Передплата 2024 «Добра кухня»

Скансени – за Косачевича. А міська рада проти!

Директори українських музеїв просто неба стверджують, що через звільнення директора «Шевченківського гаю» їхні скансени можуть втратити європейське фінансування

У музейному світі Львова — новий кадровий скандал. Наробили галасу звільнення директора музею-меморіалу «Личаківський цвинтар» Ігоря Гавришкевича (справа наразі в суді), директора парку «Знесіння» Олександра Завадовича, одіозне призначення директора Музею історії релігії Ореста Малиця. Тепер-от звільнили директора Музею народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» Івана Косачевича. Він розділив сумну долю свого попередника Івана Дуба, який вимушено попрощався із цим кріслом у 2009 році…

Івана КОСАЧЕВИЧА звільнили 27 червня «у зв’язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов’язків». Як повідомили у прес-службі ЛМР, «23 червня на території Музею були зафіксовані факти торгівлі вином і пивом, використання відкритого вогню у безпосередній близькості до об’єктів музейного фонду та паркування автомобілів. Окрім цього, біля входу до Музею невідомі особи продавали квитки на концерт гурту «Ватра». Відвідувачів дезінформували, що «Шевченківський гай» зачинений та потрапити усередину можна лише, придбавши квиток на концерт. Ці факти зафіксувала комісія, протокол, вони стали підставою для прийняття управлінського рішення». Звільнений Косачевич заявив, що ці причини — надумані, і подав до суду.

Наразі виконувачем обов’язків директора призначено заступника директора музею з господарської частини Олександра Пшемінського. Іван Косачевич же продовжує займатися грантовим проектом із норвезькими колегами. Крім того, зараз отримав добро ЮНЕСКО на виділення нового гранту і подальшу роботу. Виділення гранту ЮНЕСКО для музею в Україні — безпрецедентна подія. Власне ця обставина і стала приводом спільної прес-конференції директорів українських музеїв просто неба. Музейники стверджують: якщо зараз міська рада не поновить Косачевича на посаді директора, і «Шевченківський гай», і інші скансени можуть втратити європейське фінансування. Грантодавці, мовляв, люди консервативні, і дають гроші не просто так, а «під когось»…

Українські музейники на прес-конференції у Львові зачитали лист на підтримку Косачевича, який скерований до Міністерства культури України і у Львівську міську раду. «Хочемо застерегти, що такого роду рішення не йдуть на користь ні музею, ні ЛМР, ні колективу і псують імідж нашої держави, — йдеться у зверненні. — Знаючи механізм роботи з міжнародними проектами, де в першу чергу цінується рівень довіри зі сторони грантодавців до Івана Косачевича, прогнозуємо різке погіршення у відносинах з ними. Представники уряду Королівства Норвегія та представники ЮНЕСКО, поважаючи Україну і наші закони, не бажаючи втручатися у внутрішні справи суверенної держави, не можуть підтримати нас офіційно, але також вважають ситуацію нездоровою і неконструктивною. … Застерігаємо вас від помилки, яка може завдати непоправної шкоди львівському скансену, вашому місту та музейній галузі України загалом. Довіра таких організацій, як ЮНЕСКО та їхніх донорів (Норвегія) дуже важко заслуговується»...

На прес-конференції музейники розповіли, у якому ницому становищі перебувають зараз українські скансени — їх погано фінансують з бюджету, вони вимушені викручуватися за рахунок власної господарської діяльності, а отримання гранту — взагалі непересічна подія. Музеї просто неба не підпадають під українське законодавство, оскільки є особливими установами, які мусять поєднувати наукову і музейну діяльність, реставрацію старовинних експонатів і «розважайлівку» для мас, слугувати зонами відпочинку і рекреації. Саме тому працівники скансенів хочуть об’єднатися в Асоціацію, аби спільно обстоювати свої права.

Заступник директора Національного музею архітектури та побуту України «Пирогово» Ігор Паньків розповів, що в результаті кадрових пертурбацій вони втратили частину гранту від Фонду Рината Ахметова (використали лише 5 млн., а не отримали 10 млн). «Треба переконати грантодавця, що саме ти виконаєш цей проект, є великий вплив особистого чиннику, — каже Ігор Паньків. — Якщо звільнять Косачевича, то, дай Боже, щоб його наступник мав уміння переконати грантодавців». Заступник директора історико-архітектурного заповідника «Переяслав» Сергій Убоженко скаржиться, що їхнього директора також неодноразово відстороняли від роботи, що шкодило музею. Директор Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту Олег Кучурян відчув, як важко отримати і відзвітуватися за грант, коли виграли грант разом із румунськими колегами. «Косачевича звільнили за те, чим ми, музейники, і маємо займатися — за проведення фестивалів, святкувань», — обурюється Олег Кучурян.

Екс-директор «Шевченківського гаю» спростував звинувачення міської влади у нібито крадіжці донорських коштів. «Коли йшов на цю роботу, мені обіцяли на реставрацію по мільйону гривень на рік, але здурили, — розповів він. — Ми знайшли донорів із Норвегії. Кожні три місяці робили письмові фінансові звіти з усіма необхідними документами. Бо якщо не відзвітуєшся, більше не дадуть грошей. Ми отримували банальні фрази нашого мера з трибуни, що Косачевич вкрав півмільйона і це має бути доведено контролюючими органами. Уже дев’ять місяців намагаються це довести: повідкривали купу судових слідств, справ. Толку з цього нема, адже ми нічого не крали. У нас в музеї постійно живе величезна група ревізорів. Замість підтримки маємо постійні нападки…».

Іван Косачевич заявив, що переживе звільнення, але йому шкода проектів, які почав втілювати в життя. «Не полишатиму музейну справу і співпрацю із норвезькими донорами, — розповів він кореспонденту «ВЗ». — Зараз спільно із директором музею з норвезького Ліллехаммера Гауте Якобсеном у Карпатах працюємо над розбиранням, маркуванням та перевезенням у «Шевченківський гай» двохсотлітньої гуцульської хати — згідно із грантовою угодою, проект триває. Те, що я не директор, не означає, що я не реалізовую ці проекти — я залишаюся координатором норвезького проекту і проекту ЮНЕСКО».

Схожі новини