«Патріот, педагог, любитель футболу і черешні…»
Полеглого воїна-історика Тараса Березюка побратими увічнять у великому настінному панно
Батальний мурал площею 125 кв. метрів із зображенням безстрашного воїна-життєлюба — кавалера ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, колишнього командира взводу 24-ї Окремої механізованої бригади імені Короля Данила, артилериста (а у цивільному житті - викладача історії) Тараса Березюка у День Незалежності з’явиться у Сихівському районі Львова. Настінне панно розмістять неподалік будинку на вул. Трильовського, де мешкав, і навпроти школи, де навчався захисник України. У такий спосіб вшанувати пам’ять полеглого героя вирішили його побратими, друзі. Торік, саме у День Незалежності, Тарас зі своїми бійцями загинув внаслідок атаки ворожої крилатої ракети на Дніпропетровщині…
Про українського героя розповіли в Японії
Фон цього зворушливого муралу — пшеничний лан, танк серед нього, небо у заграві - майстерно наклав художник-дизайнер. А основою цієї роботи стане оригінальне, динамічне фото привітного, усміхненого Тараса із військовим наплічником, яке зробив у Львові японський фотограф Ендо Хірокі.
Історію цього знімка кореспонденту «Високого Замку» розповів журналіст Юрій Мельник:
— У другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, я допомагав японським журналістам, які висвітлювали мобілізацію в Україні - фіксували, як наші хлопці ідуть у військкомати, як прощаються зі своїми сім'ями… І ось серед добровольців з’являється Тарас — статурний, міцний. Японці беруть у нього інтерв'ю. Розповідає їм про свій останній вечір у колі сім'ї, прощання з дівчиною, про те, що саме йому казали на дорогу батьки, брат. Виклав іноземцям своє бачення війни. Світлину, про яку йдеться, Ендо Хірокі зробив в останній момент, коли Тарас, махнувши рукою, попрощався з нами і пішов до військкомату…
Репортажний матеріал про український спротив і одного з його учасників Тараса Березюка надрукувало провідне японське видання 朝日新聞 («Асахі Сімбун»), що у перекладі означає «Ранкове сонце». Газета виходить із 1879 року, має два, ранковий і вечірній, випуски. Ранковий тираж сягає понад вісім мільйонів примірників! Думається, ця та інші публікації репортерів «Асахі Сімбун» допомогли японцям краще зрозуміти, з яким підлим ворогом має справу Україна, і які саме несамовиті люди стали до боротьби з агресором.
Біля муралу цвістиме сакура…
Тарас Березюк закінчив історичний факультет Національного університету ім. І. Франка, Національний університет оборони України імені І. Черняховського. Викладав історію і соціологію у Львівському фаховому коледжі харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій. Товаришка педагога Мар’яна Гунчак згадувала: лекції Тараса його студенти слухали із відкритими ротами, в аудиторії можна було почути політ мухи…
Тарас Брав участь у Майдані, АТО. Одна з його багатьох чеснот — справедливість. Запоєм читав книги, витрачав на них всі зайві гроші, любив співати. А ще його знали як лідера фанатського руху, активно підтримував улюблений футбольний клуб «Карпати», збірну України. Був душею компаній. Один із друзів Тараса, колишній наладчик на автобусному заводі Михайло Дячишин, розповідав нам про свого товариша: «Де тільки з’являвся „Сихівський“ (так кликали його, бо жив у львівському мікрорайоні Сихів, який дуже любив) — здавалося, засвічувалося сонце. Всім ставало тепло на душі від його появи, всі налаштовувалися на веселий лад…».
А ось спогади Тарасового побратима Дмитра Сколоздри, теж — історика-викладача, теж — нині артилериста: «Тарас був прекрасним педагогом і прекрасним воїном! У цивільному житті під час наших вільних розмов мріяли з ним про побудову нової, кращої України, де не буде корупції, хабарництва, де кожна людина почуватиметься захищеною законом. Тарас був щирим, правдивим. Важко усвідомлювати, що його вже нема.
Згадую Тараса у перший день великої війни, 24 лютого. Уже були перші „прильоти“ ворожих ракет на Львівщину. Наші студенти налякані тривожними новинами. А Тарас — зібраний, сконцентрований, намагається дітей заспокоїти. Каже: не ставайте біля вікон, щоб вас, не дай боже, не зачепило…»
До слова, чимало снарядів, випущених Дмитром по ворогу, були «іменними», з написом «За Тараса Березюка». У бій Дмитро Сколоздра ходить у футболці із портретом свого найкращого друга…
Про створення муралу у пам’ять про Тараса Березюка оголосив ще один його товариш — Максим Сослюк. Про полеглого героя сказав так: «Людина-позитив, завжди усміхнений, щирий та добрий… Патріот і націоналіст з великої букви, шанувальник черешні, футбольний фанат, а головне — наш справжній друг. Захищаючи Україну він віддав своє життя за нас з вами…».
На виготовлення муралу потрібно назбирати 150 тисяч гривень. Максим оприлюднив реквізити, за якими можна зробити донати:
- Посилання на банку.
- Номер картки банку: 5375 4112 0604 9103
- PayPal — [email protected]
На муралі, який створять упродовж найближчих двох місяців, буде вказано і автора світлини — японського фотографа Ендо Хірокі. Як розповів кореспонденту «Високого Замку» Юрій Мельник, Хірокі повністю підтримує проєкт муралу та готовий долучитися до збору коштів на нього. А за словами Максима Сослюка, неподалік цього муралу посадять сакуру — на знак вдячності японським журналістам, які країні Висхідного Сонця розповіли про героя України Тараса Березюка.
