«За годину під обстрілами нам платять 134 грн…»
Грошей для воїнів нема, бо у вересні українська влада планувала завершити війну
«Найбільш професійний» уряд України шокував своєю «забудькуватістю» — не заклав у державний бюджет 500 млрд грн для потреб воїнів ЗСУ. І вже у вересні не буде чим розрахуватися із нашими захисниками — нема грошей ні на зарплату, ні на доплати за безпосередню участь у бойових діях. Отож, проливати свою кров вони повинні на голому ентузіазмі та патріотизмі.
А ворог своїх мотивує…
Про те, що у касі Міноборони гуляє вітер, підтвердила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа. Ця новина приголомшила всіх тверезо мислячих українців. У голову не вкладається, як під час такого кривавого протистояння з ворогом можна ігнорувати тих, хто ціною свого життя стримує агресора.
Тим часом ворог навпаки щораз збільшує видатки на проведення своєї «сво», збільшеними «пособіямі» заманює «гарматне мʼясо» до участі у війні проти України (скажімо, у Татарстані контрактникам надають одноразову допомогу у розмірі 1,5 млн російських рублів).
Існує золоте правило: коли над твоєю Вітчизною висить смертельна небезпека, для її захисту треба, як мовиться, віддати останню сорочку — але оборонцям держави дати все необхідне. Так робили у багатьох країнах, які у підсумку долали ворога. Наші ж законодавці й урядовці чомусь спершу думають про другорядні речі, а першочергові відкладають на потім. Виділяють фантастичні суми на комплементарні для влади телемарафони, збільшують нарахування помічникам нардепів, іншим клеркам, а оборонців країни фінансують за залишковим принципом.
Уряду привиділася деескалація…
Пояснення уряду про дірку в оборонній статті бюджету не витримує критики. Відомий блогер, колишній нардеп Борислав Береза переповів зміст розмови із нардепом Іваном Крульком, який є заступником голови бюджетного комітету. Коли Крулько запитував чиновників Кабміну, чому вони заздалегідь не заклали у Держбюджет коштів для ЗСУ, почув таку відповідь: бо ми думали, у вересні вже буде деескалація. Іншими словами, що бойові дії припиняться, тож, мовляв, платити нашим воїнам не буде за що…
Цікаво, це путін пообіцяв пану Шмигалю, що більше не атакуватиме Україну і відкличе свою армаду додому? Звідки у кабінетах на Грушевського інформація про наближення миру? Невже там не читають зведень із фронту? Невже не знають про застосування «калібрів», «шахедів», КАБів, які атакують українську землю? Невже не чули про те, що окупанти ледь не щодня захоплюють нові населені пункти України? І виношують ще більш зловісні плани. За чиєю вказівкою в уряді не запланували коштів для воїнів? І чи знають у цих офісах, як новина про «безгрошів'я» позначиться на настроях воїнів на передовій, на їх мотивацію?
Коментар для «ВЗ»
"Значну частину «бойових» коштів ми витрачаємо на ремонт техніки, допомогу пораненим…"
Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (позивний «Кривоніс»)
Новину про нестачу бюджетних коштів для військових ми із побратимами сприймаємо з подивом і, певною мірою, образою. Оскільки йдеться про тих, хто вже роками боронить Україну. Водночас чомусь ніхто не каже про «нестачу» коштів на величезні премії працівникам органів державної влади та місцевого самоврядування. Видно, із цим у бюджетах все гаразд…
Я так зрозумів, що «нестача» стосується т. зв. «бойових», які в народі часто називають «соткою». Тобто, це виплати для військовослужбовців, які перебувають в зоні бойових дій і постійно виконують бойові завдання. Хочу ще раз пояснити тим, які навіть мені досить часто говорили, що «ви там отримуєте аж 100 тисяч гривень» (при тому, що я і більшість моїх побратимів пішли на війну, коли про ці виплати навіть не говорили).
Так от, цю суму можуть отримати лише ті військовослужбовці, які весь місяць виконують бойові завдання. Якось для себе я аналізував, чи це аж такі великі гроші. Отже, 100 тисяч/31 день = 3225 гривень на день. 3225 грн/24 години = 134 грн за годину. Уявіть собі: 134 грн за годину перебування під постійними обстрілами артилерії, КАБами, дронами, мінометами, ракетами! Чи це «аж» такі великі гроші за життя, яке щосекунди висить на волосині?
Держава забезпечує нас, воїнів, у достатній кількості пальним, їжею, військовою формою, дровами для опалення та іншим.
Можливо, багато хто із цивільних не знає, тому повідомлю: значну частину своїх «бойових» коштів ми витрачаємо на свій побут та інші потреби, необхідні для виконання бойових завдань. Наприклад, йдеться про оренду житла, де ми перебуваємо після повернення з бойових завдань. У багатьох випадках місцеве населення Донеччини, Запоріжжя чи Миколаївщини здавало нам в оренду житло безкоштовно або ми платили цим людям лише за компослуги. Але часто за оренду житла його власнику оплачують у середньому на місяць 1−2 тисячі гривень з військовослужбовця. До слова, попит на житло у зоні бойових дій досить високий.
Значна частина наших власних коштів йде на ремонти машин. Більшість автомобілів, потрібних для виконання бойових завдань, ми отримуємо завдяки волонтерам і зборам в соцмережах. Проте їх ремонт в основному відбувається за кошти військовослужбовців. Це трапляється досить часто. Бо автомобілі отримують пошкодження внаслідок обстрілів ворожої артилерії й дронів, через експлуатацію машин в екстремальних ситуаціях часто виходить з ладу ходова частина…
Наступна стаття наших витрат — допомога пораненим побратимам, які потребують дорогого лікування. На жаль, не завжди достатньою є державна допомога для покалічених війною.
Ще одна стаття витрат військовослужбовців — це придбання різноманітного інвентарю, необхідного для виконання бойових завдань. Йдеться про бензопили, сокири, лопати, ножівки, гайкові ключі, молотки й багато іншого. Це все часто ламається і втрачається.
Також «складовими» витрат військовослужбовців є придбання бронежилетів і плитоносок (старі «корсари» занадто важкі й незручні), бронеплит, запасних берців, військових рюкзаків, розкладачок для сну, карематів, наколінників, тактичних навушників і рукавиць, павербанків та багато чого іншого.
Великою допомогою від волонтерів є придбання дизельних і бензинових генераторів, зарядних станцій, потужних павербанків, антен та іншого. Але, знову ж, ремонт їх відбувається в основному за кошти військовослужбовців…