І на війні творить писанки

«Коли молодші побратими поїхали на завдання, мені лег­ше чекати їхнього повернен­ня, займаючись творчістю», — каже талановитий чоловік. І продовжує:

«У наших українських пи­санках ніколи не зустрічалося символіки, яка бажала б комусь лиха. Єдиний знак, пов’язаний зі зброєю, це — „наконечники стріл“. Не знаю, то було про­хання до вищих сил про вдале полювання чи про перемогу над ворогом. Я зобразив те, чого так щиро всі бажаємо»…

Писанку з таким орнамен­том митець знайшов у книжці Одарки Онищук «Символіка української писанки» і створив уже кілька десятків подібних — для побратимів, продажу з аукціонів на потреби ЗСУ.

Пан Олег зацікавився цією справою ще в дитинстві. Пер­шими вчителями стали бабуся та мама — відома місцева май­стриня Марія Ступарик-Кіра­щук. У його становленні важли­ву роль відіграли Коломийська художня школа й художній фа­культет Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Проте профе­сійна освіта не могла дати тих знань, що потрібні для створен­ня народної писанки. Тож герой нашої розповіді побував не в одному селі, де від старень­ких майстринь зібрав найкращі зразки візерунків. На творчості креативного горянина позна­чився і вплив самобутніх творів Марії Приймаченко.

Кожна писанка Олега Кіра­щука передає неповторне ба­чення традиційних гуцульських і покутських символів-оберегів, трипільських мотивів, вміло ін­терпретованих у складних ав­торських композиціях. До речі, він розмалював велику писан­ку, що була визнана найкра­щою під час Параду вишиванок у Києві, присвяченому Дню Не­залежності України (2012 рік).

Вироби коломиянина пред­ставляли на багатьох ви­ставках як в Україні, так і за кордоном. Чимало з них збе­рігаються в колекціях музеїв та приватних збірках колекціонерів із Канади, США, Вели­кобританії, Австралії, Японії, Люксембургу. Філігранні орна­менти та вишукану колорис­тику витворів Олега Кіращука навіть використав відомий дім моди «Gucci» в одній зі своїх колекцій. Гідне місце посіли ці роботи і в постійній експозиції Музею писанкового розпису.

Чоловік відтворює різно­манітні орнаменти, придумує нові. Щоб створити ідеальну писанку, «розмальовує» в се­редньому 50−100 штук. Тоб­то кожного разу намагається щось покращити, допоки не вийде бездоганно. За 30 років праці він створив близько 20 тисяч писанок.

Події Майдану, а згодом пе­ребування в зоні АТО змусили митця на певний час відійти від творчості. З перших днів Революції Гідності він був у Києві, бачив побиття студен­тів, що стало поштовхом до написання тематичної писан­ки. Упродовж півтора року пан Олег у складі 128-ї гірсько-піхотної бригади захищав Україну. Зокрема, боронив дебальцівський плацдарм, за що отримав медаль «Захисник Вітчизни» та нагрудні відзнаки «За бойову звитягу», «Учасник АТО», «За участь в антитеро­ристичній операції», «Дебаль­цеве-2015».

У перший рік повномасш­табної російської агресії Олег Кіращук не брався за писан­ки. Але згодом повернувся до улюбленого заняття. І зараз робить це на передовій. Ство­рені в таких умовах великодні атрибути мають особливу цін­ність. Тож дарує їх бойовим побратимам, а ті відправляють додому.

Найдорожча для нього пи­санка, яку створив у 2015 році після відходу з Дебальцевого. На ній зобразив янгола, ко­трий доглядає за квітами, що символізують сім'ю.

Воїн-митець наголошує: «Писанка має бути світлою й обов’язково приносити ра­дість. То не просто яйце, вкри­те малюнками, а унікальна річ, оберіг, який захистить у най­темніші часи. Це перевірено на власному досвіді».

Ірина МАТВІЙЧУК