Над Червінським знущається влада, судді і тюремні блощиці…

Колегія суддів Кіровоградського (чомусь не декомунізованого) районного суду не задовольнила прохань півсотні авторитетних громадян, які виявили готовність взяти на поруки звинуваченого у перевищенні службових повноважень полковника-розвідника Романа Червінського. І, за клопотанням прокурора Ярослава Гаврищука, залишила офіцера під вартою. Рішення суду переповнена зала, яка очікувала виправдального вироку, зустріла осудом.

За розвідника заступилася мати загиблого розвідника…

Разом із жителями м. Кропивницького підтримати легендарного полковника, якому на його переконання і думку громадськості, висунули політично мотивоване звинувачення, прийшли відомі політики, бойові побратими, волонтери, правозахисники із багатьох куточків України. Зал завмер, коли слово взяла Тетяна Гладка, мати двох військових (один з них загинув). Згорьована жінка зверталася до представників Феміди: «Маю особисті причини підтримувати Романа, тому що мій загиблий син теж був розвідником. Вважаю, що Роман має приносити користь державі, а не отут в СІЗО клопів годувати…».

На захист Червінського став і полковник у відставці Головного управління розвідки Міноборони Олександр Жолобецький, який планував і проводив спецоперацію «Авеню», відому як «вагнергейт». Він теж висловив бажання взяти побратима на поруки. Своє рішення мотивував так: «На завершальному етапі операції моїм керівником був Роман Григорович Червінський. У тому числі завдяки його оперативному хисту і таланту ми могли робити такі операції».

«Відбуваються витончені тортури!»

Враженнями від цього судового засідання із кореспондентом «Високого Замку» поділилася Роксоляна Хмара, журналістка, правозахисниця, член Комітету захисту політв‘язнів, вдова народного депутата у парламенті чотирьох скликань Степана Хмари:

Виступи людей на захист Романа Червінського були виразом їхнього одкровення. Через несправедливе ставлення до цього героя вони плакали прямо у залі. Просили суддів прислухатися до їхніх аргументів і віддати Романа на поруки. У залі були фронтові волонтери з нагородами за свою діяльність…

Я розповідала, що мій чоловік, який за життя ходив на всі судові засідання у справі Романа, ґрунтовно розібрався у ній, тому і став на його захист. Заповідав мені підтримувати цього українського офіцера-патріота.

Я згадувала суддям, що двічі на захист Романа Червінського виступав генерал Ганущак. Він свідчив, що операцію, у незаконному проведенні якої несправедливо звинувачують Романа Червінського, було погоджено з вищим керівництвом ЗСУ, що Роман нітрохи не перевищував своїх повноважень.

А позавчора у суді виступав полковник Семенюк, безпосередній керівник Червінського. Він характеризував Романа як високопрофесійного фахівця, який завжди виконує наказ, як порядну людину. Він теж говорив, що проведення спецопераціі було погоджено з найвищим керівництвом Збройних сил. Полковник Семенюк заявив, що жодного складу злочину у діях Червінського не бачить, що той із колегами виконували те, що всі вони вирішили командою — над проведенням спецоперації працювали представники СБУ, ГРУ, ЗСУ.

Я думала, що після всіх оцих свідчень треба бути зовсім оглухлим і осліплим до закону, до честі і справедливості, щоб належно не зреагувати на них. Але судді вчинили інакше… Це просто маріонетки, які виконують чужі вказівки! Дуже шкода, що ми, як говориться у Біблії, розкидали перли перед свиньми. Нас ніхто не чув!

У кінці судового засідання Роман Червінський розчулився. Він сказав: «Я щасливий від того, що почув такі слова підтримки…»

Думаю, ця наша солідарність із Романом Червінським триматиме його. Бо дуже важко перебувати у тих жахливих умовах, в яких утримують полковника. Роман показував нам сліди від укусів блощиць у камері - їх там повно…

Витончені тортури відбуваються над Романом Червінським! Після всього цього нехай наші правителі не дивуються, чому так в‘яло відбувається мобілізація! Рядові люди, які бачать, як знущаються в суді, у СІЗО над заслуженим полковником СБУ, кавалером багатьох державних нагород — якого знають у всьому світі, елітою силових структур, який нищив російських потвор «гіві» і «моторолу», який викрав причетного до збиття пасажирського літака «цемаха», — задумаються, чи варто їм іти до війська, ризикувати своїм життям і здоров‘ям. Як після отаких «процесів» люди будуть вірити у Перемогу? Який приклад суди і влада показують нашим громадянам ось таким знущанням над легендарним розвідником?!

Коли люди почули ухвалу суду, то були доведені до відчаю, вигукували «Ганьба!» Попри все, присутні заявили, що не відступляться, не піддадуться тиску, не полишать цю справу…

І ще про одне хочу сказати: я вражена жителями Кропивницького! Яке це відважне місто! Які молодці тамтешні волонтери! Не очікувала такого здвигу від нашої глибинки…