Що це було? Глобальне потепління!

Поки Україну завалювало снігом, Польща потерпала від скрипучих морозів — температурний стовпчик у деяких регіонах цієї країни опустився до -20-24°С і нижче. Туреччину, яка встигла “розкочегаритися” до +20°С, балканський циклон остудив до -10°С. У Великій Британії цю зиму назвали “найсуворішою за останні 30 років”. Двадцятиградусний мороз і рекордні снігопади — такого подарунка від першого місяця весни жителі Туманного Альбіону не очікували. У США у деяких містах сніговий покрив був понад метр!

«Щоб стільки снігу випало, та ще й наприкінці березня — такого Київ не бачив за всю історію існування Центральної геофізичної обсерваторії, тобто з 1891 року, — розповіла “ВЗ” начальник відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії Олена Доніч. — У ці дні було встановлено рекорд добового приросту снігу — 30 см. До цього максимальний приріст снігу за добу — 28 см — фіксувався 13 лютого 1969 року. Найбільш рання дата сходження снігу була зафіксована 18 березня 1973 року, найбільш пізня — 27 квітня 1987 року. Ймовірно, цього року буде побито рекорд пізнього сходження снігу, але сильних опадів уже не буде — цик­лон пішов на схід і тепер бушує у Росії».

“Рекордні снігопади — як і аномальна спека, що фіксувалася торік, — є наслідком глобального потепління, — переконана експерт. — Мусимо звикати до контра-стів — плавного переходу від зими до весни і від весни до літа більше не буде. Не в останню чергу це пов’язано із життєдіяльністю людини, викидами парникових газів, половина з яких залишається в атмосфері”...

“Не робимо довгострокових прогнозів. Максимум — на 5-10 днів, тому не беремося стверджувати, що й наступна весна видасться такою ж, — коментує “ВЗ” керівник відділу метеорологічних прогнозів Українського гідрометцентру Людмила Савченко. — Рекордні снігопади спровокували два циклони, що прийшли з Балкан і під вплив яких потрапив увесь континент. Перший циклон, який прийшов на територію України 15 березня, “окупував” захід країни, другий (22-23 березня) змістився на південний схід. Циклони, які формуються над Балканським півостровом, приносять найбільше неприємностей — хуртовини, морози, ожеледиці. Очікували чогось подібного, але щоб настільки!”...

“Наша обсерваторія проводить спостереження з 1881 року. Сніг у першій декаді квітня випадав не раз. Бувало, притрушувало снігом і на початку травня. Тож снігопад у кінці березня — це норма. Просто ніхто не очікував, що намете таку кількість снігу, — каже директор навчально-наукової геофізичної обсерваторії Чернівецького національного університету Андрій Ніколаєв. — З 1988 року спостерігається зростання середньорічних температур (по цілому світу, не тільки в Україні). За чверть століття середньорічна температура в Україні зросла майже на 2°С. Ця динаміка була порушена лише у 1996 році, коли зима видалася надміру холодною, сніжною”.

“У Києві за добу випало 40 млн. тонн снігу! Що ж трапилося з погодою? Внаслідок глобального потепління (температура приземного шару атмосфери за останні 100 років зросла на 0,73°С) прогрілися не лише континенти, а й Світовий океан, який займає 3/4 площі Земної кулі (кліматологи називають його “кухнею погоди”). Повітряні маси, які розподіляють тепло і вологу, стали активніше циркулювати. Оскільки поверхня води прогрівається, у повітря піднімається водяна пара, яка повітряними течіями розноситься у різні напрямки, — пояснює завідувач кафедри метеорології та кліматології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, проф. Сергій Сніжко. — На півдні країни циклон, що сформувався над Балканами, спровокував сильні зливи; у центральних та північних областях (Черкаській, Київській), перемішавшись з холодними арктичними повітряними масами, — катастрофічні снігопади... Ситуація у найближчі 50-100 років лише погіршуватиметься — потерпатимемо і від екстремальних температур як з позначкою “плюс”, так і з позначкою “мінус”, і від екстремальних опадів (злив, снігопадів)”.

Глобальне потепління супроводжується підйомом рівня Світового океану. Учені прогнозують, що до кінця ХХІ століття сумарний рівень підйому Світового океану складе 30-50 см — значна частина прибережних територій буде затоплена.

“Глобальне потепління впливає на силу вітрів і розподіл опадів. Частота та масштаби природних катаклізмів (штормів, ураганів, паводків, посух) і надалі зростатимуть”, — переконаний Андрій Ніколаєв. Зараз посухою охоплені 2% території планети. До 2050 року від нестачі води потерпатиме кожен десятий клаптик землі. У Північній Європі та на заході США збільшиться кількість опадів і частота штормів. Урагани бушуватимуть у два рази частіше. Клімат Центральної Європи стане мінливим — зими будуть теплішими, літо — дощовим. Іспанія, Греція, Франція, Італія почнуть перетворюватися на Африку. В Альпах сніжитиме лише “по великих святах”...

В окремих частинах світу глобальне потепління зміниться глобальним похолоданням. Течія Гольфстрім обігріває Північну Європу. Якщо зупинити цей “конвектор”, температурний стовпчик у цих країнах поступово опуститься на 10°С. Уже зараз течія Гольфстріму вповільнилася на 30% (порівняно з 1957 роком). Математики провели обрахунки — якщо середньорічна температура повітря підвищиться ще на 2-2,5°С, течія зупиниться.

Футурологи малюють гірші сценарії — підвищення температури повітря та вологості і нестача чистої питної води створить сприятливі умови для розвитку бактерій. Від кишкових інфекцій вмиратиме багато людей. Надмір мікроорганізмів у повітрі збільшить захворюваність на астму, алергію, респіраторні недуги. Наші нащадки про моржів, білих ведмедів і тюленів дізнаватимуться лише з книжок. Через те, що вічна мерзлота і надалі буде танути, велика кількість територій стане непридатною для життя. За підрахунками ООН, до 2050 року у світі налічуватиметься понад 200 млн. “кліматичних” біженців...