«Гельсінкі може прихистити у бомбосховищах близько 400 тисяч людей, це більше, ніж тут живе…»

Галина Сергеєва — колишня українська журналістка, уродженка Дніпра. Нині вона з родиною мешкає у Гельсінкі (Фінляндія). У подружжя шестеро дітей (троє - спільних). Старшій доньці від попереднього шлюбу, — 20 років, вона вчиться в університеті. Сину — 15, він навчається у школі. Двом хлопчикам-близнюкам — по 3,5 роки, ходять у садочок. Молодшому хлопчику Роберту — 5 місяців. У чоловіка від попереднього шлюбу теж є син, йому 16.

Нині пані Галина з наймолодшим сином у декреті, а до цього працювала у фінській державній телерадіокомпанії Yle — робила україномовні новини.

Про освіту у Фінляндії, будівництво бомбосховищ, кордон з росією, Галина Сергеєва розповіла в інтерв'ю для «ВЗ».

"Діти весь день проводять у лісі, це їхній ігровий майданчик"

— Дітей у садок у Фінляндії віддають з 9 місяців, — каже Галина Сергеєва. — Близнюки пішли, коли їм був 1 рік і 3 місяці. Декретні виплати доволі невисокі - «в районі» 250−300 євро. Вартість садочка — близько 300 євро на місяць (причому ціна на другу дитину і наступних дітей складає 20% від ціни за першу). Ми платимо за двох дітей «в районі» 400 євро. Якщо у когось низькі доходи, такі родини мають пільги, і платять за садок 60 євро. Безробітні — 30 євро.

— Чим фінські садочки відрізняються від українських?

— У Фінляндії, окрім звичайних садочків, є лісові дошкільні заклади. Діти весь день проводять у лісі, це їхній ігровий майданчик. Мета: наблизити дитину до природи. Не секрет, що найцікавіші іграшки — це палиці, каміння (усміхається. — Авт.). З квітня по листопад у дітей навіть денний сон у наметах. Вони лише їдять у групах. У таких дітей, як показує досвід, дуже сильний імунітет, низька захворюваність. Я не настільки прогресивна, щоб віддавати своїх дітей у лісовий садок (усміхається. — Авт.), але у нас кожна група раз на тиждень ходить у похід у ліс. Сьогодні я Павлу спакувала рюкзак. Поклала канапки з сиром та фрукти. Павло дуже любить ходити у похід. Для нього це свято!

— Знаю, що діти у Фінляндії гуляють у будь-яку погоду…

— Наш садочок розташований у лісовій зоні. Можна порахувати дні, коли вони не виходили на вулицю. Наприклад, взимку падав крижаний дощ, було дуже слизько, тоді дітей залишили у групах. Починаючи з листопада, у Фінляндії жахлива погода: холодна і мокра. Весна дуже холодна. Тут бузок розцвітає у перших тижнях червня. Якщо сидіти у групі, бо погана погода, то можна весь рік там просидіти… Тому діти гуляють завжди! Тут у будь-якому супермаркеті можна купити одяг для садочка: гумові штани з лямками, гумові чоботи, куртку, рукавиці, шапочку. Усі діти ходять у садок у такому одязі. Коштує такий одяг від 10 євро (фірмовий — дорожче). Одяг має світловідбиваючі елементи. У Фінляндії швидко темніє у зимову пору. Світловий день складає лише 4 години.

— А як виглядають заняття у садочку?

— Букви і цифри діти вчать уже у підготовчій групі. Це останній рік перед школою. Садочок у Фінляндії відвідувати не обов’язково, дитина може бути вдома з мамою до 6 років. Але цю підготовчу групу у садочку відвідувати обов’язково. Якщо дитина не буде туди ходити, то у батьків можуть бути проблеми з соціальною службою. Там діти вчаться півдня, до 13.00, а після цього вони як у звичайному садочку бавляться.

Наші близнюки б’ються, тому їх розвели по різних групах. У них різні вихователі. Я щотижня отримую розсилку від вихователів: чим діти будуть займатися у садочку протягом цього часу. Наприклад, вони вчаться допомагати іншим. Або вчаться контролювати своє тіло: стрибають по камінчиках, чи ходять по жердинці. Також вони малюють, складають пазли, ліплять з пластиліну. Вихователі фотографують і надсилають роботи батькам.

Виховательку турбує те, що Павло грається один, коли немає Григорія. Павло українською вже складає речення, а фінською говорить окремі слова. Тому не може знайти собі друга серед фінських дітей. Будемо обговорювати це питання з вихователькою, що можна зробити у цій ситуації.

— Ви у соцмережах часто описуєте те, як ваші близнюки б’ються. Попри це, вони дуже люблять одне одного…

— На Фейсбуці є група «Двійнята і близнята». Там українські батьки обговорюють усі проблеми дітей. Те що вони б’ються між собою — це швидше правило, ніж виняток, і тривати це може до 15 років. Близнюки б’ються через конкурентне середовище, бо весь час треба щось ділити. Якщо іграшка одна, то вона цінна. Вони за нею б’ються, ніхто не хоче уступати. А якщо таких іграшок дві, то вони не дуже цінуються, інтерес до них згасає… Зараз вони вже розуміють, коли роблять дуже боляче одне одному, це небезпечно. Тішуся, що є хоча б такий прогрес. Бо у пориві гніву вони іноді не контролюють свої дії…

«У театр поїхав Павло замість Григорія…»

— Розкажіть, як один близнюк замість іншого поїхав у театр разом з вихователькою…

— Мене завжди питають, чи ви їх плутаєте? Я кажу: «Ні, ми ніколи їх не плутали». Вони мають кожен своє місце у машині, в автокріслі. А тут вони самі помінялися місцями, були в однакових куртках. Чоловік схопив того, який мав бути Григорієм (усміхається. — Авт.), і поніс його у садочок. А той не встиг ніяк зреагувати. У театр поїхав Павло замість Григорія…

— Чим принципово відрізняється фінська школа від української?

— Усі вчителі у Фінляндії повинні мати освіту магістра. Тобто людина має бути відмінником. Вчителі мають гарну зарплату. Не супервисоку, але десь «в районі» 3500 євро. Це достойна зарплата у Фінляндії. Наприклад, прибиральниця отримує 1200 євро, а продавчиня у магазині 1500 — 2000 євро. Вчительська праця тут дуже цінується. І тому вчителем стати складно. Крім того, школи фінансуються по вищому класу. Як правило, їх фінансують муніципалітети, але є і державне фінансування. У школах є все! Якість навчання не відрізняється у маленькому містечку та у великому місті.

— Чи можуть діти користуватися планшетами на уроках?

— Планшети і телефони заборонені. Їх ніхто не забирає, але не можна ними користуватися, вчителька напише зауваження у батьківській програмі (Подібна програма для батьків є і в Україні, — НІТ. — Авт.). Але починаючи з 8 класу дітям дозволяють користуватися ноутбуками. Туди можна завантажити електронну версію підручників. У разі потреби ноутбуки видає школа (після завершення класу, ноутбук треба повернути). Утім підручники у Фінляндії — інтерактивні, дітям цікаво. У зошитах весь час треба щось писати, ставити галочки…

— Українські діти часто ходять на додаткові уроки до репетитора. Навіть у початковій школі. Чи є така практика у Фінляндії?

— У Фінляндії є підготовчі школи для тих, хто не зміг вступити до старшої школи (ліцею). Після 9 класу діти можуть йти вчитися в училище, або в гімназію, це старша школа, але туди треба вступати (тобто 10−11−12 класи). Усіх підряд туди не беруть. Треба мати дуже гарні оцінки. Коли дитина не тягне, має низькі оцінки, може ходити у підготовчу школу. Таких шкіл — мережа і вони безкоштовні. Протягом року там готують дітей до вступу у гімназію (навчання у таких підготовчих школах безкоштовне).

Репетиторів як таких немає. Вчителям це нецікаво. Окрім того, щоб надавати приватні освітні послуги, треба зареєструвати підприємство і платити податки. Податки у Фінляндії дуже високі (можуть складати 40% від зарплати). Якщо вчитель заробить 100 євро за урок, то 40 євро має сплатити податків. Тому вчителі не займаються репетиторством, це непрестижно.

— А буває так, що вчителі занижують оцінки?

— У фінських школах десятибальна система оцінювання. Звісно, є учні, які подобаються вчителю більше, інші — менше. Усі ми люди. Але є чіткі критерії для оцінювання. Я би не сказала, що моя донька і син стикалися з якимось упередженим ставленням.

— Який фах обрали ваші старші діти?

— Донька Ольга вчилася у художньому ліцеї. Але потім вирішила, що не хоче, щоб малювання було її професією, вона хоче залишити це як хобі. Тому пішла вчитися в університет на IT. У технічних науках вона гарно справляється, тому обрала цей фах. А сину Артему подобається суспільствознавство. Він хоче після школи вступати у ліцей, який спеціалізується на суспільствознавстві.

Престижна професія у Фінляндії - це лікар. Я знаю тільки одну дівчинку, яка вступила на лікарську спеціальність (вона з усіх чотирьох іспитів набрала 7 з 7 можливих балів). При вступі у медуніверситет треба здавати математику, біологію, англійську і фінську мову. Вступити туди дуже складно (іспити на кшталт нашого ЗНО). На рік на всю Фінляндію надається тільки 350 місць. Лікарняна профспілка регулює кількість місць, щоб не було дуже багато лікарів. Щоб у лікарів була гарна зарплата. До лікарів у Фінляндії потрапити складно, тут дуже велика черга.

Лікар має бути супер професіоналом та супер універсальною людиною. Тут дуже рідко направляють до вузьких спеціалістів. Пацієнта має подивитись спочатку лікар загального профілю. Він, як правило, знає відповіді на усі питання. Якщо вже вузькоспеціалізоване питання, тоді, можливо, направлять. Але це буває вкрай рідко. Людина може також заплатити і піти у приватну клініку до вузького спеціаліста.

Дуже багато дітей йдуть вчитися у політехнічні інститути. Досить популярні архітектура та журналістика.

«Фінляндія готувалася до війни з радянським союзом… І зараз готуються».

— Хочу запитати вас про бомбосховища. Чи будує Фінляндія укриття у школах?

— Бомбосховища почали ремонтувати. На це виділяють великі кошти. Гельсінкі може прихистити у своїх бомбосховищах близько 400 тисяч людей, навіть більше, ніж тут живе. Що цікаво, більшість басейнів, спортивних залів тут — під землею. Наші близнюки Павло і Григорій ходять на плавання у східному Гельсінкі, там є басейн, який знаходиться під землею. На випадок війни цей величезний спортивний комплекс стає бомбосховищем.

Весь центр Гельсінкі - це одне велике бомбосховище. Нині там розташовані торговельні центри та паркінги. Є тут цілі підземні вулиці… Але в цілому — це бомбосховище! Там можна жити тривалий час — з автономним електропостачанням, з вентиляцією. Ти розумієш, що це бомбосховище тільки тому, що там є величезні двері: одні, другі, треті. Вони масивні, з великими ручками-закрутками.
Фінляндія готувалася до війни з радянським союзом. І до ядерної війни також готувалася. Вони ніколи не припиняли цієї підготовки. І зараз готуються… Тут постійно проводять військові навчання. На східному кордоні будують підземні укріплення (військові бункери) кілометрами і кілометрами…

— Кордон з росією і надалі закритий?

— Кордон для росіян закрили торік. Після того як росія зробила гібридне втручання, почала направляти до Фінляндії мігрантів — з Сирії, Афганістану, Іраку… Їх пропускали без документів, навіть давали велосипеди для цього. Залишається лише один пункт в Європі, це Нарва (Естонія), там ще відкрито. Там вони можуть проїхати на машині. Літаком з Туреччини прилітають ті, хто має візи. А візи видають тільки тим росіянам, які мають родичів, громадян Фінляндії.

На жаль, триває ще вантажне сполучення. Фінляндія імпортує з росії багато сировини: уран, алюміній… Багато товарів під санкціями. Фіни призупинили імпорт трубопровідного газу з росії, але газ возять танкери (власного газу не вистачає). Часто журналісти звертають на це увагу. Це болісний момент.