Передплата 2024 «Добрий господар»

Немає тестів – немає й хворих…

У тих країнах, де масових тестувань на виявлення коронавірусної інфекції не проводять (в Україні зокрема), офіційна статистика випадків захворювання може не відображати реальних масштабів поширення вірусу

Станом на ранок середи, 18 березня, випадки зараження коронавірусом були зафіксовані вже у 155 країнах світу. Хворих — майже 200 тисяч, з них в Італії — майже 32 тисячі. У сусідній Польщі — близько 240, у Росії — 114, у Білорусії — 36. В Україні наразі повідомляється про 14 випадків: 10 у Чернівецькій області (один летальний — померла 33-річна жінка), один — у Житомирській (померла 71-річна жінка), один — у Київській та два — у Києві. Найбільше насторожує те, що серед інфікованих є троє дітей віком шість місяців, один рік і 10 місяців та 10 років, а також молоді люди у віці 18, 31 та 44 роки. Кількість випадків інфікування може бути більшою, адже (про що неодноразово писав «ВЗ») четверо хворих з п’яти або не мають жодних симптомів, або ці симптоми нагадують ГРВІ, і у тих країнах, де масових тестувань на виявлення коронавірусу не проводять (в Україні зокрема), офіційна статистика випадків захворювання може не відображати реальних масштабів поширення вірусу.

Згідно з результатами аналізу від­критих даних Our world in data, прове­деного 13 березня, в острівній державі Бахрейн провели рекордну кількість тесту­вань (у розрахунку на 1 млн населення) — 6165 тестів. На другому місці — Південна Ко­рея (4831 тест), на третьому — Китай (2820 тестів). В Італії провели 1421 тест, у Росії — 533, у Польщі — 59, а от в Україні — лише 14.

Існує два типи тестів на виявлення Covid-19: експрес-тести і лабораторні. Екс­прес-тести дозволяють отримати резуль­тат за 10−15 хвилин. Для аналізу годиться як венозна, так і капілярна кров. Теоретично їх можна проводити навіть у домашніх умо­вах, але небажано, бо ймовірність отриман­ня хибних результатів суттєво зростає.

Лабораторні проводяться виключно у ві­русологічних лабораторіях з використан­ням спеціального обладнання методом ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції). Аналізу­ється мазок із носа та горла. На результа­ти лабораторних тестів треба чекати п’ять годин (без урахування часу на доставку ма­теріалу у лабораторію), але вони є більш достовірними, ніж швидкі тести. Останні до­зволяють виявити виключно специфічні ан­титіла до вірусу — білкові сполуки, які виро­бляє організм у відповідь на антигени (у разі інфікування вірусами — протеїни, розташо­вані на поверхні збудників захворювань). Але антитіла організм виробляє не відразу. Це означає, що людина може бути зараже­ною (і заразною для оточення), симптоми у неї проявляться (або не проявляться, якщо людина — лише носій інфекції), проте тест покаже хибно негативний результат. Вста­новити факт інфікування на ранніх етапах (поки триває інкубаційний період) можна лише за допомогою дослідження методом ПЛР. Для чого ж тоді потрібні швидкі тести? «Якщо у пацієнта з пневмонією тест пока­зав позитивний результат, то, ймовірно, ця людина — інфікована коронавірусом. Але це припущення ще треба підтвердити за до­помогою лабораторного аналізу», — пояс­нюють лікарі. Щоб провести такий аналіз, потрібна не лише спеціально обладнана ла­бораторія, а й тест-системи.

У МОЗ України (у відповідь на запит ВВС News Україна) повідомили, що тест-систем вистачить для перевірки тисячі потенцій­но заражених осіб. Такий тест лікарі про­водять не всім охочим (ніде у світі так без­думно не витрачають бюджетні кошти), а керуючись чітким алгоритмом. Наприклад, якщо людина повернулася з країни, в якій є велика кількість інфікованих і у неї з’явилися три найбільш поширені симптоми коро­навірусної інфекції — висока температура, сухий кашель і відчуття втоми або ж кон­тактувала з хворим на Covid-19 (уже зафік­совані перші випадки інфікування на тери­торії України). Проте навіть тоді витрачати тест на такого хворого медики не поспіша­ють. Спершу, взявши мазок із носа, переві­ряють, чи у людини немає грипу. Якщо це не грип, тоді на інші віруси, які можуть викли­кати ГРВІ. Якщо й у цьому випадку резуль­тат негативний, проводять тестування на Covid-19. Як повідомила на позачерговому засіданні ЛМР заступниця міського голо­ви Галина Слічна, тест-системи відсутні у всіх містах, окрім Києва: «Усі аналізи пере­даємо в Київ для обробки на тест-системах. Ті визначають захворювання на 1−3 день від перших проявів. Якщо випадок захворюван­ня підтверджується, матеріал скеровується у міжнародну лабораторію на ще одне під­твердження». Як повідомляли раніше ЗМІ, контрольна перевірка проводиться у Лон­доні (Великій Британії) і є вибірковою, тоб­то відправляються не всі зразки.

Швидких тестів повинно вистачити на перевірку 20 тисяч зразків. Закуповують­ся вони з ініціативи місцевої влади. Напри­клад, мер Києва Володимир Кличко розпо­рядився закупити для столичних лікарень 2,5 тисячі таких тестів. Один обійшовся міській казні у 340 гривень. Львів наразі та­кож обходиться власними силами — міс­то ще 13 березня передало перші 25 екс­прес-тестів для потреб пацієнтів Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. У дея­ких областях виділили кошти, але ще не за­купили ці тести (лише оформили передза­мовлення), адже попит на них — шалений. У ВООЗ уже мізкують над тим, як здеше­вити вартість швидких тестів. «Велика по­милка — вважати, що епідемія у вашій країні не станеться. Підхід (до подолання епіде­мії Covid-19. Авт.) має бути всебічним. Не лише тестування, не лише відстеження кон­тактів, не лише карантин, не лише соціальна дистанція. Ви повинні робити все», — наго­лосив генеральний директор ВООЗ док­тор Тедрус Адханом Гебреєсус.

За інформацією НВ, тест-системи уряд обіцяє передати у дев’ять обласних цен­трів наступного тижня. У пріоритеті — при­кордонні і ті, де вже були зафіксовані випад­ки захворювання. Ці лабораторії деякий час зможуть проводити аналізи для сусідніх об­ластей. Для решти закуплять, коли прове­дуть держзакупівлі. Житомирська область, наприклад, не стала чекати і вже самостій­но закупила тест-систему.

Чи рятує від інфікування медична маска?

За словами к.м.н., лікаря-інфекціоніс­та Юрія Жигарєва, звичайна медична мас­ка не забезпечує жодного захисту. Одягати її повинні люди зі симптомами респіратор­ної інфекції, тобто які кашляють, чхають, ма­ють високу температуру, аби вберегти від інфікування оточення. Але не респіратори із фільтром, бо, навпаки, через клапан види­ху ще більше поширюватимуть вірус! Маску можна замінити звичайним шаликом, хус­тиною, банданою — тканина затримувати­ме крапельки слини (на тому ж наголосила в інтерв’ю Forbes фахівець із захисту від ін­фекцій, професор медицини та епідеміоло­гії у Коледжі медицини Університету Айова, США Елі Перенцевич: «Коронавірус пере­дається крапельним шляхом, а не з пові­трям, яке видихає хворий»). «Носити мас­ки, респіратори і спеціальні окуляри (адже вірус може потрапляти на слизову очей) по­винні медичні працівники, бо перебувають до потенційно інфікованих на відстані ближ­чій, ніж 2 м, і контактують довше 15 хвилин. А чим ближче до хворого та чим довше три­ває контакт, тим більший ризик. Респіра­тори рекомендується носити і тим люди, в яких хворіє хтось із домашніх. Хворий при цьому мусить одягати маску», — розповів під час проведення вебінару на Facebook Юрій Жигарєв.

Тим часом у Києві у громадський тран­спорт людей без масок не пускають — так розпорядилася Київська міська держад­міністрація. Це при тому, що ціни на маски стартують від 17,5−25 гривень за штуку, що сьогодні це — дефіцитний товар, а МОЗ не втомлюється нагадувати, що маску здоро­ві люди носити не повинні. Причина, чому влада у різних країнах вимагає від громадян при виході на вулицю одягати маску — про­ста. В інкубаційному періоді визначити «на око» хвора людина чи здорова — неможли­во. Так само неможливо ідентифікувати су­перрозповсюджувачів, які самі не хворіють, але масово заражають інших. Вбравши всіх у маски, гіпотетично можна захистити здо­рових осіб від інфікування. Проте народ­на депутатка, відома громадська акти­вістка, експертка у сфері захисту прав пацієнтів Ольга Стефанишин перекона­на, що «обов'язок носити маски у громад­ському транспорті може, навпаки, зашко­дити, бо збільшує ризик захворіти — люди купуватимуть неефективні одноразові мас­ки, використовуватимуть їх безліч разів і часто — неправильно. Цим лише сприяти­муть поширенню інфекції. Маски не гаран­тують захисту від коронавірусу та інших респіраторних захворювань. Вірус може також потрапити на очі, а не лише у ніс чи рот. Крім того, багато людей носять мас­ки неправильно (постійно до них торкають­ся, поправляють, носять занадто довго), збільшуючи тим самим ризики захворіти, бо руками переносять збудники з поверх­ні маски ближче до рота і носа. ВООЗ реко­мендує одягати маски лише хворим людям, як мають респіраторні симптоми, — маска мінімально стримуватиме розповсюдження краплин з носа і рота, з якими поширюється вірус. Але й у цьому випадку не варто ніку­ди йти навіть у масці, а залишатися вдома».

Як правильно користуватися медични­ми масками (поради стосуються хворих із респіраторними симптомами і медиків)*:

— перед тим, як одягнути маску, обробіть руки спиртовмісним засобом або помийте їх з милом;

— одягнувши її, не торкайтеся, поки не знімете;

— як тільки маска стане вологою, замініть її на нову;

— не використовуйте одноразові маски повторно;

— після використання викиньте маску у закритий смітник та обробіть руки спиртов­місним засобом або помийте їх з милом.

*Згідно з рекомендаціями ВООЗ.

Схожі новини