«Україна врятує світ?»

Свого часу популярний міжнародний журнал («Socialook International», 2007, № 2), який виходить у столиці Індії Нью-Делі мільйонним тиражем, опублікував редакційну статтю під назвою «Україна врятує світ?». У публікації йшлося про ініціативи України щодо глобальної екологічної безпеки — підготовки Екологічної Конституції Землі та створення органів регулювання і контролю за дотриманням її норм. До речі, станом на 2012 рік (Конференція ООН «Ріо+20») ідею Екологічної Конституції Землі вже проголошували в ООН три президенти України та два міністри — МЗС і Міндовкілля. Журнал наголошував, що запропонувати світовій спільноті такий унікальний документ спонукав Україну сумний досвід Чорнобильскої катастрофи.

Новим повчальним, сумним і болісним, історичним уроком для українського народу та народів інших держав стала неспровокована і нечувана за жорстокістю і цинізмом російська війна проти України, яка поставила під сумнів спроможність людського розуму забезпечити мир і сталий розвиток цивілізації, загалом — нашу спроможність зберегти життя на Землі. Агресія з новою силою висвітлила дві реальні загрози знищення життя на Землі.

Перша — війни, які занадто часто спалахають у різних куточках планети і ведуться засобами надпотужної, щораз досконалішої зброї. Друга — неперервна антиекологічна виробнича діяльність, яка здійснюється на всій території та акваторії Земної кулі і навколоземному просторі надпотужними, щораз досконалішими засобами праці. Таку діяльність називають «війною» людини з природою.

Проти цих реальних загроз життю всіх нас, без винятку, громадян планети, мусить постати переконливо обгрунтована і загально визнана доктрина бінарної безпеки і миру під гаслом «війнам — війна!».

Завдання неймовірно складне. Але вирішувати його мусимо. Згуртованими інтелектуальними силами. Без лукавства і брехні, пам’ятаючи мудре Шевченкове: «Не дуріте самі себе…».

Двоєдина магістраль у майбутнє

Еколого-пацифістська ідеологія бінарної безпеки і миру змінить ментальність і спосіб мислення та господарювання. Вона має стати ідеологією всіх ідеологій, в тому числі комуністичної; релігією всіх релігій і атеїстів; нелукавою реальною політикою всіх держав; категоричним імперативом нового способу виробництва і споживання; нормою поведінки усіх громадян. Очевидними стають геноцид та екоцид, як найжахливіші наслідки цієї неспровокованої варварської війни 21-го століття, яка ведеться проти мирної держави — однієї із засновників і члена ООН з нахабним порушенням Статуту ООН, міжнародного права, законів і звичаїв війни. Війна ставить під сумнів спроможність людського розуму забезпечити мир і сталий розвиток цивілізації, а також нашу спроможність зберегти життя на Землі за наявності в агресора ядерної зброї.

Чорнобильська трагедія і кривава російська війна на території України найпереконливіше довели, що основними реальними загрозами знищення життя на Землі є антиекологічний спосіб господарювання надпотужними засобами праці та безглузді війни надпотужною зброєю. На цих двох загрозах слід зосередити увагу всіх інтелектуальних сил людства для обгрунтування прийнятної для всіх країн і народів стратегічної доктрини бінарної безпеки і миру. Об'єднавши в новій загальновизнаній стратегічній доктрині проблеми екологічної та воєнної безпеки, світова спільнота піде відмінним від нинішнього, більш ефективним шляхом вирішення спільного для всіх, неймовірно складного завдання охорони природного життєвого середовища та збереження самого життя на планеті. Отже, надійну систему колективної безпеки необхідно будувати на принципово нових засадах, сконцентрувавши особливу увагу на єдності двох ключових загроз реального знищення життя на Землі.

Сутність доктрини бінарної безпеки «війнам — війна»

Новий, післявоєнний зовнішньополітичний курс України у контексті глобальних викликів сьогодення повинен базуватися на доктрині бінарної системи уникнення воєнної та екологічної загроз знищенню життя на Землі.

Кваліфіковано підготовлена українська доктрина інтегрованої бінарної безпеки, як продовження і розвиток української «формули миру» та визнання такої доктрини світовою спільнотою, можуть суттєво змінити на краще нинішню нестабільну глобальну ситуацію, сприяти відновленню зруйнованої системи світової та регіональної безпеки і принципів міжнародного права.

Проаналізувавши під новим кутом зору великий масив наукової літератури, а також міжнародні документи з проблеми охорони довкілля і сталого розвитку, ухвалені упродовж останніх 50 років (від конференції ООН у Стокгольмі 1972 року та «Ріо +20» у 2012 році до саміту з кліматичних змін, що відбувся в Дубаї 2023 року), а також, вивчивши українську «формулу миру», ми дійшли висновку про необхідність обгрунтування концептуальних засад майбутньої стратегічної доктрини інтегрованої екологічної та воєнної безпеки, спрямованої на збереження життя на Землі, гарантій миру і сталого розвитку цивілізації.

Треба пробудити колективний розум, який об'єктивно оцінить витоки, причини і наслідки російської агресії. Треба зрозуміти, що міжнародне право недосконале і неефективне, як і нинішні організації, які відповідають за міжнародну безпеку. Російська війна проти України показала, що без ліквідації ядерної зброї завжди знайдуться лідери з імперськими амбіціями. В силу мають вступити не лише міжнародні договори з тих чи інших питань, але й колективний розум та колективна відповідальність.

З точки зору стратегічного баченння проблеми збереження життя на Землі, його комфортності і сталого розвитку, треба йти іншим шляхом, а саме: будувати нову систему глобальної і національної безпеки на основі ідеології всезагального Руху за ліквідацію ядерної зброї та інших засобів масового знищення людей і природи, за двоєдину бінарну безпеку людини і природи.

«Формула миру» є основою для подальшої роботи над новою безпековою доктриною, включаючи подальше просуванння ідеї Екологічної Конституції Землі.

Чому українська «формула миру» має трансформуватися у загальновизнану доктрину боротьби за демократію, виживання та сталий розвиток цивілізації? Така доктрина має містити основні положення, які важливі для якнайшвидшого закінчення війни і побудови нової системи захисту життя на планеті.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш називає діяльність надпотужними засобами праці «війною людини з природою» та постійно закликає припинити її, змінивши екологічно небезпечний спосіб господарювання на безпечний.

Місія постчорнобильської України полягає у мотивації всезагального масового Руху за збереження життя на Землі шляхом конструктивної боротьби, без лукавства і фальші, проти двох видів воєн, які ведуться засобами зброї і засобами праці.

Українська доктрина, крім іншого, стане меседжем для тієї частини російської еліти, яка ще не втратила розум і совість, а також відповідальність за долю людства і розуміння двох загроз знищенню життя на Землі.

Пропоную дипломатам правильно формулювати проблему нової безпекової доктрини, яка може започаткувати міжнародну програму ліквідації ядерної зброї. Тут Україна може стати лідером у формуванні повоєнної системи безпеки. Договорів «про заборону» ядерної зброї уже достатньо. Скільки б їх не було, а Росія і сьогодні в Україні стріляє в мирних людей і цивільну інфраструктуру із забороненої зброї. І їй за це нічого не буде, бо вона володіє ядерною зброю. Тому її бояться і НАТО, і Америка, і всі інші. Отже, «заборона» не дає результату.

У відповідь на російський ракетний терор в Україні та ядерний шантаж планети треба створювати у всіх країнах світу національні осередки Міжнародної кампанії за ліквідацію ядерної зброї (ICAN). Україна наглядно показала, що ядерну зброю можна ліквідувати, якщо позбутися зайвих амбіцій. Згідно з Будапештським меморандумом 1994 р. Україна відмовилася від третього в світі за потужністю арсеналу ядерної зброї.

Історичні аналоги доктрини

Доктрина має позбавити Росію та інші ядерні держави можливості залякувати світ. Україна, в рамках доктрини ДББМ мала б стати ініціатором програми ліквідації ядерної зброї.

Існуючі міжнародні договори про заборону ядерної та іншої зброї масового знищення людей і природи не спрацьовують. Вони не ефективні, як і вся система міжнародного права і міжнародної безпеки. Отже, їх треба докорінно реформувати. А зараз, насамперед, 183 без’ядерні країни — члени ООН мусять домогтися прийняття Програми обов’язкової (jus cogens) ліквідації ядерної зброї у всьому світі. Нагадаємо, що Україна вже започаткувала таку Програму у 1995 році, передавши останні ракети і стратегічне озброєння Росії. Сьогодні вони повертаються і влучають у цивільні об'єкти України. Тож наголосимо, що один із найважливіших уроків віроломної хижацької російської війни полягає у необхідності невідкладної ліквідації ядерної зброї. Адже саме наявність ядерної зброї дозволяє Росії ігнорувати міжнародне право і по-варварськи поводитись у стосунках із сусідом — незалежною Україною, погрожуючи не лише нам, а й усім державам, які намагаються захистити Україну. Путін, подібно до Гітлера, цинічно промовляє про «гуманітарний» характер своєї «військової спецоперації», знищуючи при цьому усе живе — людей, природу, виробничі об'єкти і інфраструктуру на всій території України. Його кроки один до одного збігаються з кроками Гітлера у Другій світовій війні: 1) аншлюс Австрії - анексія Криму; 2) «визволення» гітлерівцями німецькомовного населення Чеських Судет — окупація Донбасу з метою «визволення» російськомовного населення; 3) напад на СРСР — повномасштабна війна проти України; 4) на фініші життєвого шляху, перед ганебною поразкою — розстріли своїх генералів.

Майбутня українська доктрина була б «антиатомною». Справжній мир настане лише після того, як всі ми разом, світова спільнота змусимо ліквідувати ядерну зброю у всіх десяти країнах, які сьогодні нею володіють.

Науковцям, дипломатам, військовим експертам, усім, хто спроможний внести свій посильний інтелектуальний внесок у будівництво міцної надійної безпекової споруди, треба сідати за робочі столи і творити кваліфіковане наукове підгрунтя майбутньої системи міжнародної безпеки. Системи, яка докорінно мусить відрізнятися від існуючої (а точніше — від уже не існуючої, зруйнованої злочинною російською війною) системи безпеки. Потрібна така система безпеки, яка виключає можливість голосування у Раді Безпеки ООН країні, яка є стороною конфлікту і виключає можливість дикунських воєн, з порушенням Статуту ООН та всіх норм міжнародного права.

Генеральна Асамблея ООН прийняла 10 травня 2018 року резолюцію A/RES/72/277 «До укладення Всесвітнього пакту про захист навколишнього середовища». Резолюція опирається на всі попередні документи ООН, які стосуються довкілля і розвитку — від Стокгольму 72 до Конференції ООН зі сталого розвитку «Майбутнє, якого ми хочемо» («Ріо+20», 2012 рік). На жаль, Резолюція і досі не виконується, як і всі інші документи з цієї проблеми. Це свідчить про те, що світове співтовариство повинно повернутися до серйозного розгляду ідеї Екологічної Конституції Землі, яку проголошували в ООН уже три президенти України та два міністри і яку за сутністю неодноразово підтримали на різних форумах і в різних варіантах Німеччина, Франція, США, Бразилія, Південна Африка, Сінгапур та деякі інші країни, а Китай започаткував амбітну програму побудови екологічної цивілізації.

Доктрина Монро (1823) «Америка для американців» була спрямована на боротьбу за незалежність, демократію і свободу. Конкретно — проти європейського колоніалізму.

Доктрина Трумена визначала суперництво між США і СРСР як «конфлікт між демократією і тоталітаризмом», боротьба проти тоталітарних режимів соціалістичних країн. Метою доктрини була політика «стримування» СРСР та знищення комуністичного режиму. В цей час, як відомо, діяла доктрина СРСР про «експорт революції» та встановлення радянської влади у всьому світі. Щоправда, на початку 60-х років 20-ст доктрина «експорту революції» була замінена доктриною «мирного співіснування» соціалістичних і капіталістичних країн.

Доктрина Трумена відіграла свою історичну роль. На зміну доктрині Трумена має прийти нова цільова доктрина збереження життя на Землі. Вона не може бути доктриною тільки президента США або тільки президента України. Історична доля розпорядилася так, що нова світова доктрина може стати українсько-американською доктриною. Її обовязково повинні підтримати, і, без сумніву, підтримають Німеччина, Франція, Великобританія, Бразилія, Китай та інші.

Думаючи про поствоєнне майбутнє України та майбутнє світу, приходимо до висновку, що зараз потрібна принципово інша доктрина, а саме доктрина миру і безпеки. Над нею треба грунтовно попрацювати фахівцям різних галузей знань, як вітчизняних, так і зарубіжних. Частину такої роботи маємо можливість виконати в рамках Міжнародного інституту-асоціації регіональних екологічних проблем. А саме: ту частину, яка стосується припинення «війни з природою», тобто зміни способу виробництва з антиекологічного на екологічно безпечний.

Процедура підготовки, прийняття і популяризації доктрини

Як і доктрини Монро і Трумена, які спочатку були розглянуті у сенаті США, доктрину бінарної безпеки і миру, перед її проголошеням, спочатку слід розглянути у Верховній Раді України, для чого необхідно, по-перше, створити робочу групу висококваліфікованих фахівців для опрацювання тексту доктрини бінарної безпеки. По-друге, провести парламентські слухання з цієї теми. По-третє, розглянути концепцію доктрини в Раді національної безпеки і оборони України. По-четверте, розглянути доктрину на сесії Верховної Ради України.

Метою доктрини Трумена було стримування експансії комуністичної ідеології з СРСР та Китаю. США та СРСР втягнулися у гонку ядерних озброєнь. Сформувалися два військові блоки: НАТО і Організація Варшавського договору.

План Маршалла зародився у рамках доктрини Трумена. Сьогодні дуже важливо, щоб план Маршалла для України мав серйозну екологічну складову. Відбудова економіки України не може здійснюватися та застарілій технологічній базі. Всі проєкти щодо відновлення зруйнованої економіки мусять базуватися на критерії еколого-економічної ефективності, тобто з урахуванням ймовірних екологічних втрат виробництва.

Майбутнє. Яким воно буде після злочинної російської війни проти України? Стане повчальним уроком для усього людства?

Якою буде якість життя після російської війни в Україні порівняно з довоєнним періодом? І якою буде якість життя у бідних країнах? Там, де люди голодують, не мають якісної питної води і дихають забрудненим повітрям. Про це треба думати вже сьогодні. І шукати альтернативу порадам тих експертів, які пропонують Україні мілітаризувати економіку, перейти на рейки воєнної економіки і виробляти якомога більше зброї.

Такі поради не можуть бути прийнятними. Вони несумісні зі здоровим глуздом. Нарощування озброєнь не вирішує проблеми безпеки. Виходячи з нинішньої ситуації, що склалася внаслідок російської агресії проти України, зміцнення обороноздатності держави в умовах загрози її суверенітету й незалежності є дійсно політичним пріоритетом.

Але що далі? Яким буде світ після цієї кривавої війни? Нікуди ж не поділися проблеми глобальних кліматичних змін, подолання пандемії коронавірусу та інших важких захворювань, екологічних катаклізмів, бідності та голоду тощо.

Україна врятує світ

Доктрина бінарної безпеки «Війнам — війна», ініційована Україною на підставі власного гіркого історичного досвіду (голодомор, голокост, Чорнобильська трагедія і нинішня варварська російська війна) покликана дати відповідь на питання, яким чином вирішити проблеми уникнення екологічних та воєнних загроз знищення життя на Землі.

Наприклад, президент Франції Жак Ширак на конференції з глобального екологічного управління «Громадяни Землі» у Парижі 2 лютого 2007р. заявив: «Наші міжнародні політичні структури непридатні для вирішення ключової проблеми 21 століття, а саме проблеми довкілля. «Наш розум мусить бути присвячений захисту планети». Планета не зможе довго витримувати нашу модель розвитку. Вона потребує радикальної трансформації наших структур виробництва і споживання. Найбільш екологічно здорові економіки будуть найбільш потужними. Ми мусимо побудувати світове екологічне управління. ЮНЕП є видатною програмою, і я хочу віддати їй належне. Але вона не має достатньо повноважень. Ми мусимо трансформувати її в повноцінну організацію. Цю думку продовжив інший президент Франції Ніколя Саркозі, який у 2012 р. на конференції «Ріо+20» у присутності автора цих рядків до пізньої ночі доводив учасникам конференції необхідність створення Всесвітньої екологічної організації.

Після Чорнобильської катастрофи цю ідею обгрунтував відомий український вчений і дипломат Володимир Василенко. В. Василенко, який запропонував розпочати роботу над проєктом міжнародно-правового документа, в якому слід закріпити «обов'язкові принципи і норми поведінки держав та основні напрями міжнародної співпраці в екологічній царині». У 1988 р. він підготував «Основні положення концепції Всесвітнього договору про охорону природи Землі».

У 1992 році на науковій конференції в університеті Гофстра у Нью-Йорку автор цих рядків та проф. Михайло Костицький запропонованли створення Світової екологічної організації та інших органів міжнародного екологічного співробітництва, основним правовим документом для яких мала б стати Екологічна Конституція Землі - документ обов’язкової юридичної сили (jus cogens). Через п’ять років (1997) цю ініціативу проголосили на спеціальній сесії ГА ООН канцлер ФРН Гермут Коль і президент України Леонід Кучма. У 2000 році Леонід Кучма повернувся до цієї ж ідеї у Зверненні з нагоди закриття Чорнобильської атомної електростанції - події, яка має історичне «значення для людства, для кожного, хто живе і буде жити на нашій Землі».

Згодом (2008) про підготовку зобов’язуючого документа — «Екологічної Конституції Землі та створення під егідою ООН єдиної структури екологічного захисту з належними повноваженнями і механізмами роботи». Вдруге закликав світ від імені України Віктор Ющенко «почути цю вимогу і розпочати нехай складну, але вкрай необхідну, мудру і ретельну підготовку сучасних правил життя людини на Землі - документа спільних норм і обов‘язків, який би став Екологічною Конституцією Землі» (22 вересня 2009 року, зустріч високого рівня з питань зміни клімату).

Українська «Формула миру» і майбутня доктрина двоєдиної екологічної і воєнної безпеки

Концептуальні засади доктрини бінарно-екологічної та воєнної безпеки повинні стати предметом наукових дискусій в експертному середовищі.

Український народ прозріває і стає нарешті справжньою політичною нацією, як свого часу це зробив народ американських колоній. Як свого часу став американський народ, звільнившись від колоній.

Мене, як далекого від професійної політики автора, можуть критикувати фахвіці. І добре, якщо така критика буде конструктивною. Вона дозволить виправити можливі неточності і заповнити прогалини у запропонованому тут абрисі концепції бінарної безпеки (воєнної та екологічної) і надійного (гарантованого) миру на Землі.

Не спровокована злочинна російська війна проти України, яка вже має ознаки Світової, ще не завершилася. Ще не покарані злочинці. Але найжахливіші наслідки цієї кривавої війни 21 століття вже очевидні - геноцид народу та екоцид природи.

Результати хибного шляху, яким іде людство за останні 100 років своєї історії, сконцентровано у наслідках ще не завершеної нинішньої російської війни.

Вже давно ведуться розмови про радикальне реформування ООН та її інституцій, зокрема, Ради Безпеки.

Метою створеної у 1945 р. ООН було — «недопущення нових воєн». Сьогодні ця мета, згідно з доктриною бінарної безпеки, має формулюватися: «недопущення двох видів воєн, що здійснюються знаряддями зброї та знаряддями праці».

Епілог

Чи врятує Україна світ?

Осмілимось зняти знак «?» із назви статті і стверджувати: «так, врятує». Якщо Бог поверне розум Homo Sapiens. І якщо інтелектуальні сили людства будуть невідкладно працювати над доктриною інтегрованої екологічної та воєнної безпеки і її імплементацією.

А якщо — ні?

Тоді будемо вдосконалювати зброю і нарощувати обсяги її виробництва. І гордо будемо тішитися, хто кого і скільки вб'є.

А в додаток, для посилення синергетичного ефекту самознищення життя, будемо вдосконалювати засоби праці і неперервно вести масштабну антиекологічну діяльність, тобто «війну» людини з природою.

«Дні і ночі, дні і ночі бій з Дніпром веде робочий», так колись писав радянський поет Самуїл Маршак. І ніби у відповідь йому Тарас Шевченко: «Схаменіться, недолюди, бо лихо вам буде». До речі, останньою в каскаді гідроелектростанцій на Дніпрі була Каховська ГЕС. Якої вже нема, завдяки російським «гуманістам».

Але такий сценарій цивілізаційного розвитку вже не може бути довгим. Або ми змінимо спосіб виробництва і споживання та припинимо обидва види воєн — засобами зброї і засобами праці, або життя на Землі не буде.

Як свого часу доктрина Джеймса Монро спрацювала проти колоніалізму, а доктрина Гаррі Трумена проти комунізму, так після втілення «Формули миру» може спрацювати українська стратегічна доктрина проти мілітаризму під гаслом «Війнам — війна».

Доктрина «Війнам — війна» закладе потужне ідеологічне і морально-етичне підгрунтя для масового міжнародного руху за створення надійної глобальної системи безпеки і миру на Землі. Вона створить умови, за яких ніколи не зможе процвітати мілітаризм, тоталітаризм і безкарний тероризм, забезпечить гуманізм, демократію і справедливість. На фоні нинішнього нарощування виробництва зброї та її модернізації мирна українська стратегічна доктрина може змінити світ і захистити життя на Землі від його знищення двома видами воєн — знаряддями зброї та засобами праці.

Геноцид та екоцид. Принаймні ці два найжахливіші уроки ще незавершеної злочинної російської війни проти України вимагають глибокого осмислення й невідкладного опрацювання концепції інтегрованої в єдину систему майбутньої бінарної (воєнної та екологічної) безпеки.

Юрій Туниця. 30.04.24