Крах медіаімперії Ахметова

Що її спричинило і якими будуть наслідки?

Звістка про те, що найпотужніший український олігарх Рінат Ахметов припиняє вести свій медіабізнес, відмовляється на користь держави від усіх ефірних і супутникових телевізійних ліцензій своїх каналів, стала інформаційною бомбою. Адже медіаімперія донецького багатія була провідним виробником новин, політичних ток-шоу (“Україна”, “Україна 24”), розважальних, пізнавальних, спортивних програм. А значить, мала величезний вплив, у тому числі – політичний на багатомільйонну аудиторію, додавала статусності її власникові.

Крах медійних проєк­тів Ахметова пов’язаний не стільки з війною (хоча внаслідок бойових дій він за­знав збитків загалом більш як на 4 млрд доларів). А, вочевидь, з тиском політичним. Свої ниніш­ні проблеми “найбільший при­ватний інвестор” пов’язує із так званим законом про олігар­хів, ухваленим ще задовго до початку масштабних бойових дій. Ахметов потрапляв під його дію, бо мав величезні (на суму, більшу від 1 мільйона прожит­кових мінімумів) активи, зна­чний вплив на засоби масової інформації, був кінцевим бене­фіціарним власником суб’єкта господарювання, який займав монопольне становище...

Себе до олігархів Ахметов не зараховує, але прописані в ан­тиолігаргічному законі вимо­ги змушували б його розлучи­тися з частиною своїх активів, а саме – медійними. Тому так і ро­бить. “Короткий шестимісячний термін, визначений законом для продажу медіаактивів, і росій­ська воєнна агресія проти Укра­їни не дають можливості ком­панії SCM продати медіабізнес на ринкових умовах”, – зазна­чив Ахметов у своєму звернен­ні. І повідомив, що цього тижня відмовиться від усіх ліцензій на ці ресурси.

Декотрі аналітики кажуть: ві­йна завдала доволі чутливо­го удару по амбіціях Ахметова, зруйнувала багато його мрій – знищила оновлені промисло­ві гіганти, паралізувала його улюблений і доволі коштовний стадіон, знекровила футболь­ну команду “Шахтар”. А тут ще закон про олігархів, який через ймовірність внесення Ахмето­ва до “чорного списку” зробив би його підсанкційним. Навіщо йому, який преспокійно живе у Лондоні і має реноме законос­лухняного бізнесмена, цей “ме­нінгіт”? Існує версія, що Ахме­тов вирішив остаточно згорнути свої справи в Україні і вести біз­нес виключно за кордоном. Бо там безпечніше...

Яка доля чекає колишню ме­діаімперію Ахметова в Украї­ні? Чи втримає її на своїх плечах знесилена війною державна ма­шина? Кому можуть перепрода­ти ці активи? Якою буде редак­ційна політика оновлених медіа? Куди підуть чотири тисячі пра­цівників цих інфоресурсів, яким Ахметов раніше платив доволі пристойні суми, які не порівня­ти з державними зарплатами? Куди “емігрують” телевізійні зір­ки ахметовських каналів (Шус­тер, Суханов, Голованов, Де­нисов та інші)? Зрештою, де українці побачать улюблену “гру мільйонів” – яку раніше диви­лися на ахметовських каналах ФУТБОЛ 1/2/3?

На всі ці питання ми намага­лися знайти відповідь у людей, наближених до медійних дитят Ахметова. Але всюди мовчали – вочевидь, “відходили” від сен­саційної і такої неприємної для них новини дня.

– Наші почуваються розгу­бленими... – на умовах ано­німності сказав кореспонденту “Високого Замку” один із “ме­трів” суперпопулярного колись ахметовського телеканалу. – Це повний “абзац”! Ніхто не знає, що буде завтра. Повна невизна­ченість!..

Заскочені сенсацією телеві­зійні експерти і чиновники від ТБ. Член Громадської ради при Національній раді з питань теле­бачення і радіомовлення Олек­сандр Глущенко припускає, що канали Ахметова цілковито при­пинять свою діяльність. А під­писники цих ресурсів (мабуть, йдеться про ФУТБОЛ 1/2/3) че­рез форсмажорні обставини компенсації за неотримані по­слуги не отримають...

Коментар для «ВЗ»

Отар Довженко, головний редактор видання “Детектор медіа”

– На мирному житті це, може, якось відбило­ся б. Але на теперішньому, воєнному, не позна­читься ніяк. Все одно всі телеканали транслю­ють марафон “Єдині новини”. Канали Ахметова виробляли 1/6 цього марафону в межах свого 6-годинного блоку. Розставляли там якісь свої акценти. Не назвав би їх пропагандистськими. Так, не забували піарити свого власника і його інші бізнеси.

Зараз в Ахметова до кінця тижня доробля­тимуть свій блок і зупиняться. Вивільнені шість годин мовлення отримає хтось інший, або ефір перерозподілять між п’ятьма медіагрупами.

Не сказав би, щоб під час війни канали “Укра­їна”, “Україна 24” або інший ресурс ахметов­ської медіагрупи були сильно впливовими. Для ринку це, очевидно, удар, шок. Бо ця група мала великий шматок аудиторії, рекламних грошей.

– Хто заповнить нішу “України”, “України 24”?

– Якщо вам зараз запропонують корову чи коня, купувати їх не будете – бо у теперішньо­му житті вони вам не потрібні. Така ж ситуація з ліцензіями на мовлення. Вони були цінними у мирний час, коли існував ринок політичного впливу. Маючи всеукраїнське покриття, влас­ник телеканалу міг впливати на електорат, до­мовлятися з політиками. Зараз цього немає. Бо всеукраїнські канали транслюють спільний ма­рафон, який курирує влада. Ринок політично­го впливу на телебаченні монополізований нею. Невідомо, коли завершиться гаряча фаза ві­йни – до кінця цього чи наступного року, через два-три роки. Марафон триватиме до кінця во­єнного стану. Те, що комерційне українське те­лебачення в стані анабіозу не доживе до кінця наступного року, а зникне, – очевидно. Вивіль­нені частоти мовлення нікому не будуть потріб­ні. Вже вивільняється і вивільниться ще більше інших частот. Їх теж виставлятимуть на конкурс – вони теж нікому не будуть потрібні. Телевізій­не мовлення коштує дорого, заробити на ньому неможливо. Мета у власників телеканалу одна: заробити собі політичні дивіденди. Зараз у ніко­го немає таких перспектив, бо невідомо, коли будуть наступні вибори...

Схожі новини