«Через такі реформи МОЗ, в Україні виникне нестача лікарів вузьких спеціальностей»

Міністерство охорони здоров’я винесло на обговорення громадськості проєкт рішення щодо розподілу на інтернатуру (триватиме обговорення до 11 квітня). Студенти медичних закладів б’ють на сполох: у них забирають можливість вільно обирати спеціалізацію. Є ризик, що від таких реформ МОЗу, уже в найближчі роки, в Україні катастрофічно бракуватиме лікарів вузьких спеціальностей.
Журналістка «ВЗ» поспілкувалась зі студенткою Львівського медичного університету, громадською активісткою Христиною. Вона працює медичною сестрою в одній з львівських лікарень.

— Ми до університету претензій не маємо, — каже Христина. — Міністерство охорони здоров’я два місяці тому виставило на громадське обговорення проєкт наказу стосовно розподілу на інтернатуру. 90% студентів по всій Україні не згідні з цим рішенням МОЗ. Вони прописали, що студенти, які навчаються на державній формі навчання винні державі, і вони мають йти на ті спеціальності, які рекомендує МОЗ. На їхню думку, найбільш затребувані спеціальності на сьогодні: сімейна медицина, медицина невідкладних станів та анестезіологія. Щодо сімейної медицини, то за даними Національної служби здоров’я України, в Україні близько 25 тисяч сімейних лікарів. І сімейні лікарі не можуть набрати достатню кількість декларацій, щоб отримувати гідну зарплату. Адже багато людей у зв’язку з війною виїхало за кордон…

Так виглядає, що МОЗу потрібно покрити нестачу кадрів в медицині. Тому і пропонують нам вибір ці три спеціалізації: сімейна медицина, невідкладні стани та анестезіологія. А більш вузькі спеціальності, наприклад, як дерматовенерологія, офтальмологія, отоларингологія, хірургія, дитяча хірургія, — цього вибору буде значно менше. Тобто у студентів буде менше можливостей потрапити на вузькі спеціальності у зв’язку з цим розподілом. Таких спеціальностей є обмежена кількість, а студентів є багато.

Раніше як було? Якщо студенти відмовлялися від бюджетного місця проходження інтернатури, вони могли піти на контрактну інтернатуру і платити лікарні власні кошти за навчання. Цього року у МОЗ вирішили, якщо студент, який навчався за державний кошт, відмовляється від проходження інтернатури, яку йому рекомендує держава, він мусить чекати рік. І наступного року вже брати участь у розподілі. Тобто він може і декілька років відмовлятися від цього місця, якщо воно йому не підходить.

Наприклад, я хочу обрати хірургію, а такої можливості немає, то я обираю з того, що пропонує МОЗ. Якщо не обираю одразу, то можу це зробити через рік. Студенти проти цього.

Єдине, що ми вимагаємо від МОЗ, щоб вони дали нам можливість відмовитися від цього державного розподілу і якщо хтось хоче стати, наприклад, офтальмологом, дерматовенерологом, щоб він пішов і сам обрав лікарню, у якій проходив би інтернатуру. Заплатив цій лікарні кошти за навчання. Така процедура була, але зараз її хочуть скасувати… Наступного року вони також хочуть скасувати цю процедуру для контрактної форми навчання.

— Я так зрозуміла, що держава хоче регулювати кількість лікарів…

— Так. Але тут є ризик, що більшість студентів виїдуть за кордон, там перечекають рік і будуть надалі вчитися за кордоном. Будуть мати гідну зарплатню тощо.

Якщо МОЗ дає нам місця в інших областях, наприклад, у Херсонській, Донецькій, Сумській, дайте нам, будь ласка, гідну заробітну плату, щоб ми могли собі забезпечити, як мінімум, житло і харчування. Тому що не всі батьки мають змогу утримувати своїх дітей, а дехто, з тих, хто навчається на інтернатурі, має власну сім'ю.

— Є ризик, що студенти взагалі передумають за цей рік і залишать медицину?

— Є такий ризик… Є чимало студентів, які хотіли б змінити медичний фах на IT, чи на будь-який інший. За декілька місяців пройдуть курси і будуть спокійно працювати.

— Якою є офіційна позиція МОЗ щодо цього питання?

— У нас були зустрічі у київському, тернопільському, франківському і у львівському університетах з першим заступником міністра охорони здоров’я. Вони це коментують, але виглядає це так, наче у них є завчені фрази, яких вони дотримуються. Студенти ставили питання, нам не дали на них відповідей.

— Який їхній основний аргумент?

— Те, що в медицині — нестача кадрів. Вони сказали, що у нас є вільний вибір, тому що ми вам даємо з чого обирати. Але це не є вільний вибір, тому що вони нам дають конкретний перелік спеціалізацій і з цього переліку ми маємо обирати згідно з нашим рейтингом… Тому ми і хочемо добитися, щоб студенти, які навчалися на державній формі навчання могли йти на контракту інтернатуру. І щоб зарплату інтернів (які, по суті, є асистентами лікаря) хоча б трішки підвищили. У нас інтерни (незалежно яка це лікарня) мають мінімальну зарплату, — 5600 грн. За ці кошти орендувати житло і прохарчуватися, чесно кажучи, нереально. Було б добре, якби прописали, що інтерн буде мати зарплату від 70% зарплати лікаря. Я працюю у Першому територіальному медичному об'єднанні, у нас санітарка має вищу зарплату, ніж лікар-інтерн (санітарка отримує близько 8 тисяч грн. — Авт.) Буває так, що лікар-інтерн і три дні не виходить з лікарні…

Через такі реформи МОЗ, в Україні виникне нестача лікарів вузьких спеціальностей. Одні вийдуть на пенсію, інші — виїдуть за кордон, де значно вища заробітна плата. А ще буде повна деградація лікарів. Тому що я, наприклад, не маю бажання йти на сімейну медицину. Але мене змусять пройти інтернатуру по сімейній медицині. Я її пройду, отримаю диплом спеціаліста. Пропрацюю за контрактом три роки (оскільки я буду підписувати цей контракт), а після цього я просто піду з медицини. І буду займатися чимось іншим. Бо так виглядає, що нас змушують до цього добровільно-примусово… Хто захоче у таких умовах працювати ще й за мінімальну зарплату.