Населення і ресурси Криму виснажені окупацією…

І не дивно, що проблема самодостатності Криму з моменту окупації на слуху як у місцевих, так і московських політиків. Правда, вона формулюється дивним чином: вони заявляють, що Крим може бути самодостатнім, і ось-ось ним стане. А він не стає! Вже одинадцять років, як окупаційна влада вихваляється «приєднанням» півострова, говорить про самоокупність, але вивести його на той рівень, щоб заробити собі на життя і не стояти перед москвою з простягнутою рукою, не виходить.

Ось і в новому бюджеті, затвердженому окупаційною владою, бюджет більш ніж на чверть дотований з центру. Закрадається навіть підозра, що окупаційні чиновники спеціально блефують: про самодостатність тільки говорять, а досягти її і не намагаються, бо так жити легше, для чого старатися, якщо покрити збитки кремль і так гроші дасть?

І справді - для чого старатись? Не виростили овочів, зерна, молока і м’яса — можна вкрасти в господарствах Херсонської області, як це було в минулі роки, не вистачає промислової продукції - можна вкрасти в Донецькій області. Вони в Україні були прибутковими, самодостатніми, але в умовах окупації теж збиткові. Але яка різниця — будуть збитковими на якийсь відсоток більше.

Версію про те, що місцеві кримські окупаційні чиновники про самоокупність тільки говорять, а на ділі і не намагаються заробити собі на життя, днями підтвердив спікер окупаційного парламенту Криму Владімір Константінов. На слуханнях і на сесії він підтвердив, що так, Крим при всіх їхніх мріях про самодостатність, регіон збитковий, але при цьому відмовився розробляти і фінансувати нові програми, які могли б забезпечити самодостатність. Чому? Чи не тому, що він більше за інших розуміє, до якого рівня безнадійності окупаційна російська влада довела Крим? Він краще за інших розуміє, що в умовах війни і окупації - Крим безнадійний.

І справді, Владімір Константінов сказав, що Криму не потрібні «якісь великі проекти», бо «головним чином тому, що ресурси, необхідні для їхньої реалізації» вже вичерпані.

«Ми можемо все що завгодно хотіти, і навіть якщо будуть фінанси, складно все це буде реалізувати». Справа в тому, пояснив спікер, що населення Криму шляхом його експлуатації доведене до краю виснаженості.

«По-перше, тому що вичерпано трудові ресурси… людей у ​​Криму не є безмежною кількістю. Потрібно зберегти темпи, які є сьогодні…» Спікер тут приховав, що велика кількість чоловічого населення Криму мобілізована на війну проти України, а велика кількість військ, склад поліцейських та інших силових структур, які розміщені в Криму, стала для нього вже непосильним тягарем.

По-друге, каже спікер, — додаткові проекти спричиняють подальше збільшення логістичного навантаження… яке й так на межі.

По-третє, навантажені вже до вичерпання системи електрозабезпечення та водопостачання… Як бачимо, всі галузі, які можуть давати прибуток, вичерпані. Для збільшення виробництва продукції сільського господарства не вистачає води, бо їхні ж війська висадили в повітря греблю Каховської ГЕС, чим зневоднили Північно-Кримський канал, який зрошував поля в Криму.

Для збільшення виробництва промислової продукції теж нема резервів, бо потенційні робітники мобілізовані на війну, а працюючі заводі і так виробляють воєнну продукцію, від якої нема прибутку… Як завжди, спікер намагався «зберегти пристойність» і запевняв — а чи вірив в те сам? — в тому, що «він упевнений, що найближчими роками регіон може стати з погляду фінансового забезпечення самодостатнім.

«Це не якесь надзавдання, ми можемо цього досягти», — підкреслив Владімір Константінов. Можемо, але… не досягнемо!

«Ми зараз дуже успішно рухаємось на шляху зростання власних доходів», — каже спікер, розуміючи, що це маніпуляція, бо цифра доходів росте виключно через карколомний ріст інфляції і цін в росії, коли цифра росте, а за нею реальної продукції все менше. Спікер називає галузі, в яких, на його думку, окупований Крим досяг успіхів, Це такі галузі, як курорти, будівництво соціальних об'єктів, сільське господарство… він стверджує, що «кілька програм уже реалізовано», а саме: «програма з об'єктів дошкільної освіти — дитсадків та місць у них достатньо, навіть із запасом». Він називає також програму «будівництва та капітального ремонту шкіл», «благоустрою громадських територій», «будівництво доріг», але він приховує, що в цих галузях, як і в багатьох інших, ще й досі 95−99% об'єктів збудовані ще Україною, і окупанти просто паразитують на тих українських програмах.

Причому, що стосується курорту, то через війну, яка шириться по регіонах росії, все менше росіян мають можливість відпочивати. До того ж ні дитсадки, ні школи, ні «громадські території», ні дороги — це не те, що може принести такий прибуток, який би забезпечив самоокупність. А в виробничих галузях — нема людей, війна лежить неподоланим тягарем на кримській людності…

Смішно, але спікер сам видав той недолугий метод оцінки, яким він і інші чиновники користуються. Він каже: «з вікна автомобіля всі, хто приїжджає, бачать Крим, що дуже швидко міняється».

Ну так, пейзаж за вікном автомобіля міняється дуже швидко. Спікер, як видно, багато їздить і мало заглиблюється в суть подій і фактів.