рапп, - була проєктом покоління дітей тих чоловіків, які колись напали на Радянський Союз і вели з ним війну... Цій політиці також сприяла вдячність після падіння Берлінської стіни - за те, що "совіти" дозволили німцям об’єднатися... І, звісно, ​​німецька політика щодо рф ґрунтувалася не лише на благородних мотивах, а й також на економічних інтересах...".

"Але ж злочини вермахту були колись були скоєні на широкій смузі землі, що тягнулася від країн Балтії та Росії через Польщу, Білорусь та Україну. І саме в Україні німці спричинили особливі спустошення, - відзначив Тобіас Рапп. - А Червона Армія була багатонаціональною. Однак німецьке почуття глибокої провини стосувалося лише росії. Не інших країн. Україна? Не важлива. Білорусь? Не важлива. Країни Балтії? Неважливі... Байдужість, з якою німецькі політики тривалий час ігнорували побоювання й недавню історію цих країн на користь німецько-російських відносин, є... однією з головних причин неправильної оцінки рф політиками ФРН. До того ж до Німеччини прийшли російські гроші, за які були придбані будинки, компанії, акції футбольного клубу "Шальке 04" і ексканцлер Шрьодер із його мережею".

"У Німеччини за плечима 30 відносно щасливих років, епоха зростання добробуту й стабільності, - нагадав публіцист Der Spiegel. - Небагато держав мали таку користь від європейської інтеграції та глобалізації, як Німеччина... Було так добре, що багато хто переконав себе: так буде завжди... Але ця епоха добігає кінця", оскільки, як нарешті зрозуміли німці, росія є "відверто ревізіоністською потугою, яка вирішила остаточно повернути собі частину своєї колишньої сфери впливу".

"Меркель зробила ФРН залежною від газу з рф"

Великими лобістами тієї політики ФРН щодо рф, яку німецькі ЗМІ зараз визнають помилкою, були два вже колишні федеральні канцлери, Ґергард Шрьодер і Анґела Меркель. Зі Шрьодером, який після програшу на парламентських виборах пішов працювати у структури "Газпрому", давно вже усе ясно... А от до Меркель німецькі ЗМІ мають зараз купу запитань, причому таких, які їй точно не сподобаються.

Від політичного спадку Меркель, символом якого є її фактичне підпорядкування путіну, хочуть зараз дистанціюватися навіть у її Християнсько-демократичному союзі. Німецькі ЗМІ закидають Меркель, що саме вона не дала Україні й Грузії одержати ПДЧ (План дій щодо членства в НАТО) на Бухарестському саміті Альянсу 2008 року (попри думку США, які підтримували надання Києву й Тбілісі ПДЧ). Пригадують зараз Меркель також її тривалі "посиденьки" з путіним, зокрема, кількагодинну зустріч під час саміту G20 у Брісбені (Австралія) 2014 року.

Як написав заступник головного редактора найтиражнішої німецької газети Bild Пауль Ронцгаймер, зараз Меркель, яка вкрай не охоче коментує агресію рф проти України, "мала би публічно пояснити свою залежність від путіна". Зокрема, "колишня канцлерка мусить нарешті відповісти, чому протягом свого перебування на посаді канцлера зробила Німеччину повністю залежною від російського газу, і чому свідомо відкинула альтернативу - термінали для зрідженого газу".

"Ексканцлерка - корисна ідіотка політики кремля щодо ЄС"

Таку жорстку оцінку дав ексканцлерці ФРН польський публіцист Кшиштоф Володзько. "Надто суворо? Але ж говоримо про одного з найбільш поінформованих політиків Європи останніх десятиліть, - написав Володзько на порталі tvp.info. - У 2005-2021 роках Меркель була канцлеркою Німеччини. Саме Меркель переконала європейську громадську думку, що "Північний потік-1" і "Північний потік-2" — це суто бізнес-проєкти, у яких немає ані грама політики. У вересні 2021 року під час свого візиту до Польщі Меркель заявила: "Будемо віддані тому, аби заздалегідь [тобто до запуску "Північного потоку 2" — К.В.) у нас було зобов’язання рф, що транзит газу Україною буде гарантований після 2024 року"... Чи була Меркель наївною, коли говорила про якісь гарантії Україні до 2024-го?. Чи усвідомлювала те, що політикам із України та Польщі було очевидно: що... путін розраховує на легку перемогу з Європою, яка також зміцнить його позиції у відносинах з Китаєм?

Ні, найімовірніше, пані Меркель не була наївною. Вона була надзвичайно цинічною, бо мусила усвідомлювати, що росія грає усе гостріше... рф одержала зелене світло від німецької канцлерки, щоб розглядати Берлін як свого мовчазного партнера у спробі руйнації європейського порядку. Мільйони біженців з України, люди, які позбулися усього й переживають відчай, - це багато в чому результат політичного вибору Анґели Меркель та її європейських поплічників"…

Читайте також: Не купувати російську нафту