І після 150 років пам’ятають у Трускавці Раймунда Яроша

Людини, яка назавжди увійшла в історію міста «Нафтусі». Саме з його іменем, успішно здійсненими ще на початку минулого століття реформаторськими змінами пов’язаний розквіт бальнеологічного курорту, який за часів Яроша здобув статус європейської оздоровниці. Але не тільки цим прославився талановитий менеджер курортної справи. Свого часу був маршалком Дрогобицького повіту та бургомістром міста Котермака.

Вже в «юному» віці бургомістром став

Раймунд Ярош належав до числа тих, про яких заведено говорити, що вони самі себе зробили. Як зазначено в його біографії, народився в польському містечку Кальварія Зебжидовська в сім’ї повітового судді Рудольфа Яроша та Марії з роду Клемансевичів. Батьки майбутнього реформатора курортної справи у Трускавці не були заможними. Власними маєтками не володіли, до того ж, недовго прожили. Торувати свій шлях у житті Раймунду Ярошу довелося самому. Із ранніх років мав справу із життєвими випробуваннями, важко працював. Був наполегливим, завжди добивався свого. Після середньої школи здобув диплом правника. Закінчив факультет права Ягеллонського університету у Кракові. Своє покликання знайшов відразу ж, поступивши у 1899 році на роботу до «Товариства взаємних справ». Через 3 роки, вже будучи одруженим, переїхав до Дрогобича, де очолив місцеву філію товариства з Кракова. На новому місці привернув увагу своєю енергійністю. Як успішний страховик швидко прихильність впливових у місті людей здобув. Правда, як показали наступні події, авторитет мав не лише у них. Спочатку молодого Яроша обирають до повітової ради, а згодом, у 1907 році, — до міської. Ще через два роки 34-літній Ярош, вигравши на місцевих виборах боротьбу за посаду номер один у місті, очолює дрогобицький магістрат, стає бургомістром.

До нього курорт звичайним селом був

Нова посада, звісно ж, дозволила йому обрости діловими зв’язками, збільшити свій вплив на події, які відбувались на території Тримістя, або ж, як тепер кажуть, Дрогобицької агломерації. У 1911 році, через два роки після здобуття крісла бургомістра, йому вдається створити спілку, яка стала управлінським органом у Трускавці. Упродовж невеличкого проміжку часу, із 1911 по 1928 рр., коли Ярош, придбавши акції інших співвласників, стає одноосібним власником бальнеологічного курорту, у Трускавці відбулися епохальні зміни. Якщо до Яроша, який електрифікувавши курорт та подбавши про його залізничне сполучення із «зовнішнім світом», цілісний курортний комплекс із інфраструктурою побудував, Трускавець був звичайним селом, то після нього зовсім інший статус отримав. Справжньою європейською оздоровницею став. І не було в цьому жодного перебільшення: за Яроша на води до Трускавця їздили пани з усієї Європи. Це був, як тепер би сказали, правдивий «космос». Життя бурлило, курорт процвітав. Аж до 1935 року, поки не захворів, упевнено стояв біля керма в Трускавці. Після цього головним менеджером та власником курорту став його син Роман.

Зберігав 14,5 тис. експонатів

Багато води відтоді спливло, але перевершити продемонстрований Раймундом Ярошем рівень управління, нікому не вдавалося. Людина багатьох талантів Ярош, і це зафіксовано в Вікіпедії, з допомогою свого брата, професора палеонтології Яна Яроша, у тридцятих роках минулого століття на околиці Трускавця, в урочищі Пом’ярки створив названий на честь покійної дружини Емми природничий музей з унікальною колекцією видів флори та фауни. Важко в це повірити, але в музеї зберігались 14,5 тисяч метеликів та жуків, понад 1000 експонатів мінералів, кількасот посудин із рідкісними екземплярами грибів та моху.

У «Гопляні», колишній резиденції власника

Не дивно, чому в Трускавці так старанно та ревно зберігають пам’ять про колишнього власника. Заслужила людина! Відзначення 150 — літнього ювілею від дня народження засновника курорту почалося з молитви у костелі в Трускавці. На другий день, як інформує пресслужба Трускавецької міськради, учасники вшанування відвідали цвинтар на вулиці Трускавецькій у Дрогобичі, де, крім Раймунда Яроша, поховані його дружина Емма та син Станіслав. Тут помолились, поклали квіти на могилі. У Трускавці збереглась вілла «Гопляна», колишня резиденція Раймунда Яроша. Саме тут, де сьогодні художній музей Михайла Біласа базується, і відбулась святочна академія. На жаль, через погане здоров’я не зміг приїхати онук колишнього власника курорту, якого на честь діда також назвали Раймундом. Кілька років тому він вже приїжджав до Трускавця. Побував у колишньому родинному домі Ярошів у селі Модричі, мав нагоду помолитися на могилі діда в Дрогобичі. І, звісно ж, дуже теплий прийом мав у Трускавці. Сьогодні, коли Раймонду-молодшому вже за дев’яносто років перевалило, повторити свій візит не зміг.

Українською та польською мовами

Про спадок Раймунд Яроша, значення його прикладу господарювання для теперішнього покоління трускавецьких управлінців, сьогоднішній день курорту та плани розвитку на майбутнє розповів міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. До присутніх звернулися і консул Генерального Консульства Республіки Польща у Львові Кшиштоф Лук’яновіч, директорка музею міста-курорту Галина Коваль та очільниця Культурно-просвітницького центру імені Раймунда Яроша польської громади Трускавця Євгенія Домбровська. Присутніх на ювілейному вечорі своїми натхненними виступами привітали Марта Зарицька і ансамбль «Сонечка» Трускавецької школи мистецтв імені Романа Савицького, а також Анна Ключак, Марта Палиця, Софія Онуфрієнко, Анастасія Мікуляк та Євген Коломієць. Пролунали вірші українською та польською мовами, а також відомі пісні «Kraj rodzinny matki mej» та «Hej, sokoły». Ведучою вечора була директорка музею Михайла Біласа Олена Білас-Березова. Розпочавшись у музеї Михайла Біласа, святочна академія мала продовження у названого на честь Раймунда Яроша готелі «Raymond», де відбулась вечірня презентація на широкоформатному екрані авторського відеоролика та таблички з QR-кодом.