«Кишенькова» Мальта

Мальта за площею — як третина Києва. Але приїздити сюди на 1-2 дні немає сенсу. Прогулюватися Мальтою треба неспішно. Це — не галасливий мегаполіс, де не раді туристам, бо ті плутаються під ногами, а місцеві настільки зайняті зароблянням грошей, що не встигають навіть пообідати. Мальта — справжній райський куточок, “тиха гавань”, “прихисток” (саме так перекладається слово “малат” з мови фінікійців, які першими обжили ці острови), де можна сповна насолодитися спокоєм, якого так бракує сучасній людині.

Ціла країна – як одне місто, а міста – як квартали

Мальта складається з двох великих заселених островів (Мальти, та Ґозо), менш заселеного Коміно та кількох крихітних безлюдних острівців.

Населення Мальти — приблизно як населення Вінниці, 400 тисяч осіб. Міста у цій країні настільки мініатюрні, що за кілька годин можна відвідати три-чотири і навіть цього не помітити!

На життя мальтійці заробляють пошиттям одягу, виготовленням ювелірних прикрас і виробів зі скла, вирощують та експортують виноград, оливки, овочі і тютюн, розводять свиней та займаються риболовлею. 80% харчів імпортують.

Мальтійський «домострой»

Практично вся нація нараховує два-три десятки великих сімей (фамілій). Можливо, тому всі мальтійці схожі одне на одного як рідні брат та сестра: чорноокі, чорноволосі, смагляві. Невеличка держава постійно переходила з рук у руки завойовників, тому у жилах місцевих тече і чужинська кров.

Мальта — консервативна країна. До 2011 року розлучення тут були заборонені. Мальта — єдина країна ЄС, де заборонені аборти (за винятком випадків, якщо вагітність та пологи загрожують життю матері, якщо дитина була зачата внаслідок зґвалтування або кровозмішання).

Середньостатистична сім’я виховує трьох дітей. Держава матеріально підтримує родини з дітьми. У маленьких містечках у жінок немає кар’єрних амбіцій — вони займаються домашнім господарством та виховують дітей.

Економні, тому й багаті: світло у ванній увімкненим до ранку мальтієць не залишить...

Мальта — єдина країна у Європі, в якій немає ні озер, ні річок. З усіх боків омивається Середземним морем. Прісну воду з континентальної Європи не тягають, а опріснюють морську. Це — доволі дороге задоволення, тому тут не прийнято довго приймати душ.

Немає річок — немає гідроелектростанцій, які виробляють дешеву електрику. На Мальті працює дві теплові станції, паливо для яких завозять морським шляхом. Уночі країна не тоне у мороку, проте електроенергію мальтійці економлять і не залишать світло у ванній увімкненим до ранку.

Центрального опалення у будинках немає. Вони збудовані з жовтого вапняку і влітку зберігають приємну прохолоду, а от взимку, особливо коли дім — на березі моря, без теплого светра не обійтися. Температура всередині приміщень зазвичай не перевищує +15°С.

Do you speak English?

Хочете вивчити англійську – вирушайте на Мальту. Тут є багато мовних шкіл. Це й не дивно, адже впродовж 150 років (до 1964) ця країна була колонією Великої Британії. Дорожній рух тут також лівосторонній, а на вулицях можна зустріти “лондонські” червоні телефонні будки.

Система викладання — така ж, як в інших європейських країнах, зате навчання обійдеться набагато дешевше. Так, за тиждень занять доведеться викласти лише 100-200 євро (3400-6800 гривень). Проживати можна у готелі, у мальтійській сім’ї або ж винайняти апартаменти неподалік моря.

Мальтійська мова — як угорська: знайомих слів не почуєте

Якщо вважаєте, що у Європі найскладнішою мовою є угорська, значить, ще не чули мальтійської. Українцю складно знайти бодай якісь асоціації з мальтійськими словами. Річ у тім, що основою мальтійської мови (або, як її ще називають, мальті) є один з арабських діалектів (араби завоювали цю територію у 870 році й утримували її під своїм контролем аж до 1090). Це - єдина семітська мова в Європі. Фактично, мальтійська мова – це суміш арабської, англійської та італійської. Однак, якщо хоч трохи володієте англійською, проблем у спілкуванні з мальтійцями не виникне, адже англійська є другою державною мовою Мальти.

Полуничний рай

Якщо захочете скуштувати полуниць у січні, не йдіть до супермаркету. Їдьте краще на Мальту, адже тут урожай цих ягід збирають 2-3 рази на рік. Узимку за кошик доведеться заплатити 8-10 євро (270-340 гривень), але вже до квітня полуниця здешевіє до 2-3 євро (68-100 гривень). Полуниця тут настільки популярна і її так багато, що мальтійці не лише їдять її свіжою, а й варять з неї різноманітні джеми, виготовляють морозиво, готують смузі, молочні коктейлі і навіть роблять вино. Продають полуницю на Мальті аж до осені.

Не Мексика, але на кактуси багата

Якщо символом України є калина, Канади – клен, то Мальти – кактус. Мальта – напівпустеля, а для кактусів це – оптимальний клімат. Їх тут є багато видів, різних за величиною, – від мініатюрних до гігантських. Деякі виглядають, наче столітні дерева, і ростуть уздовж автомобільних трас.

Листя кактусів вважають овочем, а його плоди – фруктами. З плодів цієї рослини мальтійці роблять джем і варять густий лікер, настояний на одному з його видів – опунції.

Королівська вечеря

На Мальті можна поласувати чи не найсмачнішими в усій Європі креветками та лобстерами. Вибір ресторанів — величезний, смачно готують всюди. Але приготуйтеся викласти за вечерю кругленьку суму.

Якщо вирішили харчуватися вдома (що, звісно, дешевше), підіть зранку на ринок. Там зможете купити найсвіжіші королівські креветки (по 8-9 євро за кілограм). Вдома киньте їх неочищеними на пательню, щедро политу олією, посоліть і посмажте хвилин з десять, а наприкінці - полийте лимонним соком. На гарнір - варена картопля. Вуаля – чудова вечеря готова!

Що ще варто скуштувати на Мальті — фенек (один із національних символів — тушкований кролик) та в’ялені на сонці помідори. Не забудьте привезти в Україну пляшку мальтійського вина. За 4-5 євро можна купити доволі непоганий напій.

У гості – до моряка Попая

Якщо хочете повернутися у дитинство, обов’язково відвідайте село Попай. У 1980-х роках для зйомок популярної музичної комедії про моряка Попая з Робіном Вільямсом у головній ролі тут змайстрували справжнісіньке рибальське селище. Будували його більш ніж півроку. Для цього задіяли майже двісті робітників. Зйомки завершились, а декорації залишились. Сьогодні це - цікавий атракціон для туристів під назвою Popeye Village, де можна зустріти головного героя та інших персонажів фільму, поплавати на човнику, пообідати у ресторані і скуштувати мальтійського вина.

Фото Вікторії Романчук