Закоханий самець бджолоїдки дарує своїй подрузі… бджолу
У ці дні у звуки згасаючого літа вплітають свої сюркотливі позивні зграї веселкових барв пташок-бджолоїдок. Іноді здається, що це співають не пернаті, а мільйони цикад, що здійнялися над серпневими полями. Найбільше їх чутно над посівами пізнього соняшнику і гречки, фацелії та інших рослин-медоносів, які своїм цвітом випромінюють божественні аромати. Де пахне медом — там і бджоли. А де бджоли, там і бджолоїдки…
Пасічники ох як не люблять цих птахів! Бо ті полюють за їхніми трудівницями. Але, якщо по правді, не тільки «божими комахами» харчуються бджолоїдки. Від них не втечуть оса, шершень, джміль, бабка, жук, мураха, багато інших створінь, у тому числі тих, які завдають шкоди сільськогосподарським культурам. Тож грішити на цих пташок неправильно. Тим більше, що вони перебувають під охороною Бернської конвенції.
Чимало цікавого у житті бджолоїдок (в Україні їх набереться до 50 тисяч пар, в усій Європі - до 5 млн). Розпочнемо з романтики, з високих почуттів. У людей на побачення юнак зазвичай приносить своїй дівчині квіти. Коли ж закохуються ці птахи, то, щоб завоювати прихильність «дами», самець у подарунок приносить їй… бджолу. Цей ритуал «кавалер» виконує і перед «шлюбною ніччю».
Бджолоїдки — великі трудівниці. За день можуть зловити до 400 комах! Свою ціль помічають за 100 метрів — і тоді прискорюються й атакують. Коли жертвою стає бджола, бджолоїдки при атаці виривають у неї жало — при цьому закривають свої очі, щоб у них не потрапила бджолина отрута.
Живуть бджолоїдки у норах, які довбають своїм гачкуватим дзьобом на схилах, берегах, у балках. Щоб облаштувати собі домівку, іноді викидають лапками на поверхню до 12 кг ґрунту.