«У свідомості росіян закладається думка, що проблеми Криму путін вирішити не може…»

Замість курортного сезону — надзвичайний стан

Щодня-щоночі після атак українських ракет і дронів звучать вибухи на військових об'єктах країни-агресора, палають нафтопереробні заводи, які забезпечували пальним російську бойову техніку. Внаслідок прильоту «птахів Мадяра» виходять з ладу газокомпресорні й електропідстанції, які живлять військові бази і підприємства ВПК ворога. Хвалена російська ППО не в змозі завадити нашим безпілотникам нищити пороми, мости, понтонні переправи, залізничні станції, через які окупанти транспортували для війни проти України свою зброю. Стало небезпечно добиратися до Криму так званим сухопутним коридором — російські бензовози, автівки з особовим складом і фури з військовими вантажами безжально знищують всюдисущі українські FPV-дрони.

Через активність Сил оборони України окупаційна адміністрація запровадила у Криму надзвичайний стан. «На межі» працюють мобільні генератори, кримські міста занурюються у темряву. Щоб заощадити дефіцитну електроенергію, влада просить людей не вмикати кондиціонерів. Бракує води, на сухому пайку автозаправні станції, навіть за талонами бензину не наливають — бо його катастрофічно бракує. Щоб розжитися на кілька літрів пального, яке різко зросло у ціні, доводиться вистоювати по вісім годин під палючим сонцем. Між знервованими водіями виникають конфлікти, доходить до рукоприкладства…

Як ілюстрацію до теми наведемо вельми промовистий спіч одного із кримських чиновників, який той виголосив перед телекамерами:
«Дорогіє гражданє! Пєрєстаньтє сосать бєнзін! Хватіт уже, достаточно! Только за вчєрашній дєнь почті в каждом крупном городє Крима в больніци попало мінімум пять чєловєк с отравлєнієм от бєнзіна. Я віжу, что люді стоят у машін на парковках, протягівают шлангі в бєнзобакі і начінают іх висасивать — чтоби пєрєліть горючєє в своі каністри. Оні вам так сільно нада, еті остаткі? Когда ви всасиваєтє бєнзін, ви загоняєтє тяжолиє пари прямо в льогкіє. У многіх случілся отьок льогкіх, троє уже погіблі от остановкі диханія. Хотітє такую судьбу? — сосітє дальше. Нє хотітє - нє сосітє!».

На півострові виникають серйозні перебої у роботі громадського транспорту, Інтернету. «Вклякають» банкомати, внаслідок порушеної логістики забезпечення бракує продуктів, ліків. Комунальники не мають чим вивозити побутові відходи — бо паливні баки сміттєзбиральних машин порожні…
Туристичний сезон у Криму зірвано, туристи остерігаються з’являтися на пляжах. Ті, що 12 років тому із розпростертими обіймами зустрічали «асвабадітєлєй», нині у відчаї: «Как такоє возможно?».

На хваленому Кримському мосту щодня простягуються багатокілометрові черги охочих покинути проблемний півострів. Не працюють дитячі садки, закрито на невизначений час «Артек». Мініколапс, та й годі!

Війна, яку було розпочато з Криму, до його нинішніх (віриться — тимчасових) правителів повернулася бумерангом. Україна поступово ізолює рідний Крим від росії.

путін отримав серйозний політичний ляпас

Гарячі події на анексованому півострові, їх перспективи аналізує для «Високого Замку» керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

— У політичному сенсі яке значення мають удари українських ракет і дронів по об'єктах, ресурсах російської армії у Криму?

— Ми спостерігаємо повернення теми Криму в політичний порядок денний. Після 2014 року путін робив усе для того, щоб про це питання максимально забули. Більше того, російський правитель постійно демонстрував, що тема Криму уже не обговорюється, що нібито не є більше актуальною. Відтак немає потреби до неї більше повертатися. Відволікти увагу від українського півострова путіну значною мірою вдавалося — і під час укладення Мінських угод (у них Крим не фігурував), і з початку повномасштабного вторгнення. Він намагався цю проблему винести за дужки переговорів про мир…

А Україна ось таким чином знову привертає увагу до Криму. Чітко показує, що цю «сакральну» для путіна тему ми не забули, що про неї будемо говорити. І путіну, попри те, що, за словами господаря кремля, «питання вирішено», доводиться події довкола Криму коментувати, доводиться виправдовуватися.

Ось недавно путін запевняв, що «проблеми із забезпеченням Криму буде вирішено». А якщо ні, якщо не вирішать (а так воно і буде)? Що тоді?
путіну завдано серйозного політичного удару, ляпаса. Через нашу військову активність у Криму весь світ отримав месидж, де саме больова точка нинішнього російського режиму. Це сигнал про те, що Україна не забуває про свої тимчасово окуповані території.

— Чи можна назвати нинішню ситуацію у Криму військово-економічною блокадою півострова? Прелюдією чогось більшого?

— Я не називав би це блокадою — Україна не завдає ударів по об'єктах, які пов’язані з продовольством. Це можна назвати операцією із перерізання логістичних військових маршрутів, ударом по мілітарній інфраструктурі Криму саме як військової бази росії на півострові.

Своїми діями Україна показує «понаєхавшим», що їм немає сенсу там залишатися, бо Крим — не їхня земля. Що їм з неї потрібно виїжджати. Так, багато з них відчувають зараз певні незручності, але ж вони самі та їхні вожді це створили! Повинні розуміти, що самі за це і відповідатимуть.

А ще зверніть увагу, коли обрано час для українських атак по російських військових об'єктах у Криму. Це не зима. Отож не вийде говорити про якусь гуманітарну катастрофу і ще якісь подібні речі. В України всі карти на руках. Тим більше, що, згідно зі статутом ООН, відповідальність за все, що відбувається на тимчасово окупованих територіях, у тому числі - гуманітарного характеру, повністю лежить на країні, яка здійснила окупацію.
Україна робить усе, що може і повинна робити у своєму нинішньому становищі. А відповідати за все це все одно буде російська федерація.

— Чи здатні українські атаки викликати соціальну напругу серед населення Криму, а відтак — народити протести з вимогами до кремля укласти мирні домовленості з Україною?

— Соціальна наруга, очевидно, буде. Вона вже є. Думаю, що далі тільки поглиблюватиметься. Утім, я далекий від думки, що це буде проявлятися у формі публічних виступів. Це малоймовірно. Але те, що росіяни у Криму слатимуть «чєлобітную царю», що жалітимуться на життя і проситимуть якусь допомогу, не сумніваюся. Сподіваємося, що це з часом перетвориться на втечу. Що якась частина «понаєхавших» виїжджатиме туди, звідки приїхала у Крим. Це створюватиме додаткову напругу. Влада рф змушена буде на це реагувати.

І ще. У свідомості росіян закладається усвідомлення, що проблеми Криму — це проблеми, які путін вирішити не може, хоча й обіцяв. Для нас це у будь-якому випадку позитивна історія. Тому її треба розвивати.

— Який вплив нинішні «візити» українських ракет і дронів у Крим можуть мати на театр бойових дій на півдні України, на хід цієї війни загалом?

— На південь України це точно вплине колосально, бо йдеться про перебиту логістику ворога, що унеможливлює проведення його активних наступальних операцій у цьому регіоні, навіть у районі Запоріжжя. Ситуація у Криму напряму пов’язана з тим, що відбувається у зоні бойових дій. Зараз росіяни змушені знімати частину своїх військ, засобів ППО, перекидати їх з якихось актуальних напрямків на півострів. Це розтягує, послаблює російські сили. Тому я казав би про правильну військову операцію ЗСУ у Криму. Вона, до речі, і близько не досягла свого піку. За офіційними повідомленнями наших військових, які було оприлюднено у медіа, розпал операції у Криму припаде десь на середину, останню третину липня. Отож перебуваємо лише на початку цієї операції. А далі може виникнути колапс, здатний паралізувати всю лінію фронту, яку створила російська федерація.