Знову липень - і знову влада робить постріл собі вже і у так прострелену ногу
Знов картковий Майдан. Але знаєте в чому різниця? Минулого року був зовнішній тиск. Тоді подзвонив і Макрон. І Мерц. Бо Україна, руйнуючи антикорупційну інфраструктуру, порушувала всі взяті на себе зобовʼязання. І щодо інтеграції в ЄС. І щодо отримання грошей. А без західних грошей ми зараз ніяк не можемо
І в результаті картонковий Майдан переміг. А влада сказала, що чує людей.
А зараз зовнішнього тиску немає. Бо Захід, щоб там не розповідали посіпаки медведчука, путіна і анонімні телеграм-канали, ніколи не вказував на персоналії. Як і ніколи не міг обирати, з ким мати справу в Україні. Кого обрав народ - той і перемовник. І зараз західні лідери, звісно, здивовані і збентежені, якщо вони ще не втратили здатність дивуватись діям українського президента, звісно. Але ніхто не підніме слухавку і не зателефонує президенту України з вимогою «вєрні Федорова на місце».
На жаль.
От зараз і побачимо. Чи працює картонковий Майдан без зовнішнього тиску. І чи чує влада людей. Чи обовʼязкова треба отримати «люлей» німецькою, щоб почути власних людей.
Поки виглядає, що прислухатися до протесту ніхто не збирається. Тому і місячні канікули. Бо само розсмокчеться. Без міністра оборони під час війни. Без голови СБУ. І, схоже, без здорового глузду.
Так що цей липневий Майдан - це завдання із зірочкою. Коли дорослі не допоможуть…