Не «Артемсіль», а Модрицька сіль

Про будівництво на території села Модричі, яке входить до складу Трускавецької ОТГ, нового солевиварювального підприємства уперше заговорили ще в 2018 році. Як було наголошено на тодішніх громадських слуханнях, які відбулися у селі, справа була за маленьким – дозвільними документами. Сам же інвестор відразу ж запевнив, що затримок із фінансуванням робіт не буде. І що за 2 роки завод запрацює.

Що привернуло увагу? Намальована інвестором «картинка» була настільки привабливою, що люди не могли повірити, ніби таке направду може статись. Були певні застереження щодо ймовірних негативних наслідків для довкілля. Але й це «полагодили». Тих, хто сумнівався, не повірив у майбутню привабливу перспективу для села, ознайомили із підсумком екологічної експертизи. За висновком екологів, виробництво 100 тис. тонн харчової солі на рік, як це передбачалося проектом нового заводу, до жодних забруднень та інших негативних наслідків для місцевої флори та фауни не призведе. Людям не залишилось нічого іншого, як з нетерпінням чекати на день, коли у Модричах почнуть випарювати сіль. Очікувалось, що на новому місці 200-250 осіб отримають високооплачувану працю. На той час кошторисна вартість відкладеного проекту становила 34 млн євро.

Важко сказати, що сталося потім. Чому не почалась реалізація проекту? Посадовці, до яких звертались за поясненнями, із відповідями не поспішають. Не виключено, що причина затримки банальна та лежить на поверхні. Дехто припускає, що каменем спотикання у реалізації доброї справи стала недобросовісна конкуренція. Хтось, швиденько підрахувавши, у які втрати для власного прибутку обійдеться поява на Львівщині нового солевиварювального заводу, натиснув на власні лобістські педалі. Як наслідок, усі креслення з підрахунками та авторитетні експертні оцінки щодо нового виробництва, які відкривали ворота для вигідної для регіону та конче необхідної для всіх справи, відклали у довгу шухляду. Жоден монополіст не любить конкуренції.

Все це так. Але сьогодні, коли рашисти захопили на Донбасі «Артемсіль», і вся країна залишилась без конче необхідного продукту, відновлення виробництва кухонної солі в Україні постало руба. Мабуть, цим частково слід пояснити факт повернення до проекту, вчасна успішна реалізація якого дозволила б нівелювати втрату згадуваної вже «Артемсолі». Якщо треба – то треба.

Повернення до того, що вже було, відбулося кілька днів тому назад. Тепер вже у Трускавці, який став адміністративним центром новоствореної ОТГ як для Модрич, так і для шести інших сіл відбулися громадські слухання містобудівної документації. Учасники проголосували за внесення змін до детального плану території. Йдеться про виділення двох ділянок для технологічних майданчиків площею 0,25 га кожна. Цю землю вилучать з лісового фонду для розміщення свердловин, супутніх будівель та споруд, необхідних для видобування соляного розсолу.

Загальна площа займає 15 гектарів. Складається вона з трьох наявних ділянок проектованого виробничого комплексу, з яких на площі 2,6 га передбачається розміщення будівель і споруд головного виробничого майданчика. До решти потраплять супутні будівлі та споруди, які призначені для зберігання та очищення соляного розсолу.