Передплата 2024 ВЗ

«Загиблі - хороші, спокійні, працьовиті люди…»

У Великій Вільшаниці мешканці досі не можуть оговтатися після того, як ворожа ракета забрала життя п’ятьох односельців

Спецслужби розгрібають завали на місці зруйнованих будинків. Фото ГУ ДСНС України.
Спецслужби розгрібають завали на місці зруйнованих будинків. Фото ГУ ДСНС України.

Мешканці села Велика Вільшаниця Золочівської громади у шоку і скорботі після варварського обстрілу російськими ракетами 9 березня. У суботу, 11 березня тут попрощалися з п’ятьма загиблими односельцями, які стали жертвами обстрілу рашистів. Це дві сім'ї: Ярослав і Оксана Богачі та Тарас і Галина Пержило, які загинули разом зі своїм шваґром Володимиром Венгером.

На похороні п'ятьох загиблих мешканців Великої Вільшаниці було дуже багато людей.
На похороні п'ятьох загиблих мешканців Великої Вільшаниці було дуже багато людей.

Тривога розпочалася по третій ночі. У момент влучання ракети люди в селі мирно спали у своїх домівках. Ворожий обстріл вщент знищив два будинки з господарськими спорудами. Тіла двох людей відкинуло ударною хвилею за будинок у садок. Тіла трьох людей знайшли під завалами будинку. У сусідніх будинках вибиті всі вікна, знищені дахи.

У обох подружжів залишилися дорослі діти. У Богачів — дві дочки, які з початком російської агресії виїхали з дітьми у Польщу і досі там проживали. Пержили мали дочку Ольгу і сина Юрія, які жили в Харкові. На той час Ольга якраз приїхала у Золочів, де проживає її тітка, сестра загиблої Галини. Усі діти приїхали на похорон. У селі велика церква, на похороні було дуже багато людей…

Ярослав Богач займався будівельними роботами, ставив п'єци, каміни.
Ярослав Богач займався будівельними роботами, ставив п'єци, каміни.

«Усі загиблі - хороші, спокійні, працьовиті люди, — розповів „ВЗ“ староста села Велика Вільшаниця Андрій Брославський. — Ярослав Богач займався будівельними роботами, ставив п'єци, каміни. Оксана займалася господаркою. Сім'я Пержил проживала у Золочеві, мали там невеличкий бізнес, магазинчик, часто приїжджали в село на батьківську хату, мали тут город. Займалися доброчинністю: Галина опікувалася ще двома дітьми-інвалідами, круглими сиротами. Так співпало, що приїхали якраз на той день, 9 березня… Швагро до них приїхав, вони робили ремонт, утеплювали будинок».

«У нашому селі немає жодного військового чи інфраструктурного об'єкту, щоб сюди летіла ракета, — продовжує розмову пан Андрій. — Тут живуть одні селяни, займаються господаркою. У селі прописано 738 мешканців. Я живу в сусідньому селі, маю в громаді чотири села. Трагедія сталася десь о пів на четверту ночі. За 15 хвилин мені подзвонили з поліції, я швидко зібрався і п’ять хвилин по четвертій я вже був тут…».

 Зруйновані будинки вже неможливо буде відновити. Фото ГУ ДСНС України.
Зруйновані будинки вже неможливо буде відновити. Фото ГУ ДСНС України.

За словами старости, зараз робитимуть фотофіксацію зруйнованих будинків, буде подання в прокуратуру щодо воєнного злочину. Потім родинам загиблих допоможуть хоч якось поскладати зруйноване майно. Відбудовувати хати не будуть, там вже нема чого відбудовувати. Також постраждалим виділять компенсацію. Від загиблих залишилися собаки, їх уже забрали родичі. Ельза, собака родини Пержил, до останнього лежала серед руїн, на ліжку своїх загиблих господарів, ніби чекаючи на них…

Розпорядженням міського голови Золочева Ігоря Гриньківа 9−11 березня у Золочівській громаді були оголошені днями жалоби за загиблими у селі Велика Вільшаниця. Наразі постраждалим у селі допомагав благодійний фонд «Рокада», він надав людям набори для екстреного ремонту житла. У вівторок, 14 березня відбудеться засідання сесії Львівської обласної ради. Порядок денний обговорюватимуть на президії облради 13 березня. Слід очікувати, що йтиметься також про матеріальну компенсацію для родичів загиблих у Великій Вільшаниці.

Схожі новини