Передплата 2024 «Добрий господар»

Бджолопад на Бродівщині

Масову загибель «божих комах» називають екологічною катастрофою. Її причин назвати не можуть

Зразки мертвих бджіл пасічник Василь Целюх скерував у три лабораторії.
Зразки мертвих бджіл пасічник Василь Целюх скерував у три лабораторії.

Квітуча весна не радує пасічників Бродівщини — багато з них з невідомої причини раптово позбулися бджіл, тож нема кому виробляти мед та іншу, таку корисну для людей продукцію. А ще — запилювати сади, поля, без чого урожаї будуть меншими. Протягом останніх двох тижнів на території місцевої громади загинуло не менше тисячі бджолосімей — а це десятки мільйонів «божих комах». Можна говорити про справжню екологічну катастрофу. Обсяг збитків величезний. Через це 25 постраждалих пасічників написали заяви у поліцію.

За попередніми даними, загибель бджіл сталася внаслідок згубного впливу на них речовини невідомого походження. Негативно вплинула вона і на місцевих жителів — деякі з них отримали сильну алергічну реакцію. Люди припускають, що надзвичайна ситуація сталася внаслідок виробничої діяльності аграріїв — наступного дня після того, як вони обробили свої поля. Сільгоспвиробники свою вину категорично заперечують.

Детальніше про «бджолопад» у Бродах — у розмові з активістом громадського руху «Бджолярі Малого Полісся» Василем Целюхом зі села Дідківців, пасічником з більш як 20-річним стажем. 48 бджолосімей із його кочової пасіки загинули біля полів, які обробляли пестицидами у Пониковицькому старостинському окрузі. І продовжують гинути досі…

Всі бджоли були здоровими і загинули у нетиповий спосіб

— Ситуація критична, — каже пан Василь. — Спочатку загинула льотні бджоли, а потім молоді. Це продовжується ось уже два тижні. У когось загинуло 280 бджолородин, в інших — 180, 90… Це колосальні збитки! Адже йдеться про основне джерело доходів людей. Це все одно, що у вас, журналіста, хтось знищив вашу базу даних, ваш комп’ютер, іншу допоміжну техніку — і ви не маєте змоги займатися своєю справою.

Найбільше, 280 бджолосімей, загинуло у пенсіонера Павла Бутинського.
Найбільше, 280 бджолосімей, загинуло у пенсіонера Павла Бутинського.

У нашому випадку з часом можна було б заново завести бджолосім'ї. Але як відновлювати свою пасіку, якщо не з’ясовано причину загибелі їх попередників? Все ж може повторитися! Ми не знаємо, чим отруїли наших бджіл, не знаємо, як далі поводитися з мертвими комахами? Не знаємо, що робити з, вочевидь, отруєним воском, який треба перетопити. А про використання бджолопродукції взагалі не йде мова! — все це треба утилізувати. А як його правильно зробити?

Донині не розуміємо, що трапилося, хоча минуло вже два тижні з часу «НП». Чекаємо на результати аналізів. Хоча теж не знаємо, наскільки добросовісно їх проведуть і чи не втрутяться у цей процес потужні агрокомпанії з їхніми великими матеріальними можливостями. Саме для цього ми підключили до з’ясування причин ще декілька лабораторій — як державні, так і приватні. Подивимося, наскільки їхні результати збігатимуться…
Найбільше бджіл загинуло на пасіці добродія Павла Бутинського. Цьому чоловікові близько 70 років, його родина займається бджолярством з діда-прадіда. Пан Павло має фахову освіту, величезний досвід. Тож неналежний з його боку догляд за бджолами виключено. Колега Павла Бутинського — Ярослав Мамай — має 45 років бджолярського стажу. Проби, які було взято із трьох найбільших наших пасік і скеровано у Держпродспоживслужбу, не виявили якогось захворювання цих бджіл. Всі вони були здоровими і загинули у нетиповий спосіб.

А, можливо, це — диверсія?

— Ми, пасічники, дуже зацікавлені у тому, щоб з’ясувати причину загибелі бджіл, — продовжує Василь Целюх. — Але цим повинні перейнятися не тільки ми. Адже невідомо, як ця «НП» могла вплинути на екологію, на інші види екосистеми. Найперше, у з’ясуванні цих причин повинні бути зацікавлені великі товаровиробники, які використовують пестициди. Такої зацікавленості, на жаль, не видно. На засідання комісії, яка розслідує причини масової загибелі бджіл, було запрошено представників агропідприємств, які обробляють поля у нашому регіоні. Топменеджери фірми, яка обробляла поля у Пониковицькому старостинському окрузі зайняли таку позицію: а ви доводьте!

За дослідження однієї проби загиблих бджіл я заплатив 10 тисяч гривень. Уявіть собі, які суми на такі дослідження повинні витратити решта пасічників! У людей опускаються руки. За 10 тисяч грн можна було б купити певну кількість бджіл, щоб відновлювати своє господарство… Постраждалі бояться безперспективності таких звернень. Адже вони потерпали від отруєння бджіл не раз — і жодного разу на нашій території не було доведено вину виробників, які застосовують пестициди. Все побудовано так, що пасічникам треба бути і слідчим органом, і науковою установою, яка має встановити причинно-наслідковий зв’язок між тим, що сталося. Аж тоді може бути порушено кримінальну справу. Хіба це можливо? Люди кажуть, що закон не працює, не стоїть на боці справедливості…

Зрозуміло одне: бджоли почали масово гинути відразу після хімічного обробітку земель. Треба з’ясувати, що сталося: чи недотримали дозування, чи використали невідомий препарат, який міг шкідливо вплинути на бджіл? Вияснити це важливо для самих товаровиробників, щоб спростувати підозри на свою адресу.

Добре, що на цю тривожну ситуацію зреагували державні органи. На місце події виїхали екологічні служби. Побачене їх вразило. Але у них обмежений інструментарій! Можуть встановити хіба що факт загибелі бджіл, забруднення ґрунту. Але остаточно з’ясувати причину того, що сталося, вони не можуть. Ці повноваження начебто покладені на Держпродспоживслужбу. А там зайняли дивну позицію. Представникам телебачення вони заявили, що агроформування дотримувалися усіх вимог, робили все вірно, нічого не порушили — відтак немає підстав їх звинувачувати… Це насторожує, бо заяву було зроблено ще до отримання результату аналізів.

Ми живемо за умов воєнного стану. Одна з гіпотез масової і нетипової загибелі бджіл — диверсія. І такі речі треба пробувати встановити. На жаль, крім нас, ґрунтовно досліджувати проблему, що виникла, нема кому. Ми зробили колективне звернення до керівництва Бродівської територіальної громади. Своєю чергою, воно звернулося до Кабінету міністрів, до Львівської обласної ради і обласної військової адміністрації. Але там переадресовують наші звернення на територіальну громаду, в якої нема дієвих інструментів. Є лише представник Держпродспоживслужби — він може лише відібрати проби, і на тому його місія завершується.

Пасічники допомагають фронту. А хто допоможе їм?

Члени руху «Бджолярі Малого Полісся» із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну стали ще й фронтовими волонтерами, займаються проблемами військових. Це відображено навіть у символіці цього об'єднання — бджілці з автоматом. Передали нашим захисникам більше тонни меду. Але це лише невеличка частинка подвижницької праці бродівських пасічників. Нашим воїнам бджолярі надіслали автомобілі, ударні квадрокоптери, тепловізори, спеціальні приціли. Раз на два-три тижні везуть потрібні вантажі на передову.

Бродівські пасічники допомагають фронту.
Бродівські пасічники допомагають фронту.

Під час однієї з таких поїздок волонтерів на схід і сталася надзвичайна подія з їхніми бджолами. Коли після повернення зі свого гуманітарного рейсу Василь Целюх прийшов на свою пасіку, то був шокований: його бджоли з кочового павільйону загинули.

Справа честі державних відомств, їхній професійний обов’язок — встановити істину у тому, що сталося на Бродівщині. Не відмахуватися, не заговорювати проблему. Бо йдеться не тільки про великі матеріальні, екологічні, а й соціальні наслідки.

Від мертвих бджіл йшов різкий неприємний запах

Якщо невідомим препаратом було уражено бджіл, то як його дія позначилася на здоров'ї людей, які живуть неподалік?

Жахлива картина - мертві бджоли...
Жахлива картина - мертві бджоли...

— Всі, хто збирав на своїх пасіках мертвих бджіл, були вражені різким специфічним, дуже неприємним запахом, що йшов від них, — каже Василь Целюх. — Одна з власниць пасіки, за фахом — педагог, звернулася за медичною допомогою у поліклініку, бо після того, як вона зібрала мертві бджоли, у неї виникла алергічна реакція. Зараз ця жінка лікується… Це нетиповий випадок, раніше чогось подібного у нас не було. Наша мета — з’ясувати те, що сталося, бо ми зіткнулися із незрозумілим явищем. Крім іншого, воно ставить під загрозу існування нашого ремесла. Такий падіж бджіл може статися на будь-якій іншій території. Ми не знаємо, чи можна надалі використовувати уражені вулики, реманент. Найбільше цікавить: як те, що сталося, загрожує людям. Багато з них користуються криницями. Якщо токсична речовина зі стічними водами потрапить у підземні водяні артерії, це може призвести до трагічних наслідків.

«Нашої вини не бачу!»

Бродівські пасічники кажуть, що їхні бджоли загинули біля угідь, які напередодні обробляли механізатори приватного підприємства «Західний Буг». Кореспондент «Високого Замку» попросив прокоментувати подію директора цієї фірми Василя Коцупира. На наше прохання керівник агроартілі відреагував роздратовано. Сказав, що до надзвичайної події його колектив не має жодного відношення.

— Ми працюємо на локальній території, а з нами межують десятки фермерів і великих господарств… Дочекаймось офіційних експертиз, а вже потім я даватиму коментар. Нашої вини у тому, що сталося, не бачу. Причину загибелі бджіл не знаю — я не фахівець у цих питаннях.

Схожі новини